Грига Іван

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Іван Грига)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Ґриґа
Іван Ґриґа
Іван Ґриґа
Депутат Сойму Карпатської України
12 лютого 1939 — 18 березня 1939
Народився 29 серпня 1879(1879-08-29)
с. Верхні Ворота, Березький комітат, Угорське королівство, Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Помер 18 березня 1939(1939-03-18) (59 років)
урочище Широке поле (біля смт. Воловець),
Угорське королівство
Відомий як військовослужбовець
Політична партія Українське Національне Об'єднання

Іван Ґриґа[1][2][3] (нар. 29 серпня 1879(18790829) в селі Верхні Ворота, Березький комітат, Угорське королівство — пом. 18 березня 1939 в урочищі Широке поле (біля смт. Воловець), Угорське королівство — селянин, громадський і просвітянський діяч Карпатської України, посол до сойму Карпатської України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Посли Сойму Карпатської України.
По центру: Президент Карпатської України о. Августин Волошин; Перший ряд зліва направо: Микола Долинай, Юлій Бращайко, Юліян Ревай, Августин Штефан, Степан Клочурак; Другий ряд: Федір Ревай, Степан Росоха, Леонід Романюк, Августин Дутка, Михайло Тулик, Дмитро Німчук, Михайло Бращайко, Іван Грига, Микола Мандзюк; Третій ряд: Володимир Комаринський, Микола Різдорфер, Антон Ернест Олдофреді, Мілош Дрбал, Григорій Мойш, Михайло Марущак, Кирило Феделеш, Василь Климпуш, о. Юрій Станинець; Четвертий ряд: Василь Щобей, Іван Ігнатко, Юрій Пазуханич, Іван Перевузник, Адальберт Довбак, Петро Попович, Іван Качала, Василь Лацанич

Народився Іван Ґриґа 29 серпня 1879 року в селі Верхні Верецьки (тепер Верхні Ворота Воловецького району).

Служив у званні капрал в Австро-Угорській армії в 1912.

Активний учасник громадського життя Воловеччини. Був головою церковної двадцятки в рідному селі та сільської «Просвіти». Брав участь у Всезакарпатськоу конґресі 21 січня 1919. У 1924 році в рідному селі була збудована дзвіниця церкви Різдва богородиці, за планом який Іван Ґриґа привіз у 1921 році з Риму[4]

У 1925 засновує спортивно-виховне товариства «Орел» у рідному селі.

З 1937 заступник голови крайової «Просвіти», голова села, член Першої (Руської) Центральної Народної Ради. 17 жовтня 1937 року був делегатом від Християнської народної партії[5] на Всепросвітянському з'їзді в Ужгороді[6].

12 лютого 1939 року обраний делегатом (послом) до Сойму Карпатської України. Повертаючись із засідання Сойму[7], біля самого Волівця, був заарештований угорськими гонведами. Після жорстоких тортур розстріляний 18 березня 1939 року в урочищі Широке Поле між Волівцем і Яблуново (зараз там селищний смітник!)[8].

Після похорону Івана почалася розправа над рештою січовиків Воловеччини. Забирали на допит у катівнях Нижніх Верецьких і розстрілювали під Бескидом в урочищі Козакова вище села Нова Розтока…

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ющук, Іван Пилипович. Практикум з правопису української мови. Київ: Освіта, 2006 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2017).
  2. Фаріон І. Правопис — корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір
  3. Карпатська Україна і Авґустин Волошин: Матеріали міжнар. наук. конф. «Карпатська Україна — пролоґ відродження української держави». Ужгород, 11-12 березня 1994 року. Ужгород: Ґражда, 1995. 352с.[недоступне посилання з жовтня 2019]
  4. Верхні Ворота. Церква Різдва богородиці. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
  5. Іван Стряпко. Товариство «Просвіта» і його роль в громадсько-політичному та культурному житті Закарпаття 1920-1939 рр (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 березня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
  6. Маніфест до українського народу Підкарпаття. 1937. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
  7. Військова окупація Закарпаття. Угорська армія в Хусті [Архівовано 31 липня 2018 у Wayback Machine.] «Карпатська Україна»
  8. Василь Ґренджа-Донський. Щастя і горе Карпатської України: Щоденник. Мої спогади. Замордування соймового посла Івана Ґриґи. Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 31 липня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]