Інвеститура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Інвеститура (від лат. investio — одягати) — частина омажу, під час якої сеньйор передавав предмет, що мав символізувати лен, який отримував васал. Інвеститура з'являється приблизно в ХІ столітті.

У середньовіччя[ред.ред. код]

У середньовічній Європі юридичний акт передачі земельного володіння або посади, закріплював васальну залежність і супроводжувався передачею будь-якого символічного предмета (грудки землі, палиці, кинджала, рукавички і т. д.) від сеньйора до васала. Обряд передачі відбувався після омажу і принесення клятви вірності. Символічний сенс процедури полягав у переході володіння предметом від однієї особи до іншої. Звичай інвеститура зводиться до обряду дарування, коли акт вручення подарунка має на увазі в майбутньому отримання відповідного дарунка і встановлює, таким чином, зв'язок між двома особами. Інвеститура в цьому сенсі є даром з боку сеньйора, який вручає васалу власність, в обмін на клятву васала у вірності.