Інертні гази

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Інертні гази (рос. инертные газы, англ. noble gasses; нім. Inertgase n pl, Trägergase n pl, Edelgase n pl) — хімічні елементи VIII групи періодичної системи елементів, або за новою номенклатурою IUPAC ці елементи відносяться до 18 групи.

Благородні, рідкісні гази — одноатомні гази без кольору і запаху: гелій (Не), неон (Ne), аргон (Аг), криптон (Кг), ксенон (Хе), радон (Rn), інертність яких зумовлена наявністю у атомів стійкої зовн. електронної оболонки де у He знаходиться 2 електрони, у решти інертних газів по 8.

У невеликих кількостях присутні в природних горючих газах .

Частина І.г. має космогенне походження.

Інертні гази також виникають під час ядерних процесів.

[ред.] Фізичні властивості

Елемент Гелій (3He та 4He) Неон Аргон Криптон Ксенон Радон
Забарвлення газового розряду Забарвлення газового розряду Гелій Забарвлення газового розряду Неон Забарвлення газового розряду Аргон Забарвлення газового розряду Криптон Забарвлення газового розряду Ксенон Червоне[1]
Т° плавлення 0,319 K
(29,315 bar)
0,775 K
(25,316 bar)
24,57 K 84,0 K 116,2 K 161,4 K бл. 202 K
Т° кипіння (1013 hPa) 3,1905 K 4,224 K 27,09 K 87,295 K 119,79 K 165,03 K 211 K
Критична точка
  • 3,3093 K
  • 1,1459 bar
  • 0,04119 g/cm3
  • 5,2014 K
  • 2,275 bar
  • 0,06945 g/cm3
  • 44,448 K
  • 26,60 bar
  • 0,4835 g/cm3
  • 150,7 K
  • 48,7 bar
  • 0,535 g/cm3
  • 209,40 K
  • 55,1 bar
  • 0,909 g/cm3
  • 289,777 K
  • 58,8 bar
  • 1,105 g/cm3
  • 377,5 K
  • 63,2 bar
  • 1,528 g/cm3
Потрійна точка немає даних
  • 24,54 K
  • 433,0 mbar
  • 83,798 K
  • 688,92 mbar
  • 115,96 K
  • 732 mbar
  • 161,35 K
  • 816 mbar
  • ca. 202 K
Густина (0 °C, 1013 hPa) 0,13448 kg/m3 0,17847 kg/m3 0,9000 kg/m3 1,7839 kg/m3 3,7493 kg/m3 5,8971 kg/m3 9,73 kg/m3
Структура Кристалічна структура Гелію Кристалічна структура Неону Кристалічна структура Аргону Кристалічна структура Криптону Кристалічна структура Ксенону Кристалічна структура Радону
Сингонія гексагональна кубічна кубічна кубічна кубічна кубічна
Параметри гратки[2]
  • a = 3,531 Å
  • c = 5,693 Å
a = 4,43 Å
 
a = 5,26 Å
 
a = 5,72 Å
 
a = 6,20 Å
 
a = 6,55 Å
(розраховано)[3]



[ред.] Література

[ред.] Примітки

  1. Klaus Hoffmann: Kann man Gold machen? Gauner, Gaukler und Gelehrte. Aus der Geschichte der chemischen Elemente. Urania-Verlag, Leipzig • Jena • Berlin 1979, S. 67. нім.
  2. K. Schubert: Ein Modell für die Kristallstrukturen der chemischen Elemente. In: Acta Crystallographica. 1974, 30, S. 193–204.
  3. A. V. Grosse: Some physical and chemical properties of element 118 (Eka-Em) and element 86 (Em). In: Journal of Inorganic and Nuclear Chemistry. 1965, 27, 3, S. 509–519, doi:10.1016/0022-1902(65)80255-X.

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами