Інес де ля Фрессанж
| Інес де ля Фрессанж | ||||
|---|---|---|---|---|
| Inès de La Fressange | ||||
 Інес де ля Фрессанж у 2009 році | ||||
| Ім'я при народженні |
Інес де ла Летиція Еглантін Ізабель де Сейнард де ла Фрессанж фр. Inès Marie Lætitia Églantine Isabelle de Seignard de La Fressange | |||
| Народження |
11 серпня 1957 (66 років) Гассен, Вар, Франція | |||
| Громадянство |
 Франція | |||
| Професія | модель, журналістка, модельєрка | |||
| Освіта | Луврська школаd | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
| Зріст | 180 см см | |||
| Вага | 50 кг кг | |||
| Волосся | каштанове[d] | |||
| Очі | темно-каріd | |||
| Агентство | VIVA Model Managementd | |||
| У шлюбі з | Denis Olivennesd[1] | |||
| lalettredines.com | ||||
|
| ||||
 Інес де ля Фрессанж у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Інес де ла Летиція Еглантін Ізабель де Сейнард де ла Фрессанж (фр. Inès Marie Lætitia Églantine Isabelle de Seignard de La Fressange; нар. 11 серпня 1957 року, Гассен, Вар, Франція) — французька модель і дизайнер моди.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася Інес 11 серпня 1957 року в Гассені, на півдні Франції в аристократичній сім'ї. Батько Інес — французький біржовий маклер, мати — модель. Її бабусею була мадам Симона Жакіно, спадкоємиця банку «Lazard».
Кар'єру моделі розпочала у 17 років, а у 18 років вже з'явилася на обкладинці французького журналу моди та краси Elle. У цьому ж році співпрацює з французьким кутюр'є Тьєррі Мюглер. Одного разу Карл Лагерфельд, побачивши Інес, високу брюнетку, не міг не відзначити її схожість з Коко Шанель. Так у 1980 році Інес стала першою моделлю, яка уклала ексклюзивний контракт з будинком високої моди «Chanel». Протягом 6 років вона була обличчям модного дому. Але в 1989 року через конфлікт Інес з Карлом Лагерфельдом контракт був розірваний у судовому порядку. Були чутки, що цей конфлікт стався через те, що Інес була обрана моделлю бюста Маріанни, алегоричного символу який уособлює Францію. Лагерфельд заявляв, що «Маріанна це втілення всього нудного, буржуазного і провініального» і «Я не хочу прикрашати пам'ятник, це занадто вульгарно!»[3].
У 1990 році Інес виходить заміж за італійського арт-дилера Луїджі д'Урсо[4], який помер 23 березня 2006-го від серцевого нападу. Від цього шлюбу Інес народила двох дочок[5].
У 1991 році вона створює свій бренд «Inès de la Fressange SA» та відкриває магазин з продажу предметів розкоші, готового одягу та парфумерії в партнерстві з групою Louis Vuitton.
Наприкінці 1999 року вона була звільнена зі своєї власної компанії через те, що не була головним акціонером марки. Вона намагалася повернути собі права на використання свого імені й зображення через суд, але 5 років судових розглядів не увінчалися успіхом.
У 2002 році Інес спільно з журналісткою Маріанною Мересс публікує свою автобіографію. Незабаром Інес стає художнім керівником і генеральним директором відомої марки взуття Roger Vivier Couture.
Зараз Інес веде співпрацю з Асоціацією будинків Africa2 і є спонсором Асоціації кардіохірургії, яка дає хворим дітям із бідних країн змогу зробити операцію на серці.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.20minutes.fr/cinema/diaporama-1587-photo-670849-les-couples-qui-ont-enflamme-la-croisette
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Colchester, Max (28 January 2009), Gaultier’s 51-Year-Old Runway Star: Inès de La Fressange, Wall Street Journal, архів оригіналу за 4 грудня 2019, процитовано 27 листопада 2011
- ↑ Tomasson, Robert (9 June 1990), Chronicle, New York Times
- ↑ WWD Staff (30 March 2006), Obituary: Luigi d'Urso Dies at 52, Women's Wear Daily, архів оригіналу за 24 березня 2016, процитовано 27 листопада 2011
Посилання[ред. | ред. код]
- Інес де ля Фрессанж на сайті IMDb (англ.)