Інститут прав людини імені Людвіга Больцмана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інститут прав людини імені Людвіга Больцмана
Дата створення / заснування 1992[1]
Логотип
Сфера роботи права людини
Названо на честь Ludwig Boltzmann Gesellschaftd
Менеджер/директор Michael Lysander Fremuthd
Країна  Австрія
Адміністративна одиниця Відень
Батьківська організація Ludwig Boltzmann Gesellschaftd
Оператор Ludwig Boltzmann Gesellschaftd
Мапа
Офіційний сайт​(англ.)
Офіційний сайт​(нім.)

Координати: 48°12′45″ пн. ш. 16°21′53″ сх. д. / 48.21250000002777369° пн. ш. 16.36483000002777999° сх. д. / 48.21250000002777369; 16.36483000002777999

Інститут прав людини імені Людвіга Больцмана (нім. Ludwig Boltzmann Institut für Menschenrechte, BIM) — це дослідницький інститут у Відні, який входить у склад австрійського товариства Людвіга Больцмана, який спеціалізується на правах людини.

Історія[ред. | ред. код]

Інститут був заснований у 1992 році Феліксом Ермакорою, Манфредом Новаком і Ганнесом Треттером, усі три професори права Віденського університету. Фелікс Ермакора († 1995) був його першим директором, а потім Манфред Новак і Ганнес Треттер як спільні наукові директори (2009—2019). З 2019 року науковим керівником є Майкл Лізандер Фремут. Фремут також займає посаду професора фундаментальних прав людини у Віденському університеті. Інститут розташований за адресою Freyung 6 у центрі міста Відень / Австрія. Співпрацює з Institut für Staats- und Verwaltungsrecht Віденського університету.

У 1993 році Інститут організував і координував діяльність понад 3000 делегатів неурядових організацій під час Всесвітньої конференції з прав людини.[2] У 2002 році Інститут отримав загальний мандат Європейської Комісії для виконання проектів Twinning.[3] З моменту заснування дослідницької платформи «Права людини в європейському контексті» у 2008 році Інститут координує дослідницьку платформу, яка об'єднує дослідників шести факультетів Віденського університету.[4]

Структура[ред. | ред. код]

Повсякденною роботою Інституту керує керуючий директор Патриція Муссі-Мейлер. В Інституті функціонують наступні наукові напрями:

Нагороди[ред. | ред. код]

У 1995 році Інститут був нагороджений правозахисною нагородою «Bruno-Kreisky Preis für Verdienste um die Menschenrechte».[5] У 2007 році таку ж нагороду отримав колишній науковий співдиректор Інституту Манфред Новак.[6]

Публікації[ред. | ред. код]

У 1999 році Інститут став співредактором щорічника «Jahrbuch Menschenrechte» з прав людини.[7]

Між 1999 і 2007 роками Інститут опублікував власну серію досліджень у видавництві Verlag Österreich. З 2008 року Інститут видає разом із австрійським Neuer Wissenschaftlicher Verlag (NWV) серію досліджень «Studienreihe des Ludwig Boltzmann Instituts für Menschenrechte» (доступна на міжнародному рівні через видавництво Intersentia): (вибране)

  • Універсальна кримінальна юрисдикція як механізм і частина глобальної боротьби за боротьбу з безкарністю, особливо щодо злочину тортур, Манфред Новак, Фіона Штайнерт і Ханнес Треттер (ред.), Відень 2012 (Studienreihe, том 23)
  • Всесвітній суд з прав людини — Консолідований статут і коментар, Юлія Козма, Манфред Новак, Мартін Шейнін, Відень 2011 (Studienreihe, том 22)
  • Надзвичайні видачі та захист прав людини, Відень, 2010 (Studienreihe, том 20)

Крім того, існує серія публікацій співробітників Інституту, яка доповнює цю серію досліджень.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ROR Data — v1.19 — 2023. — doi:10.5281/ZENODO.7644942
  2. ↑ See «20 Jahre Ludwig Boltzmann Institut for Menschenrechte/20 Jahre engagierte Menschenrechtsforschung», BIM, Vienna 2012.
  3. ↑ Archived copy (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 квітня 2014. Процитовано 15 лютого 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Forschungszentrum Menschenrechte » Home. human-rights.univie.ac.at. Процитовано 4 червня 2019.
  5. ↑ Bruno Kreisky Menschenrechtspreis. www.kreisky.org. Процитовано 4 червня 2019.
  6. ↑ Bruno Kreisky Menschenrechtspreis. www.kreisky.org. Процитовано 4 червня 2019.
  7. ↑ jahrbuch-menschenrechte.at. www.jahrbuch-menschenrechte.at. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 4 червня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Інститут_прав_людини_імені_Людвіга_Больцмана&oldid=41854376