Аргон

Аргон (Ar)
Атомний номер	18
Зовнішній вигляд простої речовини	інертний газ, без кольору і запаху
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)	39,948 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома	2- пм
Енергія іонізації (перший електрон)	1519,6(15,75) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація	[Ne] 3s2 3p6
Хімічні властивості
Ковалентний радіус	98 пм
Радіус іона	n/a пм
Електронегативність (за Полінгом)	0,0
Електродний потенціал	0
Ступені окиснення	n/a
Термодинамічні властивості
Густина	(при -186 °C)1,40 г/см³
Питома теплоємність	0,138 Дж/(K моль)
Теплопровідність	0,0177 Вт/(м К)
Температура плавлення	83,8 K
Теплота плавлення	n/a кДж/моль
Температура кипіння	87,3 K
Теплота випаровування	6,52 кДж/моль
Молярний об'єм	24,2 см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки	кубічна гранецентрована
Період ґратки	5,260 Å
Відношення c/a	n/a
Температура Дебая	85,00 K
Періодична система елементів H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Fl Uup Lv Uus Uuo * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Арго́н (Ar) — хімічний елемент з атомним номером 18, а також його проста речовина, інертний газ, без кольору і запаху. Вважається, що він не вступає в реакції з іншими елементами, проте недавно встановлено, що він може з'єднуватися з фторидом бору. Міститься в атмосфері Землі (1%).

(Argon; грец. αργος— недіяльний) Ar — хімічний елемент нульової групи періодичної системи Д. І. Менделєєва, один з інертних газів. Порядковий номер 18, атомна вага 39,944. Природний аргон складається з ізотопів ³⁶Ar (0,337%). ³⁸Ar (0,063%), ⁴⁰Ar (99,600%); штучно одержано радіоактивні ізотопи ³⁵Ar, ³⁷Ar і ⁴¹Ar.

Аргон — безколірний, молекули його одноатомні; t° кип. — 185,83 °C, t° плав.— 189,3 °C, критична температура — 122,4 °C; критичний тиск — 48 атм. В природі аргон зустрічається лише у вільному стані і становить 0,933% (за об'ємом) повітря, з якого вперше його виділили у 1894 році У. Рамзай і Дж. Релей. У промисловості аргон добувають фракціонуванням рідкого повітря.

Історія

Вперше аргон виявили у 1894 році англійські хіміки Джон Рейлі (1842–1919) і Вільям Рамзай після того, як весь кисень і водень були вилучені з ємкості з повітрям.

Походження назви

За пропозицією доктора Медана (голови засідання, на якому було зроблено доповідь про відкриття), Рейлі і Рамзай дали новому газу ім'я «аргон» (від грец. Αργός — лінивий, повільний, неактивний). Ця назва підкреслює найважливішу властивість елемента — його хімічну неактивність.

Отримання

У промисловості аргон отримують як побічний продукт при великомасштабному розділенні повітря на кисень і азот. При температурі −185,9° C аргон конденсується, при −189,4 °C — кристалізується.

Застосування

Використовується в газорозрядних трубках і аргонових лазерах.

Аргон використовують для наповнювання ламп розжарювання, електронних приладів та ін. Як радіоактивний індикатор використовують Ar³⁷, період напіврозпаду якого 34 дні.

Наповнена аргоном газорозрядна лампа.

Наповнений аргоном бокс для роботи в інертній атмосфері

Також поширене використання аргону як захисного шару при зварюванні кольорових металів та нержавіючих сталей. Для цього використовуються як сам аргон, так і його суміш з вуглекислим (82% Ar, 18% CO₂; 82% Ar, 16% CO₂, 2% O₂) та іншими газами (Ar-He).

Література

• Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.

Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.