Scleromochlus taylori

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Scleromochlus taylori
Час існування: пізній тріас, 235–205 млн р. т.

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Pterosauromorpha
Родина: Scleromochlidae
Huene, 1914
Рід: Scleromochlus
Woodward, 1907
Вид: S. taylori
Scleromochlus taylori
Woodward, 1907
Посилання
Вікісховище: Scleromochlus
Віківиди: Scleromochlus
EOL: 4658684
Fossilworks: 38290

Scleromochlus taylori — викопний вид малих птерозавроморфних архозаврів родини Scleromochlidae, що існував у пізьому тріасі (235 — 205 млн років тому).

Історія[ред. | ред. код]

Голотип був виявлений приблизно в 1900 році в карнійському пісковику Лоссімут у Шотландії. Це був частковий скелет, що зберігся як відбиток у пісковику, з відсутніми частинами черепа та хвоста. Загалом виявлені рештки декількох особин різної збереженості.[1] У різних дослідженнях вид вважався сестринським таксоном Pterosauria або базальним членом Avemetatarsalia. У 2022 році науковці реконструювали повний скелет за допомогою комп'ютерної мікротомографії 7 зразків, знайдених на сьогоднішній день. Це дозволило провести новий філогенетичний аналіз, який підтвердив гіпотезу про те, що Scleromochlus був членом Pterosauromorpha — або як рід родини Lagerpetidae, або як сестринська група до птерозаврів і лагерпетид. Було продемонстровано, що попередні альтернативні класифікації базувалися на неправильному тлумаченні неповних або неоднозначних анатомічних особливостей, знайдених у скам'янілому літописі.[2][3]

Опис[ред. | ред. код]

Будова скелета

Невеликий плазун, завдовжки близько 181 міліметра з довгими задніми ногами; він міг бути здатним до чотириногих і двоногих пересувань. Дослідження його кінцівок свідчать про те, що він стрибав, як кенгуру; однак повторна оцінка зразків у 2020 році показала, що це був «розлогий чотириногий стрибун, аналогічний жабам». Якщо Scleromochlus справді пов'язаний з птерозаврами, це може дати розуміння того, як останні еволюціонували, оскільки ранні птерозаври також виявляли пристосування до пересування стрибками.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Woodward, A.S. (1907). On a New Dinosaurian Reptile (Scleromochlus Taylori, gen. Et sp. Nov.) from the Trias of Lossiemouth, Elgin. Quarterly Journal of the Geological Society. 63 (1–4): 140—144. doi:10.1144/GSL.JGS.1907.063.01-04.12. S2CID 131522263.
  2. Foffa, Davide; Dunne, Emma M.; Nesbitt, Sterling J.; Butler, Richard J.; Fraser, Nicholas C.; Brusatte, Stephen L.; Farnsworth, Alexander; Lunt, Daniel J.; Valdes, Paul J.; Walsh, Stig; Barrett, Paul M. (2022). Scleromochlus and the early evolution of Pterosauromorpha. Nature. doi:10.1038/s41586-022-05284-x. hdl:20.500.11820/3134b3f1-41e0-47bb-9688-a5e5b0b64492.
  3. Gill, Victoria (6 жовтня 2022). Scottish fossil revealed to be pterodactyl ancestor. BBC News. BBC. Процитовано 6 жовтня 2022.
  4. Witton, Mark P. (2015). Were early pterosaurs inept terrestrial locomotors?. PeerJ. 3: e1018. doi:10.7717/peerj.1018b. ISSN 2167-8359. PMC 4476129. PMID 26157605.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)