Колесо Воза: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Створено шляхом перекладу сторінки «Cartwheel Galaxy»
Рядок 1: Рядок 1:
'''Галактика Колесо Возу''' (також відома як ''ESO 350-40'') - це [[Лінзоподібна галактика|лінзоподібна]] і [[Кільцеподібна галактика|кільцева галактик]]<nowiki/>а, що знаходиться на відстані близько [[Порядки величин (довжина)|500 мільйонів]] [[Світловий рік|світлових років]] від Землі у [[Сузір'я|сузір'ї]] [[Скульптор (сузір'я)|Скульптора]]. Діметр галактики приблизно 150 000 світлових років, а маса близько 2.9&#x2013;4.8 &#xD7; 10<sup>9</sup> [[Маса Сонця|сонячних мас]]; вона обертається зі швидкістю 217 км/с.
Галактика К'''олесо Возу ''' (також відомий як ''ESO 350-40'') - це [[Лінзоподібна галактика|лінзоподібна]] і [[Кільцеподібна галактика|кільцева галактик]]<nowiki/>а, що знаходиться на відстані близько [[Порядки величин (довжина)|500 мільйонів]] [[Світловий рік|світлових років]] від Землі у [[Сузір'я|сузір'ї]] [[Скульптор (сузір'я)|Скульптора]]. Діметр галактики приблизно 150 000 світлових років, а маса близько 2.9&#x2013;4.8 &#xD7; 10<sup>9</sup> [[Маса Сонця|сонячних мас]]; вона обертається зі швидкістю 217 км/с.<ref name="aaa330">{{cite journal|vauthors=Amram P, Mendes de Oliveira C, Boulesteix J, Balkowski C|title=The Hα kinematic of the Cartwheel galaxy|journal=Astron. Astrophys.|volume=330|pages=881–93|date=February 1998|bibcode=1998A&A...330..881A}}</ref>

Вона була відкрита [[Фріц Цвіккі|Фріцем Цвікі]] у 1941 році.<ref name="Zwicky">{{cite book|title=in ''Theodore van Karman Anniversary volume'' Contribution to Applied Mechanics and Related Subjects|author=Zwicky F|year=1941|publisher=[[California Institute of Technology]]|location=Pasadena, California|page=137}}</ref> Він вважав своє відкриття, "однією з найскладніших структур, що очікують свого пояснення на основі зоряної динаміки".<ref name="Griv">{{cite journal|author=Griv E|title=Origin of the Cartwheel Galaxy: disk instability?|journal=Astrophys. Space Sci.|date=Oct 2005|volume=299|issue=4|pages=371–85|url=http://www.springerlink.com/content/v103526140211pw4/|doi=10.1007/s10509-005-3423-5|bibcode=2005Ap&SS.299..371G}}</ref>



Вона була відкрита [[Фріц Цвіккі|Фріцем Цвікі]] у 1941 році. Він вважав своє відкриття, "однією з найскладніших структур, що очікують свого пояснення на основі зоряної динаміки".


== Структура ==
== Структура ==
В галактиктиці Колесо Возу виявлені нетермічні джерела радіовипромінювання, які розташовані як "спиці" в колесі, проте їх положення не збігається зі "спицями", видимими в оптичному діапазоні.
В галактиктиці Колесо Возу виявлені нетермічні джерела радіовипромінювання, які розташовані як "спиці" в колесі, проте їх положення не збігається зі "спицями", видимими в оптичному діапазоні.<ref name="Mayya">{{cite journal|author=Mayya YD|title=The Discovery of Spiral Arms in the Starburst Galaxy M82|journal=Astrophys. J.|year=2005|volume=628|issue=1|pages=L33|url=|doi=10.1086/432644|bibcode=2005ApJ...628L..33M|arxiv=astro-ph/0506275|display-authors=etal}}</ref>


== Еволюція ==
== Еволюція ==
Спочатку галактика Колесо Возу була звичайною [[Спіральні галактики|спіральною галактикою]]. Вважають, що вона перенесла лобове зіткнення з меншою галактикою-супутником близько 200 млн. років тому. Проходження галактики крізь Колесо Возу, викликало потужну ударну хвилю по галактиці, за характером схоже на камінь, кинутий на піщане дно. Рухаючись на високій швидкості, ударна хвиля підняла газ і пил, створюючи зону зореутворення довкола центру галактики, яка була неушкодженою. Цим пояснюється блакитне кільце навколо більш яскравого центру галактики. Зараз можна побачити, що галактика починає повертати форму звичайної [[Спіральні галактики|спіральної галактики]], з рукавами, що поширюються від центрального ядра.
Спочатку галактика Колесо Возу була звичайною [[Спіральні галактики|спіральною галактикою]]. Вважають, що вона перенесла лобове зіткнення з меншою галактикою-супутником близько 200 млн. років тому.<ref name="CSN">{{cite web|url=http://sites.csn.edu/planetarium/galaxy.html|title=Cartwheel Galaxy|publisher=College of Southern Nevada|accessdate=2009-07-03}}</ref> Проходження галактики крізь Колесо Возу, викликало потужну ударну хвилю по галактиці, за характером схоже на камінь, кинутий на піщане дно. Рухаючись на високій швидкості, ударна хвиля підняла газ і пил, створюючи зону зореутворення довкола центру галактики, яка була неушкодженою. Цим пояснюється блакитне кільце навколо більш яскравого центру галактики.<ref>{{cite web|url=http://www.nasa.gov/mission_pages/galex/galex-20060111.html|title=Cartwheel Galaxy Makes Waves in New NASA Image|date=November 1, 2006|publisher=NASA|accessdate=2009-05-15|author=Jane Platt}}</ref> Зараз можна побачити, що галактика починає повертати форму звичайної [[Спіральні галактики|спіральної галактики]], з рукавами, що поширюються від центрального ядра.


В якості альтернативи, існує модель, заснована на [[Гравітаційна нестійкість|гравітаційній нестійкості Джинса]] осесиметричних (радіальна) і неосесиметричних (спіраль) гравітаційних збуреннях малої амплітуди, яка дозволяє встановити зв'язок між зростаючими згустками матерії і гравітаційно нестійкими осесиметричними і неосесемитричними хвилями, які набувають вигляду кільця і спиць.
В якості альтернативи, існує модель, заснована на [[Гравітаційна нестійкість|гравітаційній нестійкості Джинса]] осесиметричних (радіальна) і неосесиметричних (спіраль) гравітаційних збуреннях малої амплітуди, яка дозволяє встановити зв'язок між зростаючими згустками матерії і гравітаційно нестійкими осесиметричними і неосесемитричними хвилями, які набувають вигляду кільця і спиць.
Рядок 13: Рядок 15:


== Рентгенівські джерела ==
== Рентгенівські джерела ==
Незвична форма галактики може бути пов'язана із зіткненням з меншою галактикою. Під час останніх вибухів зірок (зореутворення відбувається через  згущення хвиль) був засвічений обідок, який має діаметр більший, за діаметр Чумацького Шляху. Зореутворення у таких [[Галактика зі спалахом зореутворення|галактиках із спалахом зореутворення]], як Колесо Возу, спричинює утворення великих і дуже яскравих зірок. Коли масивні зірки вибухають як наднові, вони перетворюються у [[нейтронні зорі]] і [[чорні діри]] . Деякі з цих нейтронних зірок і чорних дір є близькими зорями-компаньйонами, і стають потужними джерелами рентгенівських променів, оскільки вони акреціюють значну частину матерії із зір-компаньйонів (відомі також як ультра- і гіперяскраві рентгенівські джерела). Найбільш яскравими джерелами рентгенівського випромінювання є, імовірно, чорні діри із зіркам-супутниками, які виглядають як білі точки, розташовані вздовж краю рентгенівського зображення. Колесо Возу містить винятково велику кількість таких чорних дірок у подвійних рентгенівських джерелах, оскільки в кульці утворюється багато масивних зірок. 
Незвична форма галактики може бути пов'язана із зіткненням з меншою галактикою. Під час останніх вибухів зірок (зореутворення відбувається через  згущення хвиль) був засвічений обідок, який має діаметр більший, за діаметр Чумацького Шляху. Зореутворення у таких [[Галактика зі спалахом зореутворення|галактиках із спалахом зореутворення]], як Колесо Возу, спричинює утворення великих і дуже яскравих зірок. Коли масивні зірки вибухають як наднові, вони перетворюються у [[нейтронні зорі]] і [[чорні діри]] . Деякі з цих нейтронних зірок і чорних дір є близькими зорями-компаньйонами, і стають потужними джерелами рентгенівських променів, оскільки вони акреціюють значну частину матерії із зір-компаньйонів (відомі також як ультра- і гіперяскраві рентгенівські джерела).<ref>{{cite web|url=http://chandra.harvard.edu/edu/formal/cartwheel/|title=The Cartwheel Galaxy - Introduction|date=January 22, 2009|publisher=[[Harvard-Smithsonian Center for Astrophysics]]|accessdate=July 29, 2013}}</ref> Найбільш яскравими джерелами рентгенівського випромінювання є, імовірно, чорні діри із зіркам-супутниками, які виглядають як білі точки, розташовані вздовж краю рентгенівського зображення. Колесо Возу містить винятково велику кількість таких чорних дірок у подвійних рентгенівських джерелах, оскільки в кульці утворюється багато масивних зірок. 


[[Файл:5_Panel_Cartwheel_Image.jpg|праворуч|міні|300x300пкс|The Cartwheel galaxy in different [[Електромагнітний спектр|light spectra]] ([[Рентгенівське випромінювання|X-ray]], [[Ультрафіолетове випромінювання|ultraviolet]], [[Світло|visible]], and [[Інфрачервоне випромінювання|infrared]]). The image combines data from four different space-based observatories: the [[Чандра (телескоп)|Chandra X-ray Observatory]] (purple), the [[GALEX|Galaxy Evolution Explorer]] (ultraviolet/blue), the [[Габбл (телескоп)|Hubble Space Telescope]] (visible/green), and the [[Космічний телескоп Спітцера|Spitzer Space Telescope]] (infrared/red). Image is 160 arcsec across. [[Пряме піднесення|RA]] 00{{RA|00|37|41.10}} [[Схилення (астрономія)|Dec]] {{DEC|-33|42|58.80}} in [[Скульптура|Sculptor]]. Credit: NASA/JPL/Caltech/P.Appleton et al. X-ray: NASA/CXC/A.Wolter & G.Trinchieri et al.]]


== Джерела ==
{{reflist}}
[[Категорія:Астрономічні об'єкти, відкриті 1941]]
[[Категорія:Астрономічні об'єкти, відкриті 1941]]
[[Категорія:Лінзоподібні галактики]]
[[Категорія:Лінзоподібні галактики]]

Версія за 15:22, 27 січня 2018

Галактика Колесо Возу  (також відомий як ESO 350-40) - це лінзоподібна і кільцева галактика, що знаходиться на відстані близько 500 мільйонів світлових років від Землі у сузір'ї Скульптора. Діметр галактики приблизно 150 000 світлових років, а маса близько 2.9–4.8 × 109 сонячних мас; вона обертається зі швидкістю 217 км/с.[1]

Вона була відкрита Фріцем Цвікі у 1941 році.[2] Він вважав своє відкриття, "однією з найскладніших структур, що очікують свого пояснення на основі зоряної динаміки".[3]


Структура

В галактиктиці Колесо Возу виявлені нетермічні джерела радіовипромінювання, які розташовані як "спиці" в колесі, проте їх положення не збігається зі "спицями", видимими в оптичному діапазоні.[4]

Еволюція

Спочатку галактика Колесо Возу була звичайною спіральною галактикою. Вважають, що вона перенесла лобове зіткнення з меншою галактикою-супутником близько 200 млн. років тому.[5] Проходження галактики крізь Колесо Возу, викликало потужну ударну хвилю по галактиці, за характером схоже на камінь, кинутий на піщане дно. Рухаючись на високій швидкості, ударна хвиля підняла газ і пил, створюючи зону зореутворення довкола центру галактики, яка була неушкодженою. Цим пояснюється блакитне кільце навколо більш яскравого центру галактики.[6] Зараз можна побачити, що галактика починає повертати форму звичайної спіральної галактики, з рукавами, що поширюються від центрального ядра.

В якості альтернативи, існує модель, заснована на гравітаційній нестійкості Джинса осесиметричних (радіальна) і неосесиметричних (спіраль) гравітаційних збуреннях малої амплітуди, яка дозволяє встановити зв'язок між зростаючими згустками матерії і гравітаційно нестійкими осесиметричними і неосесемитричними хвилями, які набувають вигляду кільця і спиць.

Лобове зіткнення двох галактик можна спостерігати в космічний телескоп "Хаббл" (НАСА) у реальних кольорах.

Рентгенівські джерела

Незвична форма галактики може бути пов'язана із зіткненням з меншою галактикою. Під час останніх вибухів зірок (зореутворення відбувається через  згущення хвиль) був засвічений обідок, який має діаметр більший, за діаметр Чумацького Шляху. Зореутворення у таких галактиках із спалахом зореутворення, як Колесо Возу, спричинює утворення великих і дуже яскравих зірок. Коли масивні зірки вибухають як наднові, вони перетворюються у нейтронні зорі і чорні діри . Деякі з цих нейтронних зірок і чорних дір є близькими зорями-компаньйонами, і стають потужними джерелами рентгенівських променів, оскільки вони акреціюють значну частину матерії із зір-компаньйонів (відомі також як ультра- і гіперяскраві рентгенівські джерела).[7] Найбільш яскравими джерелами рентгенівського випромінювання є, імовірно, чорні діри із зіркам-супутниками, які виглядають як білі точки, розташовані вздовж краю рентгенівського зображення. Колесо Возу містить винятково велику кількість таких чорних дірок у подвійних рентгенівських джерелах, оскільки в кульці утворюється багато масивних зірок. 

The Cartwheel galaxy in different light spectra (X-ray, ultraviolet, visible, and infrared). The image combines data from four different space-based observatories: the Chandra X-ray Observatory (purple), the Galaxy Evolution Explorer (ultraviolet/blue), the Hubble Space Telescope (visible/green), and the Spitzer Space Telescope (infrared/red). Image is 160 arcsec across. RA 0000г 37х 41.10с Dec -33° 42′ 58.80″ in Sculptor. Credit: NASA/JPL/Caltech/P.Appleton et al. X-ray: NASA/CXC/A.Wolter & G.Trinchieri et al.

Джерела

  1. Amram P, Mendes de Oliveira C, Boulesteix J, Balkowski C (February 1998). The Hα kinematic of the Cartwheel galaxy. Astron. Astrophys. 330: 881—93. Bibcode:1998A&A...330..881A.
  2. Zwicky F (1941). in Theodore van Karman Anniversary volume Contribution to Applied Mechanics and Related Subjects. Pasadena, California: California Institute of Technology. с. 137.
  3. Griv E (Oct 2005). Origin of the Cartwheel Galaxy: disk instability?. Astrophys. Space Sci. 299 (4): 371—85. Bibcode:2005Ap&SS.299..371G. doi:10.1007/s10509-005-3423-5.
  4. Mayya YD та ін. (2005). The Discovery of Spiral Arms in the Starburst Galaxy M82. Astrophys. J. 628 (1): L33. arXiv:astro-ph/0506275. Bibcode:2005ApJ...628L..33M. doi:10.1086/432644.
  5. Cartwheel Galaxy. College of Southern Nevada. Процитовано 3 липня 2009.
  6. Jane Platt (1 листопада 2006). Cartwheel Galaxy Makes Waves in New NASA Image. NASA. Процитовано 15 травня 2009.
  7. The Cartwheel Galaxy - Introduction. Harvard-Smithsonian Center for Astrophysics. 22 січня 2009. Процитовано 29 липня 2013.