Скупчення галактик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Скупчення галактик — гравітаційно пов'язані системи галактик, одні з найбільших структур у Всесвіті. Розміри скупчень галактик можуть досягати 108 світлових років. Маси скупчень варіюються від 1013 до 1015 мас Сонця.

Ейбелл розділив скупчення галактик на три класи (за морфологічними ознаками)[1]:

  • регулярні (або правильні) — мають округлу форму в проекції на небесну сферу, їх характеризує значне зростання концентрації до центру. У центрах таких скупчень розташовані велетенські еліптичні галактики. Приклад регулярного скупчення — скупчення Волосся Вероніки.
  • нерегулярні (або неправильні) — їх характеризують неправильні зовнішні контури та зменшення концентрації до центру, за кількістю галактик поступаються регулярним. У скупченнях цього виду переважають спіральні галактики. Приклад — скупчення Діви.
  • проміжні;

Відомі й інші варіанти класифікації[1].

Порівняно з галактиками поля скупчення бідніші на спіральні галактики та багатші на еліптичні й лінзоподібні галактики. У скупченнях є гарячий (107 - 108 K) розріджений (10-4 — 10-2 см-3) міжгалактичний газ, що виявляє себе лише в рентгенівському випромінюванні[1].

Скупчення з кількістю членів менше 100 називають групами галактик[1] (наприклад, місцева група).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б в г Скупчення галактик // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 427. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)

Література[ред.ред. код]


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.