Список сонячних бур: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Iisthx (обговорення | внесок)
630 редагувань
Створено сторінку
Мітки: суміш розкладок у тексті Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
(Немає відмінностей)

Версія за 19:43, 15 серпня 2021

Сонячні бурі різних типів спричинені збуреннями на Сонці, найчастіше корональними хмарами, виникають унаслідок спалахів Сонця, що виходять з активних областей сонячних плям, або з корональних дір. Незначні або активні сонячні бурі (тобто бурі, обмежені вищими широтами) можуть виникати за умов підвищеного фонового сонячного вітру, коли геліосферне магнітне поле (HMF) перебуває в орієнтації на південь, у бік Землі (що також призводить до набагато сильніших умов шторму з джерел, пов'язаних із CME). [1] Сплески індексу Dst спостерігаються в Лабораторії ФІАН [2], solar.sec.noaa.gov/weekly, swdcdb.kugi.kyoto-u.ac.jp.

Перелік найбільших бур

Події, на які вказують багато дослідженнь

Назва Дата
5410 до н. е [3]
ймовірно, полярне сяйво під час цього спалаху було зафіксоване в ассірійських хроніках [4] 660 р. до н. е
подія Міяке●[5] 774-775 рр.
пік космогенного ізотопу вуглецю-14 в 993 році[en][6] 993-994

Прямі вимірювання та/або візуальні спостереження

Назва Дата
Тривала сильна екстремальна геомагнітна буря, що викликала полярне сяйво до магнітна широта[en] 28,8° (MLAT) та 33,0° інваріантнa широтa[en] (ILAT)[7]. березeнь 1582 p.
явище всеєвропейського масштабу 1709 p
настільки ж інтенсивний геошторм, як подія 1989 року, але менш інтенсивний, ніж подія в Керінгтоні[8] лютий 1730 р.
І[9] вересень 1770 р
Каррінгтонська подія, найбільш екстремальний шторм, коли-небудь зафіксований; повідомлялося, що телеграфні машини шокували операторів та спричиняли невеликі пожежі; полярне сяйво було видиме в тропічних районах; вперше встановлений зв'язок спалахів з геомагнітними збуреннями. Екстремальний шторм безпосередньо передував події наприкінці серпня. вересень 1859 р
I[10] лютий 1872 р
Aurora of November 1882[11] листопад 1882 р
Екстремальна буря, оцінена в Dst[en] -531 нТл, виникла внаслідок швидкої СМЕ (середнє значення ≈1500 км/с), сталася під час висхідної фази мінімуму відносно слабкого 14-го сонячного циклу, що стало найзначнішою бурею за весь час спостережень сонячного мінімального періоду. Полярне сяйво спостерігалося на ≈44,1° ILAT, відбувалися масові збої та надмірна зарядка телеграфних систем[12][13]. жовтень 1903 р
геошторм досяг -595 нТл, що можна порівняти з подією у березні 1989 року вересень 1909 р
Найбільш відома екстремальна геомагнітна буря 1921 року[en] інтенсивністю −907 ± 132 нТл; задокументований найдальший екватор (найнижча широта) полярного сяйва; спостерігались перегоряння запобіжників, електроприладів та телефонних станцій; спричинені пожежі на сигнальних вежах та телеграфній станції; повне відключення зв'язку тривало кілька годин. травень 1921 р
"Фатимський шторм"[en]. Полярні сяйва, викликані бурею, спостерігалися по всій Європі, включаючи Португалію та Сицилію, а також в Південній Каліфорнії, на Бермудах і в Південній Австралії. На 12 годин були повністю перервані трансатлантичні радіокомунікації. Останній раз подібне явище всеєвропейського масштабу спостерігалося в 1709 році. січень 1938 р
Ідд вересень 1941 р
Оцінка Dst m 512 нТл березень 1946 р
І [[ вересень 1957 р
II [[ лютий 1958 р
II [[ липень 1959 р
сигналами невідомого походження паралізовані радари попередження про ракетний напад та інші військові засоби НАТО. У США було оголошено бойову тривогу, готувалися до вильоту бомбардувальники з ядерними боєприпасами і запуск міжконтинентальних балістичних ракет.

Світ опинився на межі ядерної катастрофи.

23 травня 1967 р
вкрай сильний геошторм 1972 року[en] викликав припинення зв’язку по кабелю між містами Плано і Каскад (США). Також вийшов з ладу потужний трансформатор на гідроелектростанції у штаті Британська Колумбія (США). 4 серпня 1972 р., в один з днів американо-в’єтнамської війни, відбулася унікальна подія: магнітна буря спровокувала несанкціонований підрив двох десятків магнітних морських мін. серпень 1972 р
непередбаченe швидкe гальмування в атмосфері і падіння космічної лабораторії «Skylab» (США)

[14]. Подібна доля спіткала і радянську орбітальну станцію «Салют-5» в липні — серпні 1977 р.

липень 1979 p
Геомагнітна буря березня 1989. Найсильніший шторм космічної ери за кількома показниками; відключено електромережу провінції Квебек потужністю 20 ГВт (Канада). Без електроенергії залишились 3 млн осіб. Перервався зв’язок в декаметровому діапазоні радіохвиль. У метровому діапазоні, навпаки, різко збільшилася дальність поширення радіохвиль, що істотно погіршило завадну обстановку.

Орбіта ряду ШСЗ зменшилася на 3-7 км.

березень 1989 р
II [[ серпень 1989 р
Полярні сяйва були помітні в США аж на південь до Техасу листопад 1991 р
II [[ kвітень 2000 р
Bastille Day event[en]. Незважаючи на велику відстань від Сонця, подію до Дня взяття Бастилії спостерігали «Вояджер-1» та «Вояджер-2»[15]. липень 2000 р
II [[ kвітень 2001 р
Швидкий рух CME викликав яскраві полярні сяйва аж на південь до Техасу, Каліфорнії та Флориди листопад 2001 р
Сонячна буря Хеллоуіна 2003[en] одна з найбільш інтенсивних бур космічної ери, сталися аварії в енергосистемі м. Мальме (Швеція), в штатах Нью-Йорк і Вісконсин (США), порушення функціонування систем телекомунікацій та GPS-навігації, вихід з ладу багатьох ШСЗ різних країн (втрата зв’язку, вихід з ладу телеметрії, відключення комп’ютерів і т. п.). жовтень-листoпад 2003 p
II [[ cічeнь 2005 p
II [[ 7-10 листопада 2004 р
Надшвидкий CME 2012[en][16], спрямований далеко від Землі, з характеристиками, що можливо зробили б його штормом класу Керрінгтон. липень 2012 р

Див також

Примітки

  1. ↑ https://www.spaceweatherlive.com/en/help/the-interplanetary-magnetic-field-imf.html
  2. ↑ Прогноз магнитных бурь. tesis.lebedev.ru. Процитовано 15 серпня 2021.
  3. ↑ https://doi.org/10.1029%2F2021GL093419
  4. ↑ https://tsukuba.repo.nii.ac.jp/?action=repository_action_common_download&item_id=52542&item_no=1&attribute_id=17&file_no=1
  5. ↑ Cliver, E. W.; Hayakawa, H.; Love, Jeffrey J.; Neidig, D. F. (29 жовтня 2020). On the Size of the Flare Associated with the Solar Proton Event in 774 AD. The Astrophysical Journal. Т. 903, № 1. с. 41. doi:10.3847/1538-4357/abad93. ISSN 0004-637X. Процитовано 15 серпня 2021.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  6. ↑ Hayakawa, Hisashi; Tamazawa, Harufumi; Uchiyama, Yurina; Ebihara, Yusuke; Miyahara, Hiroko; Kosaka, Shunsuke; Iwahashi, Kiyomi; Isobe, Hiroaki (13 грудня 2016). Historical Auroras in the 990s: Evidence of Great Magnetic Storms. Solar Physics (англ.). Т. 292, № 1. с. 12. doi:10.1007/s11207-016-1039-2. ISSN 1573-093X. Процитовано 15 серпня 2021.
  7. ↑ Carrasco, Víctor Manuel Sánchez; Vaquero, José Manuel (2020). Portuguese eyewitness accounts of the great space weather event of 1582. Journal of Space Weather and Space Climate (англ.). Т. 10. с. 4. doi:10.1051/swsc/2020005. ISSN 2115-7251. Процитовано 15 серпня 2021.
  8. ↑ Hayakawa, Hisashi; Ebihara, Yusuke; Vaquero, José M.; Hattori, Kentaro; Carrasco, Víctor M. S.; Gallego, María de la Cruz; Hayakawa, Satoshi; Watanabe, Yoshikazu; Iwahashi, Kiyomi (2018-08). A Great Space Weather Event in February 1730. Astronomy & Astrophysics. Т. 616. с. A177. doi:10.1051/0004-6361/201832735. ISSN 0004-6361. Процитовано 15 серпня 2021.
  9. ↑ Hayakawa, Hisashi; Iwahashi, Kiyomi; Ebihara, Yusuke; Tamazawa, Harufumi; Shibata, Kazunari; Knipp, Delores J.; Kawamura, Akito Davis; Hattori, Kentaro; Mase, Kumiko (29 листопада 2017). Long-Lasting Extreme Magnetic Storm Activities in 1770 Found in Historical Documents. The Astrophysical Journal. Т. 850, № 2. с. L31. doi:10.3847/2041-8213/aa9661. ISSN 2041-8213. Процитовано 15 серпня 2021.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  10. ↑ Hayakawa, Hisashi; Ebihara, Yusuke; Willis, David M.; Hattori, Kentaro; Giunta, Alessandra S.; Wild, Matthew N.; Hayakawa, Satoshi; Toriumi, Shin; Mitsuma, Yasuyuki (18 липня 2018). The Great Space Weather Event during February 1872 Recorded in East Asia. The Astrophysical Journal. Т. 862, № 1. с. 15. doi:10.3847/1538-4357/aaca40. ISSN 1538-4357. Процитовано 15 серпня 2021.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  11. ↑ Love, Jeffrey J. (2018). The Electric Storm of November 1882. Space Weather (англ.). Т. 16, № 1. с. 37—46. doi:10.1002/2017SW001795. ISSN 1542-7390. Процитовано 15 серпня 2021.
  12. ↑ Phillips, Dr Tony (29 липня 2020). The Solar Minimum Superstorm of 1903. Spaceweather.com (англ.). Процитовано 15 серпня 2021.
  13. ↑ Hayakawa, Hisashi; Ribeiro, Paulo; Vaquero, José M.; Gallego, María Cruz; Knipp, Delores J.; Mekhaldi, Florian; Bhaskar, Ankush; Oliveira, Denny M.; Notsu, Yuta (30 червня 2020). The Extreme Space Weather Event in 1903 October/November: An Outburst from the Quiet Sun. The Astrophysical Journal. Т. 897, № 1. с. L10. doi:10.3847/2041-8213/ab6a18. ISSN 2041-8213. Процитовано 15 серпня 2021.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  14. ↑ neprohogi.livejournal.com/70392.html
  15. ↑ https://doi.org/10.1029%2F2002GL014729
  16. ↑ Zell, Holly (14 квітня 2015). STEREO Observes One of the Fastest CMEs On Record. NASA. Процитовано 15 серпня 2021.
  17. ↑ https://www.nature.com/articles/s41467-018-06036-0
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_сонячних_бур&oldid=33200229