Історична герменевтика
Герменевтика історична — мистецтво і теорія тлумачення писемних пам'яток. Багатьма дослідниками розглядається як інтегруюча ланка між філософією та історичними дисциплінами. Пов'язана з герменевтикою доби Відродження — мистецтвом перекладу пам'яток минулої, античної культури (див. Античність) на мову культури живої, сучасної. Методологія власне Г.і. розроблялася представниками німецької історичної школи (Л. фон Ранке, Й.-Г.Дройзен, В.Дільтей) 1-ї половини 19 ст. В основі Г.і. — метод розуміння та інтерпретації тексту як продукту певної культурної традиції. Розвиток Г.і. сприяв формуванню в 1950–60-х рр. герменевтики філософської (М.Гайдеггер, Г.Гадамер), яка, в свою чергу, збагатила методологію історичної науки. Г.і. робить акцент на акті «розуміння» джерела, а не на традиційному для історіографії акті аналізу або критики. Історики-герменевти виступають проти «наївного історичного об'єктивізму». З їхньої точки зору, мислимою реальністю має бути реальність конкретного тексту, а не «уявна» історична реальність. Г.і. ставить під сумнів пізнавальні можливості історика, закликаючи до переосмислення таких понять, як «прозорість тексту», «об'єктивність історика», «специфіка історичного пізнання». Цей теоретичний напрям дістав назву «нова інтелектуальна історіографія» і нині є найбільш поширеним у Німеччині, Нідерландах та США.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Галушко К. Ю. Герменевтика історична [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 93. — ISBN 966-00-0405-2.
- Лой А. Герменевтика історична // Історична наука: термінологічний і понятійний довідник: Навч. посіб / В. М. Литвин, В. І. Гусєв, А. Г. Слюсаренко та ін. — К.: "Вища школа", 2002. — С. 70—72.
- Квіт С. Герменевтика історична // Спеціальні історичні дисципліни. Довідник: Навч. посібник / Редкол.: В. А. Смолій (гол. ред.); І. Н. Войцехівська (кер. авт. кол.), В. В. Томазов, М. Ф. Дмитрієнко та ін. – К.: Либідь, 2008. – С. 156–163. – 520 с.