Сильне гравітаційне лінзування: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 16: Рядок 16:
=== Кластерне лінзування ===
=== Кластерне лінзування ===
В цьому випадку лінзою виступає [[скупчення галактик]]. Така лінза, як правило, достатньо потужна, щоб одночасно призводити і до сильного лінзування (множинні зображення, дуги чи кільця), і до [[Слабке лінзування|слабкого лінзування]] (зміна видимої еліптичні окремих галактик). Відомим прикладом є лінза під назвою «Розплавлене кільце»<ref name="MoltenRing3">{{Cite web|last=Tuesday|first=Hailey Rose McLaughlin|title=Hubble captures a clear shot of a 'Molten Ring'|url=https://astronomy.com/news/2020/12/hubble-captures-a-clear-shot-of-a-molten-ring|website=Astronomy.com|language=en}}</ref>.
В цьому випадку лінзою виступає [[скупчення галактик]]. Така лінза, як правило, достатньо потужна, щоб одночасно призводити і до сильного лінзування (множинні зображення, дуги чи кільця), і до [[Слабке лінзування|слабкого лінзування]] (зміна видимої еліптичні окремих галактик). Відомим прикладом є лінза під назвою «Розплавлене кільце»<ref name="MoltenRing3">{{Cite web|last=Tuesday|first=Hailey Rose McLaughlin|title=Hubble captures a clear shot of a 'Molten Ring'|url=https://astronomy.com/news/2020/12/hubble-captures-a-clear-shot-of-a-molten-ring|website=Astronomy.com|language=en}}</ref>.

== Астрофізичні застосування ==

=== Профілі маси ===
Оскільки гравітаційне лінзування є ефектом, який залежить лише від [[Гравітаційний потенціал|гравітаційного потенціалу]], його можна використовувати для визначення розподілу маси в гравітаційних лінзах шляхом підгонки теоретичної моделі розподілу маси під видиму гнометрію лінзованих зображень або дуг. Зокрема, астрономи цікавляться застосуванням гравітаційного лінзування до дослідження [[гало темної матерії]] та розподілу маси в центрах галактик<ref name="Kochanek2006">{{Cite book
|title=Gravitational Lensing: Strong, Weak and Micro
|last=Kochanek
|first=C. S.
|year=2006
|series=Saas-Fee Advanced Courses
|volume=33
|pages=91–268
|chapter=Strong Gravitational Lensing
|doi=10.1007/978-3-540-30310-7_2
|isbn=978-3-540-30309-1
}}</ref>.

=== Затримки часу ===
Оскільки під час сильного лінзування світлові промені проходять різними шляхами, вони мають різну довжину ходу та різну затримку локальними гравітаційними потенціалами. Затримку в часі між різними зображеннями можна теоретично визначити за допомогою моделі маси та [[Фізична космологія|космологічної моделі]]. Цю ж затримку в часі можна виміряти зі спостережень, якщо лінзоване джерело демонструє змінність. Порівнюючи теоретичні передбачення зі спостереженнями, можна уточнити космологічні константи, зокрема, [[Закон Габбла — Леметра|сталу Габбла]]<ref name="CourbinMinniti2002">{{Cite book
|title=Gravitational Lensing: An Astrophysical Tool
|last=Courbin
|first=Frédéric
|last2=Minniti
|first2=Dante
|year=2002
|series=Lecture Notes in Physics
|volume=608
|doi=10.1007/3-540-45857-3
|isbn=978-3-540-44355-1
|issn=0075-8450
}}</ref>.

== Примітки ==
[[Категорія:Гравітаційне лінзування]]
[[Категорія:Гравітаційне лінзування]]

Версія за 18:28, 12 червня 2023

Сильне гравітаційне лінзування — різновид гравітаційного лінзування, в якому викривлення світла є достатньо сильним, щоб створити кілька зображень, дуг або навіть кільця Ейнштейна. Як правило, для сильного лінзування прогнозована густина маси лінзи має бути більшою за критичну густину . Тоді для для точкових фонових джерел утворюється кілька зображень, а для джерел скінченного розміру можуть утворюватся дуги або кільця. Топологічно створення кількох зображень регулюється теоремою про непарні числа[1]. Сильне лінзування було передбачено загальною теорією відносності Альберта Ейнштейна та відкрито Денісом Волшем, Бобом Карсвелом і Реєм Вейманом у 1979 році[2].

Спостереження

Галактичне лінзування

В цьому випадку лінзою виступає галактика. Якщо фоновим джерелом є квазар або нерозрізнений релятивістський струмінь, то лінзована картина являє собою точкові множинні зображення. Якщо фоновим джерелом є галактика або протяжний струмінь, лінзовані зображення можуть бути дугами або кільцями. Станом на 2017 рік було помічено кілька сотень сильних лінзувань галактик на галактиках[3]. Очікується, що майбутні дослідження обсерваторії Віри Рубін і Евкліда виявлять понад 100 000 таких об’єктів[4].

Кластерне лінзування

В цьому випадку лінзою виступає скупчення галактик. Така лінза, як правило, достатньо потужна, щоб одночасно призводити і до сильного лінзування (множинні зображення, дуги чи кільця), і до слабкого лінзування (зміна видимої еліптичні окремих галактик). Відомим прикладом є лінза під назвою «Розплавлене кільце»[5].

Астрофізичні застосування

Профілі маси

Оскільки гравітаційне лінзування є ефектом, який залежить лише від гравітаційного потенціалу, його можна використовувати для визначення розподілу маси в гравітаційних лінзах шляхом підгонки теоретичної моделі розподілу маси під видиму гнометрію лінзованих зображень або дуг. Зокрема, астрономи цікавляться застосуванням гравітаційного лінзування до дослідження гало темної матерії та розподілу маси в центрах галактик[6].

Затримки часу

Оскільки під час сильного лінзування світлові промені проходять різними шляхами, вони мають різну довжину ходу та різну затримку локальними гравітаційними потенціалами. Затримку в часі між різними зображеннями можна теоретично визначити за допомогою моделі маси та космологічної моделі. Цю ж затримку в часі можна виміряти зі спостережень, якщо лінзоване джерело демонструє змінність. Порівнюючи теоретичні передбачення зі спостереженнями, можна уточнити космологічні константи, зокрема, сталу Габбла[7].

Примітки

  1. Mediavilla, Evencio (2016). Astrophysical Applications of Gravitational Lensing. Cambridge University Press. ISBN 978-1-107-07854-3.
  2. Bernstein, G. M.; Tyson, J. A.; Kochanek, C. S. (1993). A large arc in the gravitational lens system 0957 + 561. The Astronomical Journal. 105: 816. Bibcode:1993AJ....105..816B. doi:10.1086/116474. ISSN 0004-6256.
  3. Wang, Lin; Shu, Yiping; Li, Ran; Zheng, Zheng; Wen, Zhonglue; Liu, Guilin (28 березня 2017). SDSS J1640+1932: a spectacular galaxy–quasar strong lens system. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. Oxford University Press (OUP). 468 (3): 3757—3763. arXiv:1703.07495. Bibcode:2017MNRAS.468.3757W. doi:10.1093/mnras/stx733. ISSN 0035-8711.
  4. Collett, Thomas E. (2015). The population of galaxy-galaxy strong lenses in forthcoming optical imaging surveys. The Astrophysical Journal. 811 (1): 20. arXiv:1507.02657. Bibcode:2015ApJ...811...20C. doi:10.1088/0004-637X/811/1/20. ISSN 1538-4357.
  5. Tuesday, Hailey Rose McLaughlin. Hubble captures a clear shot of a 'Molten Ring'. Astronomy.com (англ.).
  6. Kochanek, C. S. (2006). Strong Gravitational Lensing. Gravitational Lensing: Strong, Weak and Micro. Saas-Fee Advanced Courses. Т. 33. с. 91—268. doi:10.1007/978-3-540-30310-7_2. ISBN 978-3-540-30309-1.
  7. Courbin, Frédéric; Minniti, Dante (2002). Gravitational Lensing: An Astrophysical Tool. Lecture Notes in Physics. Т. 608. doi:10.1007/3-540-45857-3. ISBN 978-3-540-44355-1. ISSN 0075-8450.