RITS

RITS (від англ. RNA-induced transcriptional silencing — сайленсинг транскрипції, індукований РНК) — форма РНК-інтерференції, при якій короткі молекули РНК, такі як малі інтерферуючі РНК (ѕіРНК), пригнічують транскрипцію гену-мішені. Це часто супроводжується посттрансляционными модифікаціями хвостів гістонів, а саме метилированием лізину 9 гистона H3 (H3K9me), що призводять до утворення гетерохроматину в локусі-мішені. Таким чином, RITS бере участь в утворенні гетерохроматину de novo. Білковий комплекс, який зв'язується з ѕіРНК і взаємодіє з метилированным залишком лізину 9 гистона Н3, називається комплексом RITS. RITS був відкритий у поділяються дріжджів Schizosaccharomyces pombe, і було показано, що він бере участь в ініціації утворення гетерохроматину та його підтримці в локусе типа спаривания і в освіті центромери. До складу комплексу RITS S. pombe входять три білка: білок групи argonaute, що містить piwi-домен і схожий на РНКазу Н, білок Chp1, що містить хромодомен, і білок Tas3, що взаємодіє з білками argonaute і з Chp1. Для утворення гетерохроматину необхідні, як мінімум, білок argonaute і РНК-залежна РНК-полімераза. Втрата генів, що кодують ці білки, у S. pombe, призводить до порушень у структурі гетерохроматину та функціонуванні центромер, так як комплекс RITS містить ѕіРНК, зчитану з центромерных повторів. Аномальне функціонування центромер, в свою чергу, призводить до порушення сегрегації хромосом у митозе, а саме — до появи «відстаючих» хромосом на стадії анафази.

Функції та механізм

Зовнішні зображення
	Комплекс RITS

Первісне зв'язування RITS з локусом-мішенню здійснюється за рахунок ѕіРНК, що входить до складу комплексу. Далі RITS приваблює білок Clr-C, який метилирует залишок лізину 9 гистона H3, і RITS зв'язується з H3K9me допомогою білка Chp1, який входить до складу RITS і містить хромодомен. Було показано, що структура гетерохроматину комплексами RITS являє собою самопідтримуватися петлю зворотного зв'язку, при цьому комплекси RITS стабільно зв'язуються з H3K9me і запускають котранскрипционное руйнування будь-яких утворюються мРНК, які потім використовуються РНК-залежної РНК-полімеразою для поповнення пулу комплементарних ѕіРНК, щоб утворити більше комплексів RITS. Прикріпившись до гетерохроматину, комплекс RITS також бере участь у залученні інших комплексів РНК-інтерференції і білків, модифікуючих гистоны, до певних локусами. Освіта, але, можливо, не підтримання гетерохроматину залежить від Рнкази Dicer, який бере участь в утворенні комплементарних ѕіРНК.

В інших організмів

Застосовність спостережень за локусами типу спарювання і центромерами діляться дріжджів до ссавцем поки невідома, і деякі дослідження показують, що підтримка гетерохроматину ссавців не залежить від РНК-інтерференції. Однак відомо, що у рослин і тварин є аналогічні системи освіти гетерохроматину, що направляється малими РНК, тому можливо, що описаний вище механізм утворення гетерохроматину у S. pombe консервативний і застосуємо до ссавцям. У вищих еукаріотів опосредуемый ѕіРНК гетерохроматиновый сайленсинг відіграє велику роль у клітинах зародкової лінії, ніж у первинних клітинах і линиях клеток, і є одним з багатьох механізмів сайленсинга генів, тому його складно вивчати.

Роль РНК-інтерференції в транскрипционном сайленсинге у рослин досить докладно вивчена. Вона опосередкована метилированием ДНК шляхом РНК-зависимого метилирования ДНК. У цьому процесі, відмінному від описаного вище, пов'язані з білками argonaute ѕіРНК розпізнають що синтезуються РНК-транскрипти або ДНК-мішень і направляють її метилювання, запускаючи сайленсинг.