Nyctosaurus: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
|||
| Рядок 27: | Рядок 27: | ||
== Історія вивчення == |
== Історія вивчення == |
||
Коли Марш (1876a) виділив [[Птеранодон|Pteranodon]], він відніс до цього роду всі види птерозаврів із Канзасу описані ним раніше (P. occidentalis, P. ingens і P. velox) та виділив нові - P. longiceps, P. comptus і P. gracilis, останній заснований на тому, що було проінтерпретовано як елементи крила, хребці й таз. Пізніше «таз» виявився нотаріумом з обома лопатками й дзьобоподібними кістками, проте Марш (1876b) не став коментувати свою початкову помилку, виділивши для P. |
Коли Марш (1876a) виділив [[Птеранодон|Pteranodon]], він відніс до цього роду всі види птерозаврів із Канзасу описані ним раніше (P. occidentalis, P. ingens і P. velox) та виділив нові - P. longiceps, P. comptus і P. gracilis, останній заснований на тому, що було проінтерпретовано як елементи крила, хребці й таз.<ref name=marsh1876a>Marsh, O.C. (1876a). "Notice of a new sub-order of Pterosauria." ''American Journal of Science'', '''11'''(3): 507–509.</ref> Пізніше «таз» виявився нотаріумом з обома лопатками й дзьобоподібними кістками, проте Марш (1876b) не став коментувати свою початкову помилку, виділивши для P. gracilis новий рід - Nyctosaurus. До відмінностей між Pteranodon і Nyctosaurus він відносив відсутність зрощення між лопаткою й дзьобоподібною та зчленування між лопаткою й нотаріумом в останнього.<ref name=marsh1876b>Marsh, O.C. (1876b). "Principal characters of American pterodactyls." ''American Journal of Science'', '''12''': 479–480.</ref> Пізніше Віллістон дійшов висновку, що перша характеристика є онтогенетично варіативною, й Маршеве спостереження, ймовірно, було засновано на молодій особині. Марш (1881) помилково вирішив, що назву Nyctosaurus було введено раніше, і ввів для свого таксона нову назву - Nyctodactylus. Віллістон був першим автором масштабних переглядів таксономії й анатомії птерозаврів формації Найобрара, й кілька своїх публікацій присвятив ніктозаврові. Оскільки опис Марша був незадовільним, 1992-го року він провів детальніший опис тварини. 1902 описав у двох окремих статтях прекрасно збережений скелет і череп, а 1903-го здійснив детальний опис цього зразка і перегляд таксономії ніктозавра. Віллістон (1903) вважав Pteranodon nanus і P. comptus належними до Nyctosaurus чи навіть N. gracilis. Також він виділив новий вид, N. leptodactylus, надалі, щоправда, зазвичай не використовуваний. |
||
Новий вид, N. lamegoi, було виділено 1953 року на основі плечової кістки з пізньокрейдових покладів Бразилії. Це був перший описаний птерозавр із Південної Америки й впродовж тривалого часу типовий (і єдиний наразі) зразок розглядався як єдина вказівка на те, що ніктозавриди дожили до маастрихту. Longrich et al. (2018), однак, вказували на те, що точної інформації про його походження невідомо й він міг натомість походити з кампанських покладів. Нехай Price (1953) відніс його до Nyctosaurus, цей таксон міг належати до іншого роду. |
Новий вид, N. lamegoi, було виділено 1953 року на основі плечової кістки з пізньокрейдових покладів Бразилії. Це був перший описаний птерозавр із Південної Америки й впродовж тривалого часу типовий (і єдиний наразі) зразок розглядався як єдина вказівка на те, що ніктозавриди дожили до маастрихту. Longrich et al. (2018), однак, вказували на те, що точної інформації про його походження невідомо й він міг натомість походити з кампанських покладів.<ref name="Longrich2018">{{cite journal|last1=Longrich|first1=Nicholas R.|last2=Martill|first2=David M.|last3=Andres|first3=Brian|last4=Penny|first4=David|title=Late Maastrichtian pterosaurs from North Africa and mass extinction of Pterosauria at the Cretaceous-Paleogene boundary|journal=PLOS Biology|date=2018|volume=16|issue=3|pages=e2001663|doi=10.1371/journal.pbio.2001663|pmid=29534059|pmc=5849296}}</ref> Нехай Price (1953) відніс його до Nyctosaurus, цей таксон міг належати до іншого роду.<ref name=PW96>{{cite book |last=Wellnhofer |first=Peter |title=The Illustrated Encyclopedia of Pterosaurs |year=1996 |publisher=Barnes and Noble Books |location=New York |isbn=978-0-7607-0154-6 |pages=139}}</ref> |
||
1972 було описано ще один вид, N. bonneri. Того самого року Міллер (1972a) провів перегляд таксономії птерозаврів формації Найобрара. Він вважав Nyctosaurus підродом Pteranodon. Вельнхофер (1978) натомість вважав ці роди окремими, як і більшість дослідників надалі. Шох (1984) вважав N. nanus імовірним видом птеранодона, вказуючи на зрощення лопатки й дзьобоподібної - риси, яку він вважав характерною для птеранодона, а не ніктозавра. Беннетт (1994) вважав N. gracilis і N. nanus валідними видами ніктозавра, а N. bonneri - синонімом N. gracilis. Беннетт (2003) вперше описав зразки з головними гребенями (до того ніктозавра вважали відмінним від птеранодона, зокрема, у відсутності таких структур). |
1972 було описано ще один вид, N. bonneri. Того самого року Міллер (1972a) провів перегляд таксономії птерозаврів формації Найобрара. Він вважав Nyctosaurus підродом Pteranodon. Вельнхофер (1978) натомість вважав ці роди окремими, як і більшість дослідників надалі. Шох (1984) вважав N. nanus імовірним видом птеранодона, вказуючи на зрощення лопатки й дзьобоподібної - риси, яку він вважав характерною для птеранодона, а не ніктозавра. Беннетт (1994) вважав N. gracilis і N. nanus валідними видами ніктозавра, а N. bonneri - синонімом N. gracilis.<ref name=bennett1994>{{Cite journal | author = Bennett, S.C. | year = 1994 | title = Taxonomy and systematics of the Late Cretaceous pterosaur ''Pteranodon'' (Pterosauria, Pterodactyloida) | journal = Occasional Papers of the Natural History Museum, University of Kansas | volume = 169 | pages = 1–70}}</ref> Беннетт (2003) вперше описав зразки з головними гребенями<ref name=benett2003>{{cite journal|author=Bennett, S.C.|year=2003|title=New crested specimens of the Late Cretaceous pterosaur ''Nyctosaurus''.|journal=Paläontologische Zeitschrift|volume=77|pages=61–75|doi=10.1007/BF03004560|s2cid=129438441|url=https://link.springer.com/article/10.1007/BF03004560}}.</ref> (до того ніктозавра вважали відмінним від птеранодона, зокрема, у відсутності таких структур). |
||
== Опис == |
== Опис == |
||
| Рядок 45: | Рядок 45: | ||
== Філогенія == |
== Філогенія == |
||
2022 року Фернандес і колеги описали новий Epapatelo, новий рід птеранодонтів із Анголи. Вони провели філогенетичний аналіз заснований на базі даних Longrich et al. (2018). Їхні результати подано нижче: |
2022 року Фернандес і колеги описали новий [[Epapatelo]], новий рід птеранодонтів із Анголи. Вони провели філогенетичний аналіз заснований на базі даних Longrich et al. (2018). Їхні результати подано нижче:<ref name=Epapatelo>{{Cite journal | last1=Fernandes | first1=Alexandra E. | last2=Mateus | first2=Octávio | last3=Andres | first3=Brian | last4=Polcyn | first4=Michael J. | last5=Schulp | first5=Anne S. | last6=Gonçalves | first6=António Olímpio | last7=Jacobs | first7=Louis L. | year=2022 | title=Pterosaurs from the Late Cretaceous of Angola |journal=Diversity | volume=14 | issue=9 | at=741 | doi=10.3390/d14090741 | doi-access=free}}</ref> |
||
{{clade|{{clade |
|||
|1={{clade |
|||
|1=''[[Tethydraco]]'' |
|||
|2={{clade |
|||
|1=''[[Pteranodon longiceps]]'' |
|||
|2= ''Pteranodon sternbergi'' {{small|(''[[Geosternbergia]]'')}} }} }} |
|||
|2={{clade |
|||
|1=''[[Alamodactylus]]'' |
|||
|2=''[[Volgadraco]]'' |
|||
|3={{clade |
|||
|1=''[[Cretornis]]'' |
|||
|label2=[[Aponyctosauria]] |
|||
|2={{clade |
|||
|1={{clade |
|||
|1=''[[Epapatelo]]'' |
|||
|2=''[[Simurghia]]'' |
|||
|3=''[[Alcione elainus|Alcione]]'' }} |
|||
|label4='''Nyctosauridae''' |
|||
|4={{clade |
|||
|1=''[[Muzquizopteryx]]'' |
|||
|2={{clade |
|||
|1={{clade |
|||
|1=''[[Nyctosaurus lamegoi]]'' |
|||
|2=''Nyctosaurus grandis'' {{small|(''[[Barbaridactylus]]'')}}}} |
|||
|3={{clade |
|||
|1=''Nyctosaurus nanus'' |
|||
|2=''Nyctosaurus gracilis'' }} }} }} }} }} }} }}|label1=[[Pteranodontia]]}} |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Версія за 23:30, 23 квітня 2023
| † Nyctosaurus Час існування: Пізня крейда | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Nyctosaurus gracilis Marsh, 1876 | ||||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Nyctosaurus — рід птерозаврів родини Nyctosauridae.
Історія вивчення
Коли Марш (1876a) виділив Pteranodon, він відніс до цього роду всі види птерозаврів із Канзасу описані ним раніше (P. occidentalis, P. ingens і P. velox) та виділив нові - P. longiceps, P. comptus і P. gracilis, останній заснований на тому, що було проінтерпретовано як елементи крила, хребці й таз.[1] Пізніше «таз» виявився нотаріумом з обома лопатками й дзьобоподібними кістками, проте Марш (1876b) не став коментувати свою початкову помилку, виділивши для P. gracilis новий рід - Nyctosaurus. До відмінностей між Pteranodon і Nyctosaurus він відносив відсутність зрощення між лопаткою й дзьобоподібною та зчленування між лопаткою й нотаріумом в останнього.[2] Пізніше Віллістон дійшов висновку, що перша характеристика є онтогенетично варіативною, й Маршеве спостереження, ймовірно, було засновано на молодій особині. Марш (1881) помилково вирішив, що назву Nyctosaurus було введено раніше, і ввів для свого таксона нову назву - Nyctodactylus. Віллістон був першим автором масштабних переглядів таксономії й анатомії птерозаврів формації Найобрара, й кілька своїх публікацій присвятив ніктозаврові. Оскільки опис Марша був незадовільним, 1992-го року він провів детальніший опис тварини. 1902 описав у двох окремих статтях прекрасно збережений скелет і череп, а 1903-го здійснив детальний опис цього зразка і перегляд таксономії ніктозавра. Віллістон (1903) вважав Pteranodon nanus і P. comptus належними до Nyctosaurus чи навіть N. gracilis. Також він виділив новий вид, N. leptodactylus, надалі, щоправда, зазвичай не використовуваний.
Новий вид, N. lamegoi, було виділено 1953 року на основі плечової кістки з пізньокрейдових покладів Бразилії. Це був перший описаний птерозавр із Південної Америки й впродовж тривалого часу типовий (і єдиний наразі) зразок розглядався як єдина вказівка на те, що ніктозавриди дожили до маастрихту. Longrich et al. (2018), однак, вказували на те, що точної інформації про його походження невідомо й він міг натомість походити з кампанських покладів.[3] Нехай Price (1953) відніс його до Nyctosaurus, цей таксон міг належати до іншого роду.[4]
1972 було описано ще один вид, N. bonneri. Того самого року Міллер (1972a) провів перегляд таксономії птерозаврів формації Найобрара. Він вважав Nyctosaurus підродом Pteranodon. Вельнхофер (1978) натомість вважав ці роди окремими, як і більшість дослідників надалі. Шох (1984) вважав N. nanus імовірним видом птеранодона, вказуючи на зрощення лопатки й дзьобоподібної - риси, яку він вважав характерною для птеранодона, а не ніктозавра. Беннетт (1994) вважав N. gracilis і N. nanus валідними видами ніктозавра, а N. bonneri - синонімом N. gracilis.[5] Беннетт (2003) вперше описав зразки з головними гребенями[6] (до того ніктозавра вважали відмінним від птеранодона, зокрема, у відсутності таких структур).
Опис
Череп видовжений і тонкий, звужується до кінця щелеп. Фактично, верхня щелепа настільки тендітна, що в багатьох зразків її кінчик надламано. Назоанторбітальний і скроневі отвори відносно невеликі. В багатьох зразків головного гребеня немає, проте в тих, що мають гребені, вони мають морфологію доволі незвичайну навіть для птерозаврів, групи характеризованої різноманіттям елементів краніальної орнаментації. Гребінь утворено тонкими, роздвоєними гілками, що відходять від постеродорсальної частини черепа, й може сягати довжини майже втричі більшої за довжину черепа. Деякі дослідники припускали, що між гілками гребеня могла натягуватись мембрана, що могла виконувати аеродинамічну функцію, проте насправді причин вважати, що до гребеня ніктозавра кріпилась мембрана, не виявлено.
Посткраніальний скелет сильно пневматизований, частково пневматизовано навіть задні кінцівки. Нотаріум утворюють до 7 хребців (на відміну від 6 у птеранодона), в крижовому регіоні наявні 8. Лопатки й дзьобоподібні широкі й крупні, лопатки не сполучаються з нотаріумом. Грудні кістки доволі крупні. Дельтопекторальні гребені плечових кісток мають характерну для ніктозаврид сокироподібну форму. Метакарпалія крила велика, приблизно в 2.5 рази довша за плечову кістку. Унікальною особливістю ніктозаврид, зокрема ніктозавра, є мінералізація сухожиль крила. Палець крила довгий, складає близько 55% довжини крила, має три фаланги (на відміну від чотирьох у більшості птерозаврів). Іншою унікальною характеристикою крила ніктозавра є втрата метакарпалій і пальців 1-3, залишаючи тільки четвертий палець, що підтримує крило. Задні кінцівки належать до відносно найкоротших серед відомих птерозаврів, при довжині рівній близько 16% довжини одного крила.
Розмір
Ніктозавр був дрібнішим за птеранодона, свого сучасника: його розмах крил, імовірно, зазвичай не перевищував 2.9 метрів. “Nyctosaurus” lamegoi, однак, вірогідно був одним із найбільших ніктозаврид, із розмахом крил близько 4 метрів.
Філогенія
2022 року Фернандес і колеги описали новий Epapatelo, новий рід птеранодонтів із Анголи. Вони провели філогенетичний аналіз заснований на базі даних Longrich et al. (2018). Їхні результати подано нижче:[7]
| Pteranodontia |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- ↑ Marsh, O.C. (1876a). "Notice of a new sub-order of Pterosauria." American Journal of Science, 11(3): 507–509.
- ↑ Marsh, O.C. (1876b). "Principal characters of American pterodactyls." American Journal of Science, 12: 479–480.
- ↑ Longrich, Nicholas R.; Martill, David M.; Andres, Brian; Penny, David (2018). Late Maastrichtian pterosaurs from North Africa and mass extinction of Pterosauria at the Cretaceous-Paleogene boundary. PLOS Biology. 16 (3): e2001663. doi:10.1371/journal.pbio.2001663. PMC 5849296. PMID 29534059.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Wellnhofer, Peter (1996). The Illustrated Encyclopedia of Pterosaurs. New York: Barnes and Noble Books. с. 139. ISBN 978-0-7607-0154-6.
- ↑ Bennett, S.C. (1994). Taxonomy and systematics of the Late Cretaceous pterosaur Pteranodon (Pterosauria, Pterodactyloida). Occasional Papers of the Natural History Museum, University of Kansas. 169: 1—70.
- ↑ Bennett, S.C. (2003). New crested specimens of the Late Cretaceous pterosaur Nyctosaurus. Paläontologische Zeitschrift. 77: 61—75. doi:10.1007/BF03004560. S2CID 129438441..
- ↑ Fernandes, Alexandra E.; Mateus, Octávio; Andres, Brian; Polcyn, Michael J.; Schulp, Anne S.; Gonçalves, António Olímpio; Jacobs, Louis L. (2022). Pterosaurs from the Late Cretaceous of Angola. Diversity. 14 (9). 741. doi:10.3390/d14090741.
|
Це незавершена стаття з палеонтології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
