Єгоров Владислав Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Владислав Євгенович Єгоров
Народився 26 квітня 1978(1978-04-26) (46 років)
село Холодна Балка, Одеська область
Громадянство Україна Україна
Діяльність Дипломат
Відомий завдяки Генеральний консул України у Дюссельдорфі (Німеччина)
Alma mater Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Єгоров Владислав Євгенович (*26 квітня 1978 року, Холодна Балка, Одеська область, Україна) — український дипломат, Генеральний консул України в Дюссельдорфі.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 2000 році закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, отримав кваліфікацію магістра зовнішньої політики та міжнародних відносин, перекладача з німецької мови. У 2004 році за направленням МЗС України пройшов навчання у Європейському навчально-дослідному центрі з питань дослідження міжнародної безпеки ім. Дж. Маршалла (м. Гарміш-Партенкірхен, Німеччина). Володіє російською, німецькою та французькою мовами. Одружений, виховує трьох дітей.

Трудову діяльність розпочав у 2000 році як стажер Міністерства закордонних справ України.

2002—2004 рр. — спеціаліст І категорії, аташе, третій секретар Відділу СНД Першого територіального управління МЗС України.

2004—2005 рр. — помічник першого заступника Міністра закордонних справ України.

2005—2009 рр. — третій, другий, перший секретар з економічних питань Посольства України в Російській Федерації.

2009—2010 рр. — начальник відділу міжнародних організацій та міжнародного економічного співробітництва Секретаріату Президента України[1].

2010—2013 рр. — начальник відділу зовнішньоекономічних відносин Головного управління міжнародних відносин Адміністрації Президента України[2].

2013—2015 рр. — керівник Відділення Посольства України у ФРН в Бонні.

2017—2021 року — Генеральний консул України в м. Дюссельдорф (Німеччина)[3].

З 2021—перейшов до України

Дипломатичний ранг[ред. | ред. код]

  • Надзвичайний і Повноважний Посланник першого класу (2019 рік).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N 236/2011-рп Про делегацію України для участі у переговорах з Європейським банком реконструкції та розвитку щодо укладення Кредитної угоди (Проект "Реабілітація гідроелектростанцій") між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 17 квітня 2018.
  2. РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 152/2012-рп Про делегацію України для участі у переговорах з Європейським інвестиційним банком щодо укладення Фінансової угоди (Проект «Реабілітація гідроелектростанцій») між Україною та Європейським інвестиційним банком. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 17 квітня 2018.
  3. РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 194/2017-рп Про делегацію України для участі у Конференції Організації Об'єднаних Націй зі зміни клімату, яка включатиме проведення 23-ї сесії Конференції Сторін Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату, 13-ї сесії Конференції Сторін, яка є нарадою Сторін Кіотського протоколу, та 2-ї частини 1-ї сесії Конференції Сторін, яка є нарадою Сторін Паризької угоди[недоступне посилання]

Посилання[ред. | ред. код]