Синтаксичні структури: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Bluelink 1 book for Перевірність (20221001)) #IABot (v2.0.9.2) (GreenC bot
Немає опису редагування
Мітки: пряме міжмовне посилання перше редагування Перемкнуто з візуального редактора
Рядок 18: Рядок 18:
}}
}}
'''''Синтаксичні структури'''''&nbsp;— це впливова робота з [[лінгвістика|лінгвістики]] американського лінгвіста [[Ноам Чомскі|Ноама Чомскі]], вперше опублікована в 1957. Ця робота є доробком моделі трансформаційної [[Генеративна граматика|генеративної граматики]] його викладача, [[Зелліг Гарріс|Зелліга Гарріса]].<ref name=Seuren_1998>{{cite book|author=Seuren, Pieter A. M. |year=1998|title=Western linguistics: An historical introduction|url=https://archive.org/details/westernlinguisti0000seur |publisher=Wiley-Blackwell|isbn=0-631-20891-7|pages=[https://archive.org/details/westernlinguisti0000seur/page/160 160]–167}}</ref><ref name=Joseph_2002>{{cite book |last=Joseph |first=John E. |year=2002| title=From Whitney to Chomsky: Essays in the History of American Linguistics |publisher=John Benjamins |isbn=9789027275370 }}</ref><ref name=Tomalin_2006>{{cite book |last=Tomalin |first=Marcus |year=2006| title=Lingustics and the Formal Sciences: The Origins of Generative grammar |publisher=Cambridge University Press |isbn=9780511486340 }}</ref> Коротка [[монографія]] обсягом близько сотні сторінок, визнанана одним з найзначніших досліджень 20 століття.<ref name="Cook 2007">{{harvnb|Cook|2007}}</ref><ref name="timemag">{{cite journal |url=http://entertainment.time.com/2011/08/30/all-time-100-best-nonfiction-books/slide/syntactic-structures-by-noam-chomsky/ |title=All-TIME 100 Nonfiction Books : Syntactic Structures |last=Grossman |first=Lev |date=17 серпня 2016 |journal=Time |access-date=14 жовтня 2016}}</ref> У ній міститься відоме нині речення "[[Безбарвні зелені ідеї шалено сплять]]",<ref name="Chomsky">{{harvnb|Chomsky|1957|p=15}}</ref> запропоноване Чомскі як приклад граматично правильного речення, яке не має змістовності. Таким чином, Чомскі аргументував незалежність синтаксису (вивчення структури речень) від семантики (дослідження [[значення (лінгвістика)|значення]]).<ref name="ChomSynAuto">{{harvnb|Chomsky|1957|p=17}}</ref><ref>From {{harvnb|Chomsky|1957|p=103}}:"...such semantic notions as reference, significance, and synonymity played no role in the discussion."</ref>
'''''Синтаксичні структури'''''&nbsp;— це впливова робота з [[лінгвістика|лінгвістики]] американського лінгвіста [[Ноам Чомскі|Ноама Чомскі]], вперше опублікована в 1957. Ця робота є доробком моделі трансформаційної [[Генеративна граматика|генеративної граматики]] його викладача, [[Зелліг Гарріс|Зелліга Гарріса]].<ref name=Seuren_1998>{{cite book|author=Seuren, Pieter A. M. |year=1998|title=Western linguistics: An historical introduction|url=https://archive.org/details/westernlinguisti0000seur |publisher=Wiley-Blackwell|isbn=0-631-20891-7|pages=[https://archive.org/details/westernlinguisti0000seur/page/160 160]–167}}</ref><ref name=Joseph_2002>{{cite book |last=Joseph |first=John E. |year=2002| title=From Whitney to Chomsky: Essays in the History of American Linguistics |publisher=John Benjamins |isbn=9789027275370 }}</ref><ref name=Tomalin_2006>{{cite book |last=Tomalin |first=Marcus |year=2006| title=Lingustics and the Formal Sciences: The Origins of Generative grammar |publisher=Cambridge University Press |isbn=9780511486340 }}</ref> Коротка [[монографія]] обсягом близько сотні сторінок, визнанана одним з найзначніших досліджень 20 століття.<ref name="Cook 2007">{{harvnb|Cook|2007}}</ref><ref name="timemag">{{cite journal |url=http://entertainment.time.com/2011/08/30/all-time-100-best-nonfiction-books/slide/syntactic-structures-by-noam-chomsky/ |title=All-TIME 100 Nonfiction Books : Syntactic Structures |last=Grossman |first=Lev |date=17 серпня 2016 |journal=Time |access-date=14 жовтня 2016}}</ref> У ній міститься відоме нині речення "[[Безбарвні зелені ідеї шалено сплять]]",<ref name="Chomsky">{{harvnb|Chomsky|1957|p=15}}</ref> запропоноване Чомскі як приклад граматично правильного речення, яке не має змістовності. Таким чином, Чомскі аргументував незалежність синтаксису (вивчення структури речень) від семантики (дослідження [[значення (лінгвістика)|значення]]).<ref name="ChomSynAuto">{{harvnb|Chomsky|1957|p=17}}</ref><ref>From {{harvnb|Chomsky|1957|p=103}}:"...such semantic notions as reference, significance, and synonymity played no role in the discussion."</ref>

== Критика ==

==== Помилкова ідеалізація ====
У своєму президентському зверненні до [[:en:Linguistic_Society_of_America|Лінгвістичного товариства Америки]] 1964 року американський лінгвіст [[:en:Charles_F._Hockett|Чарльз Хокетт]] вважав синтаксичні структури одним із "лише чотирьох великих проривів у сучасній лінгвістиці".<ref>{{Cite news|title=Sound Change|url=https://www.jstor.org/stable/411873|work=Language|date=1965|accessdate=2022-11-04|issn=0097-8507|doi=10.2307/411873|pages=185–204|volume=41|issue=2|first=Charles F.|last=Hockett}}</ref> Але він швидко перетворився на запеклого критика лінгвістики Хомського. До 1966 року Хокетт відкинув "систему відліку [Хомського] майже в кожній деталі".<ref>{{Cite book
|url=http://archive.org/details/languagemathemat00hock
|title=Language, mathematics, and linguistics
|last=University of California Libraries
|first=Charles Francis
|date=1967
|publisher=The Hague : Mouton
}}</ref> У своїй книзі "Статус мистецтва" 1968 року Хокетт пише, що головна [[:en:Fallacy|помилка]] Хомського полягає в тому, що він розглядає мову як [[:en:Formal_science|формальну]], чітко визначену, стабільну систему та виходить із цієї ідеалізованої абстракції. Хокетт вважає, що така [[ідеалізація]] неможлива. Він стверджує, що немає жодних [[Емпіричний доказ|емпіричних доказів]] того, що наша [[:en:Language_module|мовна здібність]] насправді є чітко визначеною основною системою. Джерела, які породжують мовну здатність у людей, наприклад, фізична генетична передача та культурна передача, самі по собі погано визначені.<ref>[[Hockett, Charles (1968), The State of the Art, The Hague: Mouton|Hockett 1968]], p. 83 states: "we must not promote our more or less standardized by-and-large characterization of the language to the status of a monolithic ideal, nor infer that because we can achieve a fixed characterization some such monolithic ideal exists, in the lap of God or in the brain of each individual speaker."</ref> Хокетт також виступав проти гіпотези Хомського про те, що синтаксис є повність незалежним від вивчення значення.<ref>Hockett, Charles (1968). The State of the Art, The Hague: Mouton, pp. 67 - 71</ref>

==== Не емпіричність ====
Всупереч Хокетту, британський лінгвіст [[:en:Geoffrey_Sampson|Джеффрі Семпсон]] вважав, що припущення Хомського щодо чітко визначеної граматичності "[виправдані] на практиці". Це ввело синтаксис "у сферу наукового опису". Він вважає це "великим позитивним внеском у дисципліну".<ref>Sampson, Geoffrey (1980), Schools of Linguistics, London: Hutchinson & Co, p. 134</ref> Однак він стверджує, що лінгвістика Хомського надто "заснована на [[Інтуїція|інтуїції]]". Для нього вона надто покладається на суб’єктивні [[Інтроспекція|інтроспективні]] судження носіїв мови щодо їхньої власної мови. Отже, мовним даним, емпірично спостережуваним безособовими третіми особами, надається менше значення.<ref>{{Cite web|title=Geoffrey Sampson: Empirical Linguistics|url=https://www.grsampson.net/BEmpLj.html|website=www.grsampson.net|accessdate=2022-11-04}}</ref>

==== Вплив логічної структури лінгвістичної теорії ====
За словами Семпсона, "Синтаксичні структури" значною мірою завдячують своїм успіхом стати панівною теоретичною парадигмою в наступні роки харизмі інтелекту Хомського. Семпсон пише, що в "Синтаксичних структурах" є багато посилань на його власну "Логічну структуру лінгвістичної теорії" (The Logical Structure of Linguistic Theory) у питаннях, що стосуються формальних основ підходу Хомського, але "Логічна структура лінгвістичної теорії" не була широко доступною у друкованому вигляді протягом десятиліть. А проте, як стверджує Семпсон, синтаксичні структури, хоч і "схематичні", отримали свою "ауру респектабельності" від "Логічної структури лінгвістичної теорії", що ховається на задньому плані. Своєю чергою, визнання майбутніх робіт Хомського спиралося на успіх "Синтаксичних структур"<ref>{{Cite web|title=Geoffrey Sampson: Empirical Linguistics|url=https://www.grsampson.net/BEmpLj.html|website=www.grsampson.net|accessdate=2022-11-04}}</ref>. На думку британсько-американського лінгвіста [[:en:Geoffrey_K._Pullum|Джеффрі К. Пулума]], "Синтаксичні структури" сміливо стверджують, що "це неможливо, а не просто важко" для кінцевих пристроїв генерувати всі граматичні речення англійської мови, а потім посилається на "Логічні структури лінгвістичної теорії" для "суворого доказу". Але насправді "Логічна структура лінгвістичної теорії" не містить дійсного, переконливого доказу, що відхиляє скінченні пристрої.<ref name=":0">{{Cite news|title=On the Mathematical Foundations of SyntacticStructures|url=https://doi.org/10.1007/s10849-011-9139-8|work=Journal of Logic, Language and Information|date=2011-07-01|accessdate=2022-11-04|issn=1572-9583|doi=10.1007/s10849-011-9139-8|pages=277–296|volume=20|issue=3|language=en|first=Geoffrey K.|last=Pullum}}</ref>

==== Оригінальність ====
Пуллум також зауважує, що "оригінальність" "Синтаксичних структур" "дуже перебільшена". На його думку, це "не відповідає належним чином попередній літературі, на яку воно спирається".<ref name=":0" /> Він детально показує, як підхід у "Синтаксичних структурах" слідує безпосередньо до роботи математичного логіка [[Еміль Пост|Еміля Поста]] щодо формалізації [[Доказ|доказів]]. Але "небагато лінгвістів знають про це, тому що статті Поста не цитуються". <ref name=":0" /> Пуллум додає, що використання формальних [[:en:Axiomatic_system|аксіоматичних систем]] для генерування ймовірних речень у мові за принципом "зверху вниз" було вперше запропоновано [[Зелліг Гарріс|Зеллігом Харрісом]] у 1947 році, за десять років до публікації "Синтаксичних структур". У синтаксичних структурах це применшується.<ref name=":0" />

==== Необхідність перетворень ====
У 1982 році Пуллум та інший британський лінгвіст [[:en:Gerald_Gazdar|Джеральд Газдар]] стверджували, що критика Хомським [[Контекстно-вільна граматика|граматики контекстно вільної структури фрази]] в "Синтаксичних структурах" або є математично помилковою, або базується на неправильній оцінці емпіричних даних. Вони заявили, що розгляд граматики суто фразової структури може пояснити лінгвістичні явища краще, ніж той розгляд, який використовує трансформації.<ref>{{Cite news|title=Natural languages and context-free languages|url=https://doi.org/10.1007/BF00360802|work=Linguistics and Philosophy|date=1982-12-01|accessdate=2022-11-04|issn=1573-0549|doi=10.1007/BF00360802|pages=471–504|volume=4|issue=4|language=en|first=Geoffrey K.|last=Pullum|first2=Gerald|last2=Gazdar}}</ref>

== Відзнаки ==
У 2000 році Центр когнітивних наук [[Університет Міннесоти|Університету Міннесоти]] склав список 100 найвпливовіших праць з [[Когнітивна наука|когнітивної науки]] 20 століття. Загалом через Інтернет номіновано 305 наукових робіт та один фільм. "Синтаксичні структури" посіла перше місце в цьому списку; її відзначили як найвпливовішу роботу когнітивної науки століття.<ref>Список усіх 100 робіт з когнітивної науки 20-го століття онлайн<nowiki/>https://web.archive.org/web/20040821111702/http://www.cogsci.umn.edu/OLD/calendar/past_events/millennium/final.html</ref>

"Синтаксичні структури" були включені до [[:en:The_100_Most_Influential_Books_Ever_Written|"100 найвпливовіших книжок, коли-небудь написаних"]] - книги про інтелектуальну історію британського літературознавця та біографа [[:en:Martin_Seymour-Smith|Мартіна Сеймура-Сміта]], опублікованої в 1998 році.<ref>Seymour-Smith, Martin (1998), The 100 most influential books ever written : the history of thought from ancient times to today, Secaucus, N.J.: Carol Publ. Group, <nowiki>ISBN 978-0-8065-2000-1</nowiki>, OCLC 38258131<nowiki/>https://www.worldcat.org/title/38258131</ref>

"Синтаксичні структури" також були включені до списку 100 найкращих англомовних науково-дослідних книжок з 1923 року, обраного американським тижневим журналом Time.<ref>{{Cite news|title=Is Syntactic Structures one of the All-TIME 100 Best Nonfiction Books? TIME thinks so. Check it out.|url=https://entertainment.time.com/2011/08/30/all-time-100-best-nonfiction-books/slide/syntactic-structures-by-noam-chomsky/|work=Time|date=2011-08-17|accessdate=2022-11-04|issn=0040-781X|language=en-US|first=Lev|last=Grossman}}</ref>


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 21:26, 4 листопада 2022

«Синтаксичні структури»
Обкладинка першого видання
Автор Ноам Чомскі
Назва мовою оригіналу Syntactic Structures
Мова Англійська
Тема Синтаксис природньої мови
Жанр мовознавство і нон-фікшн[d]
Видавництво Mouton & Co.
Видано лютий 1957
Тип носія На папері
Сторінок 117
Попередній твір Логічна структура лінгвістичної теорії
Наступний твір Аспекти теорії синтаксису

Синтаксичні структури — це впливова робота з лінгвістики американського лінгвіста Ноама Чомскі, вперше опублікована в 1957. Ця робота є доробком моделі трансформаційної генеративної граматики його викладача, Зелліга Гарріса.[1][2][3] Коротка монографія обсягом близько сотні сторінок, визнанана одним з найзначніших досліджень 20 століття.[4][5] У ній міститься відоме нині речення "Безбарвні зелені ідеї шалено сплять",[6] запропоноване Чомскі як приклад граматично правильного речення, яке не має змістовності. Таким чином, Чомскі аргументував незалежність синтаксису (вивчення структури речень) від семантики (дослідження значення).[7][8]

Критика

Помилкова ідеалізація

У своєму президентському зверненні до Лінгвістичного товариства Америки 1964 року американський лінгвіст Чарльз Хокетт вважав синтаксичні структури одним із "лише чотирьох великих проривів у сучасній лінгвістиці".[9] Але він швидко перетворився на запеклого критика лінгвістики Хомського. До 1966 року Хокетт відкинув "систему відліку [Хомського] майже в кожній деталі".[10] У своїй книзі "Статус мистецтва" 1968 року Хокетт пише, що головна помилка Хомського полягає в тому, що він розглядає мову як формальну, чітко визначену, стабільну систему та виходить із цієї ідеалізованої абстракції. Хокетт вважає, що така ідеалізація неможлива. Він стверджує, що немає жодних емпіричних доказів того, що наша мовна здібність насправді є чітко визначеною основною системою. Джерела, які породжують мовну здатність у людей, наприклад, фізична генетична передача та культурна передача, самі по собі погано визначені.[11] Хокетт також виступав проти гіпотези Хомського про те, що синтаксис є повність незалежним від вивчення значення.[12]

Не емпіричність

Всупереч Хокетту, британський лінгвіст Джеффрі Семпсон вважав, що припущення Хомського щодо чітко визначеної граматичності "[виправдані] на практиці". Це ввело синтаксис "у сферу наукового опису". Він вважає це "великим позитивним внеском у дисципліну".[13] Однак він стверджує, що лінгвістика Хомського надто "заснована на інтуїції". Для нього вона надто покладається на суб’єктивні інтроспективні судження носіїв мови щодо їхньої власної мови. Отже, мовним даним, емпірично спостережуваним безособовими третіми особами, надається менше значення.[14]

Вплив логічної структури лінгвістичної теорії

За словами Семпсона, "Синтаксичні структури" значною мірою завдячують своїм успіхом стати панівною теоретичною парадигмою в наступні роки харизмі інтелекту Хомського. Семпсон пише, що в "Синтаксичних структурах" є багато посилань на його власну "Логічну структуру лінгвістичної теорії" (The Logical Structure of Linguistic Theory) у питаннях, що стосуються формальних основ підходу Хомського, але "Логічна структура лінгвістичної теорії" не була широко доступною у друкованому вигляді протягом десятиліть. А проте, як стверджує Семпсон, синтаксичні структури, хоч і "схематичні", отримали свою "ауру респектабельності" від "Логічної структури лінгвістичної теорії", що ховається на задньому плані. Своєю чергою, визнання майбутніх робіт Хомського спиралося на успіх "Синтаксичних структур"[15]. На думку британсько-американського лінгвіста Джеффрі К. Пулума, "Синтаксичні структури" сміливо стверджують, що "це неможливо, а не просто важко" для кінцевих пристроїв генерувати всі граматичні речення англійської мови, а потім посилається на "Логічні структури лінгвістичної теорії" для "суворого доказу". Але насправді "Логічна структура лінгвістичної теорії" не містить дійсного, переконливого доказу, що відхиляє скінченні пристрої.[16]

Оригінальність

Пуллум також зауважує, що "оригінальність" "Синтаксичних структур" "дуже перебільшена". На його думку, це "не відповідає належним чином попередній літературі, на яку воно спирається".[16] Він детально показує, як підхід у "Синтаксичних структурах" слідує безпосередньо до роботи математичного логіка Еміля Поста щодо формалізації доказів. Але "небагато лінгвістів знають про це, тому що статті Поста не цитуються". [16] Пуллум додає, що використання формальних аксіоматичних систем для генерування ймовірних речень у мові за принципом "зверху вниз" було вперше запропоновано Зеллігом Харрісом у 1947 році, за десять років до публікації "Синтаксичних структур". У синтаксичних структурах це применшується.[16]

Необхідність перетворень

У 1982 році Пуллум та інший британський лінгвіст Джеральд Газдар стверджували, що критика Хомським граматики контекстно вільної структури фрази в "Синтаксичних структурах" або є математично помилковою, або базується на неправильній оцінці емпіричних даних. Вони заявили, що розгляд граматики суто фразової структури може пояснити лінгвістичні явища краще, ніж той розгляд, який використовує трансформації.[17]

Відзнаки

У 2000 році Центр когнітивних наук Університету Міннесоти склав список 100 найвпливовіших праць з когнітивної науки 20 століття. Загалом через Інтернет номіновано 305 наукових робіт та один фільм. "Синтаксичні структури" посіла перше місце в цьому списку; її відзначили як найвпливовішу роботу когнітивної науки століття.[18]

"Синтаксичні структури" були включені до "100 найвпливовіших книжок, коли-небудь написаних" - книги про інтелектуальну історію британського літературознавця та біографа Мартіна Сеймура-Сміта, опублікованої в 1998 році.[19]

"Синтаксичні структури" також були включені до списку 100 найкращих англомовних науково-дослідних книжок з 1923 року, обраного американським тижневим журналом Time.[20]

Примітки

  1. ↑ Seuren, Pieter A. M. (1998). Western linguistics: An historical introduction. Wiley-Blackwell. с. 160–167. ISBN 0-631-20891-7.
  2. ↑ Joseph, John E. (2002). From Whitney to Chomsky: Essays in the History of American Linguistics. John Benjamins. ISBN 9789027275370.
  3. ↑ Tomalin, Marcus (2006). Lingustics and the Formal Sciences: The Origins of Generative grammar. Cambridge University Press. ISBN 9780511486340.
  4. ↑ Cook, 2007
  5. ↑ Grossman, Lev (17 серпня 2016). All-TIME 100 Nonfiction Books : Syntactic Structures. Time. Процитовано 14 жовтня 2016.
  6. ↑ Chomsky, 1957, с. 15
  7. ↑ Chomsky, 1957, с. 17
  8. ↑ From Chomsky, 1957, с. 103:"...such semantic notions as reference, significance, and synonymity played no role in the discussion."
  9. ↑ Hockett, Charles F. (1965). Sound Change. Language. Т. 41, № 2. с. 185—204. doi:10.2307/411873. ISSN 0097-8507. Процитовано 4 листопада 2022.
  10. ↑ University of California Libraries, Charles Francis (1967). Language, mathematics, and linguistics. The Hague : Mouton.
  11. ↑ Hockett 1968, p. 83 states: "we must not promote our more or less standardized by-and-large characterization of the language to the status of a monolithic ideal, nor infer that because we can achieve a fixed characterization some such monolithic ideal exists, in the lap of God or in the brain of each individual speaker."
  12. ↑ Hockett, Charles (1968). The State of the Art, The Hague: Mouton, pp. 67 - 71
  13. ↑ Sampson, Geoffrey (1980), Schools of Linguistics, London: Hutchinson & Co, p. 134
  14. ↑ Geoffrey Sampson: Empirical Linguistics. www.grsampson.net. Процитовано 4 листопада 2022.
  15. ↑ Geoffrey Sampson: Empirical Linguistics. www.grsampson.net. Процитовано 4 листопада 2022.
  16. ↑ а б в г Pullum, Geoffrey K. (1 липня 2011). On the Mathematical Foundations of SyntacticStructures. Journal of Logic, Language and Information (англ.). Т. 20, № 3. с. 277—296. doi:10.1007/s10849-011-9139-8. ISSN 1572-9583. Процитовано 4 листопада 2022.
  17. ↑ Pullum, Geoffrey K.; Gazdar, Gerald (1 грудня 1982). Natural languages and context-free languages. Linguistics and Philosophy (англ.). Т. 4, № 4. с. 471—504. doi:10.1007/BF00360802. ISSN 1573-0549. Процитовано 4 листопада 2022.
  18. ↑ Список усіх 100 робіт з когнітивної науки 20-го століття онлайнhttps://web.archive.org/web/20040821111702/http://www.cogsci.umn.edu/OLD/calendar/past_events/millennium/final.html
  19. ↑ Seymour-Smith, Martin (1998), The 100 most influential books ever written : the history of thought from ancient times to today, Secaucus, N.J.: Carol Publ. Group, ISBN 978-0-8065-2000-1, OCLC 38258131https://www.worldcat.org/title/38258131
  20. ↑ Grossman, Lev (17 серпня 2011). Is Syntactic Structures one of the All-TIME 100 Best Nonfiction Books? TIME thinks so. Check it out. Time (амер.). ISSN 0040-781X. Процитовано 4 листопада 2022.

Посилання


книги Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вибрана
бібліографія
Лінгвістика
Політика
Збірки
Фільмографія
Сім'я
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Синтаксичні_структури&oldid=37519775