Ентальпія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ентальпі́я (або теплова функція, від грец. enthálpo — «нагріваю») — термодинамічний потенціал, що характеризує стан термодинамічної системи при виборі в якості основних незалежних змінних ентропії (S) і тиску (P). Позначається H(S,р,N,xi), де N — число частинок системи, xi — інші макроскопічні параметри системи. Ентальпія — аддитивна функція, тобто ентальпія всієї системи дорівнює сумі ентальпій її складових частин. Із внутрішньою енергією (U) системи ентальпія зв'язана співвідношенням:
.
Тобто дорівнює сумі внутрішньої енергії і добутку тиску на об'єм.
Ентальпія залежить від тиску й ентропії системи, тобто при незмінних N і xi її повний диференціал дорівнює:
.
Ентальпія використовується для опису ізобарних процесів, тобто процесів, які відбуваються при сталому тиску. Якщо процес проходить при сталому тиску, то приріст ентальпії дорівнює переданій тілу теплоті dQ = TdS.
Таким чином,
,
.
[ред.] Література
- Ландау Л.Д., Лившиц Е.М. (1974). Теоретическая физика. т. ІІІ. Квантовая механика. Нерелятивистская теория., Москва: Наука..
| Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

