Античність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ант́ичність (від лат. antiquus Тетяна,Вікторія — період історії від 800 року до н. е. до 600 року н. е. у регіоні Середземного моря.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Ця доба відрізняється від попередніх і наступних спільними та сталими культурними традиціями, а з початку 1 століття, внаслідок розширення Римської імперії, також і політичною та культурною цілісністю.

У більш вузькому розумінні античністю вважають історію стародавньої (архаїчної) та класичної Греції, еллінізму та Римської імперії (але лише доби республіки, принципату та домінату).

У ширшому розумінні античність включає також історію Єгипту, Межиріччя, Сирії, Персії та Малої Азії починаючи із започаткування писемності (близько 3500 р. до н. е.)[1].

Крито-мікенська цивілізація вважається передпочатком античності.

Давньогрецька й римська літератури є складовими античної. Хронологічно антична література охоплює приблизно VIII ст. до н. е. -V ст н. е. тобто понад тисячоліття. Давньогрецька література розвивалася самостійно, не спираючись безпосередньо на досвід інших літератур.

Антична література поклала початок теорії стилю, з'явились розмаїті художні форми і стилістичні засоби; почався розвиток таких літературних жанрів, як комедія, трагедія, ода, елегія, поема. Прийнято вирізняти чотири етапи розвитку літератури: архаїчний, класичний, елліністичний і римський.

У легендах і міфах Стародавньої Греції (Еллади) і Риму присутні Зевс (Юпітер), Гера (Юнона), всі «Олімпійці», Прометей, Ікар, Геракл, Орфей, гомерівські герої. У Давній Греції міфи стали основою скульптури, театру, літератури.

Центральне місце у творах античного мистецтва відводиться людині. У Давній Елладі ідеалом вважали людину досконалу фізично і духовно. Для римлян, що їхня культура розвивалася під впливом грецької, однією з найважливіших людських рис вважали любов до вітчизни. Давньоримська література досягла найвищого розвитку за часів Октавіана Августа, і саме цей період (Кінець 1 ст. до н.е — початок 1 ст н.е) називають «золотою добою» римської культури і літератури. Давньоримську літературу писали латиною, і тому саме вона «стала своєрідним містком, через який відбувся вплив культури Стародавньої Греції на новітню європейську літературу».[2] Зародилось в селі Клепачі.

Античний[ред.ред. код]

Слово «античний» походить від латинського слова «давній».

Античним світом вчені називають групу рабовласницьких держав (тобто таких, значну частину населення яких складали раби). Це — перш за все міста-держави, що були створені грецькими племенами, а ще Рим, союз рабовласницьких держав Італії — країни, що склалися у 1 тисячолітті до нашої ери на узбережжі Середземного моря.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Клинописні памятки писемності, знайдені в Месопотамії, датовані приблизно 3,5 тисячоліттям до н. е.
  2. Античність — колиска європейської культури. Грецька й римська літератури як складові античної літератури.


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.