Вальдемар Кемпферт: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Leleka55 (обговорення | внесок)
2436 редагувань
створено сторінку
(Немає відмінностей)

Версія за 00:02, 26 листопада 2023

Вальдемар Бернгард Кемпферт (англ. Waldemar Kaempffert; 23 вересня 1877, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США — 27 листопада 1956, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США) — американський науковий журналіст, популяризатор науки та директор музею. Кемпферт був редактором таких видань, як Scientific American, Popular Science Monthly та New York Times, а також писав статті з наукової тематики для багатьох інших видань.

Вальдемар Кемпферт
Вальдемар Кемпферт, редактор Popular Science Monthly
Народився 23 вересня 1877(1877-09-23)
Нью-Йорк (місто), Нью-Йорк
Помер 27 листопада 1956(1956-11-27) (79 років)
Нью-Йорк (місто), Нью-Йорк
Ім'я при народженні Waldemar Bernhard Kaempffert
Батько Бернгард Кемпферт
Матір Джульєта Кемпферт
Дружина Керолін Лідія Йетон Кемпферт (померла в 1933)
Громадянство США США
Науковий редактор Нью-Йорк Таймс
1931-1956
Наступник Вільям Л. Лоуренс
Директор Музею науки та промисловості (Чикаго)
1928-1931
Науковий редактор Нью-Йорк Таймс
1927-1928
Нагороди премія Калинга ЮНЕСКО
Редактор Popular Science Monthly
1916-1920
Головний редактор Scientific American
1911-1916

Життєпис

Вальдемар Бернгард Кемпферт народився 23 вересня 1877 в Нью-Йорку в Бернгарда та Джульєтти Кемпфертів, американців німецького походження. В 1897 році він закінчив, зі спеціалізацією в науці, нью-йоркський Сіті-Коледж, під час навчання в якому був обраний членом товариства Фі-Бета-Капа. В тому ж році Кемпферт почав працювати помічником редактора науково-популярного видання Scientific American. Паралельно Кемпферт вивчав право в Нью-Йоркському університеті. В 1903 році він отримав ступінь з права та був прийнятий до адвокатської колегії, але ніколи не був практикуючим юристом.[1][2]

В 1911 році Кемпферт став головним редактором журналу Scientific American.[1] Також в 1911 році вийшла ілюстрована книга Кемпферта «Нове мистецтво польоту» (англ. The New Art of Flying), в якій він простими словами пояснював принципи польоту літальних апаратів, розповідав про типи літальних апаратів, про двигуни та гвинти, а також розмірковував над тим, якими будуть літаки в майбутньому.[3] Крім того, в 1911 році Кемпферт одружився з Керолін Лідією Йетон.[2]

Редакція Scientific American відправила Кемпферта до Європи, зокрема, до Німеччини, вивчати іноземний досвід. В результаті в 1911—1912 роках Кемпферт написав серію статей про німецький досвід впровадження наукових методів у ведення бізнесу,[4] наукових досліджень в промисловості,[5] впровадження технологій тестування матеріалів та продуктів,[6] утилізації відходів,[7] надання соціальних гарантій для працівників,[8] побудови соціального забезпечення на бізнес-принципах[9] та підготовки кадрів для промисловості.[10]

Кемпферт захоплювався Німеччиною та вважав її більш розвиненою та цивілізованою ніж Англія та Франція. В 1914 році він написав листа редактору New York Times, в якому зазначив: «Претензія нації на культурну першість полягає не в кількості її великих поетів чи художників, а в загальному добробуті її людей в цілому. Ніде в усій Німеччині ви не знайдете такої жахливої жорстокості лондонських чи ліверпульських нетрів… Є частини Лондона та Парижа настільки повністю віддані злочинцям, що поліцейський не ризикне самотужки зайти в їхні межі, щоб заарештувати злодія чи вбивцю. Жоден німецький муніципалітет не потерпить такого кварталу. Дійсно, німецьке муніципальне управління стало зразком для всього світу».[11]

Будучи редактором Scientific American, Кемпферт писав і для інших видань: The Outlook,[12][13] McClure's Magazine[14][15] та Harper's Monthly.[16]

В 1915 році Кемпферт став редактором науково-популярного видання Popular Science Monthly і залишався ним до 1920 року.[1][17][18] Окрім редакційної роботи, Кемпферт також писав в цьому журналі авторські (іноді у співавторстві з іншими авторами) статті про автомобілі,[19][20] сонячні електростанції,[21] застосування літаків у бойових діях,[22][23] літакобудування,[24] експериментальні трансатлантичні польоти,[25][26][27] використання парашутів в авіації,[28] майбутнє авіації,[29] водолазні костюми,[30] бойові кораблі,[31][32] реабілітацію інвалідів Першої світової війни,[33] плани будівництва тунелю між Англією та Францією,[34] технології в харчовій промисловості,[35][36] та можливість людини дістатись до Місяця.[37] Відмінною рисою статей Кемпферта було те, що вони були детально ілюстрованими.

Крім того, в 1917 році за редакцією Кемпферта вийшла книга «Книга сучасних чудес» (англ. The Book of Modern Marvels), в якій наукові публіцисти описали винаходи та технологічний розвиток в промисловості, спорті, аеронавігації, військовій справі, кінематографії та науці.[38] Також в 1920 році за редакцією Кемпферта вийшла книга «Книга чудес Кольєра» (англ. Collier's Wonder Book), що являла собою збірник науково-популярних есе з астрономії, географії, геології, хімії, ботаніки та зоології, електрики, інженерії, психології, авіації, автомобілів та кораблів, вугілля та опалення, кінематографії, спорту, облаштування для осіб з особливими потребами, та загальнонаукових тем.[39]

У 1920 році Кемпферт залишив редакторську роботу і протягом семи років працював у нью-йоркській інженерній фірмі «Лоґан, Лорд і Томас».[2] Паралельно він продовжував писати статті на наукову тематику для різних видань. Зокрема, в 1922 році Кемпферт багато пише про радіо, його роль у суспільстві та фінансування радіотрансляції.[40][41][42][43] В 1924 році за редакцією Кемпферт вийшла книга про американські винаходи — «Популярна історія американських винаходів» (англ. A popular history of American invention).[44]

В 1927 році Адольф Окс, власник та видавник New York Times, найняв Кемпферта, щоб той писав передові статті з наукової тематики. Так Кемпферт став науковим редактором New York Times. В газеті він писав щотижневу колонку про актуальні дослідження, іноді писав редакторські статті з наукових тем, час від часу висвітлюючи конференції та інші події наукового світу.[1][45] Берґер вважає, що, можливо, Кемпферт був першою людиною в складі газетної редакційної колегії, чия роль була присвячена виключно науці.[45] В 1927-28 роки Кемпферт висвітлював в New York Times перший трансатлантичний телефонний дзвінок,[46] винахід телевізійної системи Джоном Бердом,[47] антарктичну експедицію Річарда Берда,[48][49] спори щодо походження людини,[50] зв'язок між випромінюванням зірок та теорією походження життя,[51] концепції квантової теорії[52] та інші теми. Статті Кемпферта в New York Times також були рясно ілюстрованими.

З 1928 по 1931 рік Кемпферт був директором Музею науки та промисловості в Чикаго.[1]Американський бізнесмен Джуліус Розенвальд після візиту до Віденського технічного музею задумав створити подібний музей у Чикаго і гарантував, що виділить на музей 3 мільйони доларів впродовж двох років.[53] Кемпферт був призначений першим директором музею. Майже одразу після призначення Кемпферт вирушив до Європи, щоб вивчити там промислові музеї. Зокрема, він відвідав Німецький музей у Мюнхені та Технічній музей у Відні,[54] а також Музей науки в Лондоні.[55] Кемпферт продовжував писати для New York Times. Зокрема, він написав статтю про Німецький музей, назвавши його «найбільшим музеєм епохи машин».[56]

За задумом Кемпферта, музей мав бути поділений на сектори відповідно до його категоризації: фундаментальні науки, видобування та металургія, сільське господарство та лісництво, рушійна сила (наприклад, термодинаміка), транспорт/комунікації та цивільне будівництво. Кемпферт сподівався розташувати ці сектори в послідовності, яка б відображала логічний розвиток технологій крізь роки. Перед тим, як вирушити до Європи, він найняв кураторів для кожного з секторів, їхнім завданням було розробити виставки. Поки Кемпферт подорожував Європою, куратори подорожували США, відвідуючи музеї та зустрічаючись із представниками компаній, щоб обговорити, які експонати вони могли б надати для майбутнього музею. В 1930 році вже назбиралась значна кількість експонатів та поставало питання щодо їхнього зберігання. Кемпферт винаймав недорогі складські приміщення в Чикаго для зберігання експонатів.[54]

Плани Кемпферта були грандіозними, і він не приділяв належної уваги фінансовій стороні справи. Тим часом, членів опікунської ради турбувало, що плани Кемпферта вимагали значних фінансових вливань. Так зростало напруження між президентом опікунської ради музею та Кемпфертом. В президента опікунської ради та Кемпферта були різні погляди на призначення до опікунської ради музею Джорджа Ренні, директора International Harvester, компанії-виробника сільськогосподарської техніки. Президент опікунської ради вважав, що в компанії Ренні була історія, технології та вплив. Для Кемпферта це призначення було проблематичним, оскільки директори International Harvester наполягали на тому, що саме їхня компанія винайшла сучасний сільськогосподарський трактор. Дослідження Кемпферта та його працівників показало, що це було неправдою. Однак, Кемпферт тоді не педалював це питання, і Ренні був призначений членом опікунської ради музею.[54]

Наприкінці 1930 року розбіжності між президентом опікунської ради музею та Кемпфертом досягли апогею. Президент опікунської ради з метою підсилення контролю за витрачанням коштів поділив організацію музею на три відділи, — кураторський відділ, PR-відділ, та господарський відділ, та призначив адміністративних помічників до кожного з відділів. Формально адміністративні помічники були підзвітні Кемпферту, але з багатьох питань вони працювали з опікунською радою музею. Кемпферт це сприйняв як неналежне втручання з боку опікунської ради. На початку 1931 року Кемпферт приїхав до Нью-Йорка і спитав в керівництва New York Times, чи може він повернутись до своєї старої роботи в газеті.[54] Отримавши позитивну відповідь, Кемпферт знову став науковим редактором газети.[57]

В 1937 році Кемпферт був обраний президентом Національної асоціації наукових письменників.[58]

Кемпферт займав посаду наукового редактора New York Times до своєї смерті. Він переніс інсульт та помер через 12 днів, 27 листопада 1956 року.[1]

Номінації та нагороди

В 1954 році він став першим науковим журналістом, який отримав премію Калинги Юнеско. Він був номінований на отримання цієї премії Британською асоціацією наукових письменників. Крім того, в 1954 році Кемпферт отримав винагороду від Фонду Альберта та Мері Лескерів за внесок у висвітлення медичної справи.[1]

Особисте життя

Дружина Кемпферта Керолін померла в 1933 році. В них не було дітей. [2]

Посилання

  1. ↑ а б в г д е ж Waldemar B. Kaempffert Dies (PDF). New York Times (англійською) . 28 листопада 1956. Процитовано 23 листопада 2023.
  2. ↑ а б в г Waldemar Kaempffert. prabook.com (en-EN) . Процитовано 23 листопада 2023.
  3. ↑ Kaempffert, Waldemar (1911). The New Art of Flying [Нове мистецтво польоту] (англійською) . Dodd, Mead.
  4. ↑ Kaempffert, W. (1911). A Laboratory for Manufacturers [Лабораторія для промисловців]. Scientific American, 105(27), 595—604 (англійською)[1].
  5. ↑ Kaempffert, W. (1912). The Business Side of German Science—VII. [Ділова сторона німецької науки—VII]. Scientific American, 107(2), 26-26. (англійською) [2]
  6. ↑ Kaempffert, W. (1912). The Business Side of German Science—VIII [Ділова сторона німецької науки—VIII]. Scientific American, 107(3), 54-54. (англійською)[3]
  7. ↑ Kaempffert, W. (1912). How the Germans Utilize Waste—VI. [Як німці утилізують відходи — VI]Scientific American, 106(25), 562—562. (англійською)[4]
  8. ↑ Kaempffert, W. (1912). How Germany Handles the Labor Question—III.[Як Німеччина вирішує трудове питання ІІІ] Scientific American, 106(6), 134—134 (англійською)[5].
  9. ↑ Kaempffert, W. B. (1912). Welfare Work in Germany—IV. [Соціальна робота в Німеччині—IV.] Scientific American, 106(9), 193—194. (англійською)[6]
  10. ↑ Kaempffert, W. (1912). Training Captain of Industry in Germany—II. [Навчання лідерів промисловості в Німеччині—II] Scientific American, 106(3), 66-67.(англійською)[7]
  11. ↑ Kaempffert, Waldemar (13 жовтня 1914). National Well-Being Called the Best Test of Germany's Cultural Supremacy (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 25 листопада 2023.
  12. ↑ Kaempffert, W. (1912). Our Defective Patent System.[Наша несправна патентна система] Outlook, July, 6. (англійською)[8]
  13. ↑ Kaempffert, W. (1913). Aircraft and the future.[Літак і майбутнє] Outlook, 104, 452—456. (англійською)[9]
  14. ↑ Kaempffert, W. (1914). The best-paying crime. [Найбільш високооплачуваний злочин] McClure's Magazine, 44(1), 69-79. (англійською)[10]
  15. ↑ Kaempffert, W. (1914). The Crime Master and How He Works. [Майстер злочинів і як він працює] McClure's Magazine. June, 99. (англійською)[11]
  16. ↑ Kaempffert, W. (1911). Why Flying-Machines Fly. [Чому літаючі машини літають?] Harper's Monthly. 122 (англійською)[12]
  17. ↑ Reisch, George A. (2019). What a difference a decade makes: the planning debates and the fate of the Unity of Science Movement [Значення десятиліття: дебати щодо планування та доля Руху єдності науки]. У Tuboly, Adam Tamas; Cat, Jordi (ред.). Neurath Reconsidered [Переосмислення Нойрата] (англійською) . Springer International Publishing. с. 385—412. ISBN 3030021289.
  18. ↑ Mott, Frank Luther (1967). A history of American magazines, 1865-1885 [Історія американських журналів, 1865-1885] (англійською) . Т. 3. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. с. 495—499.
  19. ↑ Kaempffert, W. (1916). Lubricating your Automobile.[Змащення вашого автомобіля] Popular Science Monthly, 89(2), 262—266 (англійською).[13]
  20. ↑ Kaempffert, W. (1917). Saving Time-Money. [Економія часу та грошей] Popular Science Monthly. 90(1), 107—112 (англійською)[14]
  21. ↑ Kaempffert, W. (1916). Harnessing the Sun. [Оволодіння сонцем] Popular Science Monthly, 89(4), 515—518. (англійською)[15]
  22. ↑ Kaempffert, W. (1917). Fighting in the Air.[Повітряні битви] Popular Science Monthly. 91 (1), 76-80 (англійською)[16]
  23. ↑ Kaempffert, W. & Dientsbach, C. (1918). The Armored Flying «Tank». [Броньований літаючий «танк»]. Popular Science Monthly. 93(1). 37-40 (англійською) [17]
  24. ↑ Kaempffert, W. (1917). The Eagle Spreads His Wings. [Орел розправляє крила]. Popular Science Monthly. 91(6), 894—898 (англійською) [18]
  25. ↑ Kaempffert, W. & Dienstbach, C. (1919). To Europe in a Flying-Machine. [До Європи на літаючій машині]. Popular Science Monthly. 95(1), 71-77 (англійською)[19]
  26. ↑ Kaempffert, W. (1919). Across the Atlantic in a Single Jump.[Перетнути Атлантику одним стрибком] Popular Science Monthly. 95(2), 78-79 (англійською)[20]
  27. ↑ Kaempffert, W. & Dientsbach, C. (1919). All Aboard the Air-Liner. [Усі на борт авіалайнера] Popular Science Monthly. 95(3), 77-81 (англійською) [21]
  28. ↑ Kaempffert, W. (1919). Parachuting to Safety.[Безпека стрибків з парашутом] Popular Science Monthly. 94(3), 44-47 (англійською) [22]
  29. ↑ Kaempffert, W. & Dientsbach, C. (1919). What of Tomorrow's Flying? [Що з майбутніми польотами?] Popular Science Montlhy. 95(4), 47-50 (англійською)[23]
  30. ↑ Kaempffert, W. (1919). In the Grip of the Deep.[У лещатах глибини] Popular Science Monthly. 94(6), 42-43 (англійською)[24]
  31. ↑ Kaempffert, W. (1918). Sowing Oceans with Death.[Засівання океанів смертю] Popular Science Monthly. 93(5), 33-36.(англійською)[25]
  32. ↑ Kaempffert, W. (1919). Fighting the U-Boat with Paint.[Боротьба з підводним човном за допомогою фарби].Popular Science Monthly, 94 (4), 17-19 (англійською)[26]
  33. ↑ Kaempffert, W., & Jungmann, A. M. (1918). Crippled but undaunted. [Покалічені, але не зломлені] Popular Science Monthly. 93 (5), 70-73 (англійською) [27]
  34. ↑ Kaempffert, W. (1918). By Tunnel from London to Paris. [Тунелем від Лондону до Парижу]. Popular Science Monthly. 93(6), 69-71(англійською) [28]
  35. ↑ Kaempffert, W. (1917). Tycos. [Тайкос] Popular Science Monthly. 91(3). 101—104 (англійською)[29]
  36. ↑ Kaempffert, W. (1920). Preserving Food Forever with Gas. [Вічне зберігання їжі за допомогою газу] Popular Science Monthly. 97(1), 48-49 (англійською) [30]
  37. ↑ Kaempffert, W. & Lorraine, A.J. (1919). Hurling Man to the Moon. [Запуск людини на Місяць] Popular Science Monthly. 94(4), 69-72 (англійською)[31]
  38. ↑ Kaempffert, Waldemar, ред. (1917). The Book of Modern Marvels [Книга сучасних чудес] (англійською) . Modern Publishing Company.
  39. ↑ Kaempffert, Waldemar, ред. (1920). Collier's Wonder Book [Книга чудес Кольєра] (англійською) . P. F. Collier & Son Company.
  40. ↑ Kaempffert, Waldemar (1922). The ABC of Radio [Азбука радіо] (PDF) (англійською) . Martin H. Ray Publisher.
  41. ↑ Kaempffert, W. (1922). Radio Broadcasting. [Радіотрансляція] The American Review of Reviews, 65, 395—401 (англійською).[32]
  42. ↑ Kaempffert, W. (1922). The Progress of Radio Broadcasting.[Прогрес в радіотрансляції] The American Review of Reviews, 66 (3), 305—308 (англійською)[33]
  43. ↑ Kaempffert, W. (1922). Who Will Pay For Broadcasting?[Хто платитиме за радіотрансляцію] Popular Radio. 2(4), 236—245 (англійською)[34]
  44. ↑ Kaempffert, Waldemar, ред. (1924). A popular book of American invention [Популярна книга про американські винаходи] (англійською) . Т. 1. C. Scribner's sons.
  45. ↑ а б Berger, Meyer (1951). The story of the New York Times, 1851-1951 [Історія Нью-Йорк Таймс, 1851-1951] (англійською) . Simon and Schuster.
  46. ↑ Kaempffert, Waldemar (9 січня 1927). "Hello, London! - New York is Speaking!" (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 25 листопада 2023.
  47. ↑ Kaempffert, Waldemar (6 березня 1927). Scotch Inventor Holds the Secret of Television in His Sensitive Photo-Electric Cell (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 25 листопада 2023.
  48. ↑ Kaempffert, Waldemar (17 березня 1928). Scientists Detail Perils Facing Byrd (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 25 листопада 2023.
  49. ↑ Kaempffert, Waldemar (18 березня 1928). Lifting the Veil from the Antarctic (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 25 листопада 2023.
  50. ↑ Kaempffert, Waldemar (23 січня 1927). Ground Man or Ape Man -- What are We? (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 25 листопада 2023.
  51. ↑ Kaempffert, Waldemar (23 січня 1927). Science Seeks Secret Of Life Star Rays (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 25 листопада 2023.
  52. ↑ Kaempffert, Waldemar (2 вересня 1927). Details Concepts Of Quantum Theory (PDF). New York Times (англійською) . Процитовано 25 листопада 2023.
  53. ↑ Editor Kaempffert for Chicago Museum (PDF). New York Times (англійською) . 13 квітня 1928. Процитовано 25 листопада 2023.
  54. ↑ а б в г Pridmore, Jay (1996). Inventive Genius: The History of the Museum of Science and Industry Chicago [Винахідливий геній: Історія Чиказького музею науки та промисловості.] (англійською) . Chicago: Museum of Science and Industry. ISBN 0963865749.
  55. ↑ Kaempffert Maps Plans for Rosenwald Institution in Chicago (PDF). New York Times (англійською) . 29 жовтня 1929. Процитовано 26 листопада 2023.
  56. ↑ The Great Museum of the Machine Age (PDF). New York Times (англійською) . 26 жовтня 1930. Процитовано 26 листопада 2023.
  57. ↑ Waldemar Kaempffert Leaves Museum Post to Be Science Editor (PDF). New York Times (англійською) . 7 січня 1931. Процитовано 26 листопада 2023.
  58. ↑ Waldemar Kaempffert Is Elected by National Association (PDF). New York Times (англійською) . 18 серпня 1937. Процитовано 26 листопада 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вальдемар_Кемпферт&oldid=41003324