Аргон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аргон (Ar)
Атомний номер 18
Зовнішній вигляд
простої речовини
інертний газ, без кольору і запаху
Властивості атома
Атомна маса
(молярна маса)
39,948 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома 2- пм
Енергія іонізації
(перший електрон)
1519,6(15,75) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація [Ne] 3s2 3p6
Хімічні властивості
Ковалентний радіус 98 пм
Радіус іона n/a пм
Електронегативність
(за Полінгом)
0,0
Електродний потенціал 0
Ступені окиснення n/a
Термодинамічні властивості
Густина (при -186 °C)1,40 г/см³
Питома теплоємність 0,138 Дж/(K моль)
Теплопровідність 0,0177 Вт/(м К)
Температура плавлення 83,8 K
Теплота плавлення n/a кДж/моль
Температура кипіння 87,3 K
Теплота випаровування 6,52 кДж/моль
Молярний об'єм 24,2 см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки кубічна гранецентрована
Період ґратки 5,260 Å
Відношення c/a n/a
Температура Дебая 85,00 K
Періодична система елементів
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Fl Uup Lv Uus Uuo
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Арго́н (Ar) — хімічний елемент з атомним номером 18, а також його проста речовина, інертний газ, без кольору і запаху. Вважається, що він не вступає в реакції з іншими елементами, проте недавно встановлено, що він може з'єднуватися з фторидом бору. Міститься в атмосфері Землі (1%).

(Argon; грец. αργος— недіяльний) Ar — хімічний елемент нульової групи періодичної системи Д. І. Менделєєва, один з інертних газів. Порядковий номер 18, атомна вага 39,944. Природний аргон складається з ізотопів 36Ar (0,337%). 38Ar (0,063%), 40Ar (99,600%); штучно одержано радіоактивні ізотопи 35Ar, 37Ar і 41Ar.

Аргон — безколірний, молекули його одноатомні; t° кип. — 185,83 °C, t° плав.— 189,3 °C, критична температура — 122,4 °C; критичний тиск — 48 атм. В природі аргон зустрічається лише у вільному стані і становить 0,933% (за об'ємом) повітря, з якого вперше його виділили у 1894 році У. Рамзай і Дж. Релей. У промисловості аргон добувають фракціонуванням рідкого повітря.

Історія[ред.ред. код]

Вперше аргон виявили у 1894 році англійські хіміки Джон Рейлі (1842–1919) і Вільям Рамзай після того, як весь кисень і водень були вилучені з ємкості з повітрям.

Походження назви[ред.ред. код]

За пропозицією доктора Медана (голови засідання, на якому було зроблено доповідь про відкриття), Рейлі і Рамзай дали новому газу ім'я «аргон» (від грец. Αργός — лінивий, повільний, неактивний). Ця назва підкреслює найважливішу властивість елемента — його хімічну неактивність.

Отримання[ред.ред. код]

У промисловості аргон отримують як побічний продукт при великомасштабному розділенні повітря на кисень і азот. При температурі −185,9° C аргон конденсується, при −189,4 °C — кристалізується.

Застосування[ред.ред. код]

Використовується в газорозрядних трубках і аргонових лазерах.

Аргон використовують для наповнювання ламп розжарювання, електронних приладів та ін. Як радіоактивний індикатор використовують Ar37, період напіврозпаду якого 34 дні.

Наповнена аргоном газорозрядна лампа.
Наповнений аргоном бокс для роботи в інертній атмосфері

Також поширене використання аргону як захисного шару при зварюванні кольорових металів та нержавіючих сталей. Для цього використовуються як сам аргон, так і його суміш з вуглекислим (82% Ar, 18% CO2; 82% Ar, 16% CO2, 2% O2) та іншими газами (Ar-He).

Література[ред.ред. код]


Реторта Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.