Асфіксія
| Асфіксія |
|
| МКХ-10 | 09.0, 71 |
|---|---|
| МКХ-9 | 799.0 |
Асфі́ксія або Ядуха, Задуха (грец. α — не і σφυγμος — биття серця) — патологічний процес з гострим перебігом, що виникає у зв'язку з недостатністю кисню в крові і тканинах, з наступним накопиченням в організмі вуглекислого газу.
Зміст |
Етіологія [ред.]
Розрізняють обструктивну асфіксію, компресійну асфіксію, паралітичну асфіксію, перинатальну асфіксію, газозамісну асфіксію.
Обструктивна асфіксія [ред.]
Виникає при закупорці дихальних шляхів, може виникнути через потрапляння сторонніх тіл, наприклад зубних протезів, якщо за недоглядом анестезіолога вони не були зняті до початку наркозу, вдихання дрібних предметів дітьми, значного скупчення слизу, потраплянні блювотних мас, западанні язика, стисканні пухлиною, спазми голосової щілини при дифтерії через закупорку дифтерійними плівками, та ін.
Паралітична асфіксія [ред.]
Виникає при передозуванні наркотичними речовинами, які можуть викликати параліч мязів діафрагми, або пригнічувати діяльність дихальгоно центру. Характерна також при деяких отруєннях.
Клініка [ред.]
Перебіг блискавичний. Різка задишка супроводжується раптовим скороченням м'язів (іноді судомою), або ж хворий стає синюшним, настає запаморочення, потемніння в очах, пізніше — втрата свідомості. Зіниці розширюються, але реагують на світло. При зупинці дихання припиняються дихальні екскурсії грудної клітки та черевної стінки, зникають рефлекси. Нерідко (у термінальній стадії) відбувається мимовільне виділення калу та сечі.
Лікування [ред.]
Лікування залежить від причини асфіксії, яку слід встановити першу чергу. При закупорці дихальних шляхів блювотними масами, слизом, кров'яними згустками або їжею — звільнити верхні дихальні шляхи (протерти марлевим тампоном, відсмоктати гумовим балончиком тощо), почати негайно штучне дихання способом «рот в рот» або «рот в ніс». Одночасно налагодити вдихання зволоженого кисню (чистого або у суміші СО2), ввести лобелін, цититон. Іноді необхідна трахеотомія.
За паралічу дихального центру необхідно негайно припинити наркоз та розпочати штучне дихання, ввести внутрішньовенно 1 мл 1% розчину лобеліну або 1 мл цититону, вдувати вуглекислий газ через нелатоновський катетер, введений у ніс на глибину 5-6 см, підшкірно 2-3 мл 20% розчину камфори, 2 мл 10-20% розчину кофеїну.
Язик слід витягнути та ритмічно посмикувати за допомогою язикотримача або шовкової нитки, проведеної через всю товщу його по середній лінії на відстані 1,5-2 см від кінчика.
Сторонні тіла, що потрапляють до гортані, трахеї чи бронхів, видаляються за допомогою спеціальних інструментів або хірургічно.
Конікотомія [ред.]
В екстремальних умовах за межами лікарні постраждалому з асфіксією може бути зроблена конікотомія. Суть її зводиться до наступних етапів: після виставленого діагнозу — асфіксії другого ступеня знаходять будь-який гострий предмет. Постраждалого розміщують в напівсидячому положенні. Оперуючий стає на коліно збоку від пацієнта, укладає його на протилежне стегно, і максимально відводить назад голову, міцно фіксує її грудьми і плечем в строго серединному положенні. Вказівним пальцем правої руки проводить вздовж трахеї від яремної вирізки грудини до першого підвищення на шиї, тобто до дуги персневидного хряща. Над нею прощупують жолоб персневидної зв'язки. В умовах хірургічного стаціоанру проводиться трахеотомія
Джерела інформації [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.

