Плоскостопість: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Доповнення/Розширення статті
Рядок 46: Рядок 46:
Спеціальної дієти для запобігання плоскостопості немає, хоча харчування тут відіграє також важливе значення. Воно має бути раціональним, збалансованим, з достатньою кількістю продуктів, які постачають організмові кальцій, інші макро- та мікроелементи.
Спеціальної дієти для запобігання плоскостопості немає, хоча харчування тут відіграє також важливе значення. Воно має бути раціональним, збалансованим, з достатньою кількістю продуктів, які постачають організмові кальцій, інші макро- та мікроелементи.
Небажаними є заняття такими видами спорту як зокрема [[важка атлетика]] та [[біг]]<ref>[https://newsdaily.org.ua/9920-chi-mozhna-bigati-pri-ploskostoposti-rekomendatsiyi-travmatologa-ortopeda.html Чи можна бігати при плоскостопості]</ref>.
Небажаними є заняття такими видами спорту як зокрема [[важка атлетика]] та [[біг]]<ref>[https://newsdaily.org.ua/9920-chi-mozhna-bigati-pri-ploskostoposti-rekomendatsiyi-travmatologa-ortopeda.html Чи можна бігати при плоскостопості]</ref>.

== Спортивні здібності ==
Наслідки плоскостопості підпадають під дві категорії: безсимптомні та симптоматичні. Люди з сильною плоскостопістю мають схильність до таких симптоми, як [[тендиніт]] стопи та коліна. Таким людям рекомендується розглянути хірургічне лікування. Люди, що мають гнучку стопу, як правило, проявляють мало або взагалі не проявляють жодних симптом<ref>{{Cite news|title=The Natural History and Pathophysiology of Flexible Flatfoot|url=http://dx.doi.org/10.1016/j.cpm.2009.09.002|work=Clinics in Podiatric Medicine and Surgery|date=2010-01|accessdate=2020-04-22|issn=0891-8422|doi=10.1016/j.cpm.2009.09.002|pages=1–23|volume=27|issue=1|first=Edwin J.|last=Harris}}</ref>.

Відповідно до шлюзу новин та журналів AAP, гнучкі форми плоскостопості не впливають на спортивні показники.<ref>{{Cite news|title=Flat-Footedness Is Not a Disadvantage for Athletic Performance in Children Aged 11 to 15 Years|last=Tudor|first5=T.|last4=Sirola|first4=L.|last3=Sestan|first3=B.|last2=Ruzic|first2=L.|first=A.|url=http://dx.doi.org/10.1542/peds.2008-2262|issue=3|volume=123|pages=e386–e392|doi=10.1542/peds.2008-2262|issn=0031-4005|accessdate=2020-04-22|date=2009-03-01|work=PEDIATRICS|last5=Prpic}}</ref>

Як правило, професійні легкоатлети (в першу чергу включаючи тренерів, ортопедів та виробників взуття) вважають, що людина з плоскостопістю має схильність до надмірного нахилу ноги під час бігу. Однак деякі також запевняють, що люди з плоскостопістю можуть мати занизький кут нахилу. Зі стандартними кросівками, запевняють професіонали, людина, яка має надмірний кут нахилу ноги, може бути більш чутливою до травм гомілки, проблем із спиною та тендиніту в коліні. Біг у взутті з додатковою медіальною опорою або використання спеціальних вкладок для взуття, ортопедичного взуття, може допомогти скомпенсувати біг за рахунок зменшення [[Пронація|пронації]] та може зменшити ризик отримання травм<ref>{{Cite news|title=Pronation in Runners|url=http://dx.doi.org/10.2165/00007256-199826030-00003|work=Sports Medicine|date=1998|accessdate=2020-04-22|issn=0112-1642|doi=10.2165/00007256-199826030-00003|pages=169–176|volume=26|issue=3|first=Beat|last=Hintermann|first2=Benno M.|last2=Nigg}}</ref>.

== Військова діяльність ==
Дослідження, що аналізують взаємозв'язок між плоскостопістю та фізичними травмами у солдатів, виявилися недостатніми, але жодне не свідчить про те, що плоскостопість є перешкодою, принаймні, у солдатів, які досягли віку військового набору без попередніх проблем з ногами. Натомість, у цій популяції є припущення про більший шанс травмування високих дугоподібних ніг. У 2005 році дослідження військовослужбовців Військово-повітряних сил Королівства Австралії, яке відстежувало новобранців протягом їхнього основного навчання, виявило, що ні плоска стопа, ні високі ноги не впливали на фізичну діяльність, рівень травматизму та здоров'я стоп. У будь-якому випадку, у людей з плоскостопістю було навіть менше травм<ref>{{Cite news|title=Foot Shape and Its Effect on Functioning in Royal Australian Air Force Recruits. Part 1: Prospective Cohort Study|url=http://dx.doi.org/10.7205/milmed.170.7.623|work=Military Medicine|date=2005-07|accessdate=2020-04-22|issn=0026-4075|doi=10.7205/milmed.170.7.623|pages=623–628|volume=170|issue=7|first=Adrian|last=Esterman|first2=Louis|last2=Pilotto}}</ref>. В іншому дослідженні 295 новобранців оборонних сил Ізраїлю було встановлено, що ті, хто має високі дуги ніг, зазнали майже в чотири рази більше стресових переломів, ніж ті, у кого найменші дуги. Пізніше дослідження 449 практикуючих спеціальних бойових дій ВМС США не виявило суттєвої різниці в частоті переломів стресу серед матросів та морських піхотинців різної висоти дуги<ref>{{Cite news|title=Prevention of Lower Extremity Stress Fractures in Athletes and Soldiers: A Systematic Review|url=http://dx.doi.org/10.1093/epirev/mxf011|work=Epidemiologic Reviews|date=2002-12-01|accessdate=2020-04-22|issn=0193-936X|doi=10.1093/epirev/mxf011|pages=228–247|volume=24|issue=2|first=B. H.|last=Jones}}</ref>.


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 09:31, 22 квітня 2020

Плоскостопість
Спеціальність подологія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 M21.4, Q66.5
МКХ-9 734
DiseasesDB 4852
MedlinePlus 001262
eMedicine orthoped/540
MeSH D005413
CMNS: Flat feet у Вікісховищі

Плоскостопість — викривлення стопи, що полягає в опущенні її склепінь, через що вона стає плоскою. Чому стопа стає плоскою? На перший погляд може здатися, що плоскостопість — це проблема власне кістяка, проте основною причиною цієї патології є захворювання зв'язок та м'язів, тобто сполучної тканини, яка підтримує ступню. Якщо сполучна тканина є слабкою, то й стопа стає млявою, «розпластаною». Але плоскостопість — це не тільки порушення кістяка. Як правило, воно пов'язане з іншими, хоча й менш вираженими, елементами дисплазії сполучної тканини. Йдеться про легкий ступінь кривошиї, лійкоподібну деформацію грудної клітки. Тому під час огляду фахівець-ортопед зосереджує свою увагу не лише на плоскостопості, а й на стані кістяка загалом.

Симптоми

Найхарактернішими ознаками плоскостопості є швидка втомлюваність і больові відчуття в ногах під час ходьби. Річ у тім, що між фалангами пальців ніг проходить безліч кровоносних судин і нервових волокон. Якщо вся стопа навантажується, її кістки перетискають судини і нервові волокна. Це й зумовлює біль. Попри те, що плоскостопість може не мати багатої палітри симптоматики, нехтувати хворобою ні в якому разі не можна. Бо якщо плоскостопа людина багато рухається, одного разу від перевантаження ніг її може спіткати патологічний перелом стопи — так званий «маршовий». Таку назву цей тип перелому отримав тому, що вперше був діагностований у солдатів під час великих марш-кидків.

«Підводні камені» хвороби:

• спадкова схильність (вроджена слабкість зв'язкового апарату стопи)

• слабкість м'язів і зв'язок стопи і гомілки через малу фізичної активності і відсутності тренування в осіб «сидячих» професій

• тривалі навантаження на ноги (довге стояння, взуття на високих підборах, вагітність та ін.)

• з'являється втома і біль у ногах до кінця дня, судоми, відчуття тяжкості, набряклість

• нога наче виросла — доводиться купувати взуття на розмір більше (особливо по ширині)

• стопа стала широкою настільки, що ви вже не влазите в улюблені раніше туфлі.

Лікування

Лікують цю хворобу насамперед за допомогою масажу. Слід масажувати не лише стопи, а й усю задню групу м'язів гомілки, які підтримують її в нормальному положенні. Призначають також ванночки для ніг, електростимуляцію м'язів гомілки. І, звичайно ж, рекомендують вести активний спосіб життя, займатися спортом, щоранку робити зарядку. Для цієї категорії хворих особливо корисно робити стійки на пальцях, на п'ятах, інші вправи, адже коли м'язовий апарат буде сильним, у нормальному положенні перебуватимуть і стопи, і хребет, не будуть хворіти й суглоби. Влітку потрібно якомога більше ходити босоніж прогрітою сонцем землею. Провідну роль у лікуванні та профілактиці плоскостопості відіграють ортопедичні устілки для взуття, які підтримують склепіння стопи в оптимальному положенні. Супінатори та пронатори можна замовляти на ортопедичних заводах, у спеціалізованих майстернях. Але спочатку, звичайно ж, варто проконсультуватися у фахівця.

Профілактика плоскостопості

Профілактику плоскої стопи варто починати робити з чотирирічного віку, адже усі діти народжуються з несформованою плоскою стопою, і в перші роки життя цьому зарадити неможливо. Велике значення має правильний підбір взуття. Особливу увагу слід звертати на устілки, які в жодному разі не мають бути пласкими. Взуття повинне мати поперечні та поздовжні вкладки, які сприяють формуванню обох склепінь стопи, а також задники, які фіксують стопу в одному положенні. Спеціальної дієти для запобігання плоскостопості немає, хоча харчування тут відіграє також важливе значення. Воно має бути раціональним, збалансованим, з достатньою кількістю продуктів, які постачають організмові кальцій, інші макро- та мікроелементи. Небажаними є заняття такими видами спорту як зокрема важка атлетика та біг[1].

Спортивні здібності

Наслідки плоскостопості підпадають під дві категорії: безсимптомні та симптоматичні. Люди з сильною плоскостопістю мають схильність до таких симптоми, як тендиніт стопи та коліна. Таким людям рекомендується розглянути хірургічне лікування. Люди, що мають гнучку стопу, як правило, проявляють мало або взагалі не проявляють жодних симптом[2].

Відповідно до шлюзу новин та журналів AAP, гнучкі форми плоскостопості не впливають на спортивні показники.[3]

Як правило, професійні легкоатлети (в першу чергу включаючи тренерів, ортопедів та виробників взуття) вважають, що людина з плоскостопістю має схильність до надмірного нахилу ноги під час бігу. Однак деякі також запевняють, що люди з плоскостопістю можуть мати занизький кут нахилу. Зі стандартними кросівками, запевняють професіонали, людина, яка має надмірний кут нахилу ноги, може бути більш чутливою до травм гомілки, проблем із спиною та тендиніту в коліні. Біг у взутті з додатковою медіальною опорою або використання спеціальних вкладок для взуття, ортопедичного взуття, може допомогти скомпенсувати біг за рахунок зменшення пронації та може зменшити ризик отримання травм[4].

Військова діяльність

Дослідження, що аналізують взаємозв'язок між плоскостопістю та фізичними травмами у солдатів, виявилися недостатніми, але жодне не свідчить про те, що плоскостопість є перешкодою, принаймні, у солдатів, які досягли віку військового набору без попередніх проблем з ногами. Натомість, у цій популяції є припущення про більший шанс травмування високих дугоподібних ніг. У 2005 році дослідження військовослужбовців Військово-повітряних сил Королівства Австралії, яке відстежувало новобранців протягом їхнього основного навчання, виявило, що ні плоска стопа, ні високі ноги не впливали на фізичну діяльність, рівень травматизму та здоров'я стоп. У будь-якому випадку, у людей з плоскостопістю було навіть менше травм[5]. В іншому дослідженні 295 новобранців оборонних сил Ізраїлю було встановлено, що ті, хто має високі дуги ніг, зазнали майже в чотири рази більше стресових переломів, ніж ті, у кого найменші дуги. Пізніше дослідження 449 практикуючих спеціальних бойових дій ВМС США не виявило суттєвої різниці в частоті переломів стресу серед матросів та морських піхотинців різної висоти дуги[6].

Примітки

  1. ↑ Чи можна бігати при плоскостопості
  2. ↑ Harris, Edwin J. (2010-01). The Natural History and Pathophysiology of Flexible Flatfoot. Clinics in Podiatric Medicine and Surgery. Т. 27, № 1. с. 1—23. doi:10.1016/j.cpm.2009.09.002. ISSN 0891-8422. Процитовано 22 квітня 2020.
  3. ↑ Tudor, A.; Ruzic, L.; Sestan, B.; Sirola, L.; Prpic, T. (1 березня 2009). Flat-Footedness Is Not a Disadvantage for Athletic Performance in Children Aged 11 to 15 Years. PEDIATRICS. Т. 123, № 3. с. e386—e392. doi:10.1542/peds.2008-2262. ISSN 0031-4005. Процитовано 22 квітня 2020.
  4. ↑ Hintermann, Beat; Nigg, Benno M. (1998). Pronation in Runners. Sports Medicine. Т. 26, № 3. с. 169—176. doi:10.2165/00007256-199826030-00003. ISSN 0112-1642. Процитовано 22 квітня 2020.
  5. ↑ Esterman, Adrian; Pilotto, Louis (2005-07). Foot Shape and Its Effect on Functioning in Royal Australian Air Force Recruits. Part 1: Prospective Cohort Study. Military Medicine. Т. 170, № 7. с. 623—628. doi:10.7205/milmed.170.7.623. ISSN 0026-4075. Процитовано 22 квітня 2020.
  6. ↑ Jones, B. H. (1 грудня 2002). Prevention of Lower Extremity Stress Fractures in Athletes and Soldiers: A Systematic Review. Epidemiologic Reviews. Т. 24, № 2. с. 228—247. doi:10.1093/epirev/mxf011. ISSN 0193-936X. Процитовано 22 квітня 2020.

Посилання

Джерела

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (жовтень 2011)
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (жовтень 2011)
захворювання Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Плоскостопість&oldid=27760530