Їхній Кремль
Автор | Ванденко Андрій Євгенович і Додолєв Євген Юрійович |
---|---|
Мова | російська |
Видавництво | Moskovskaya Pravdad[1] |
Сторінок | 240 |
«Їхній Кремль» (рос. Их Кремль) — історико-документальна книга, побудована у формі дев'яти діалогів з соціально-значущими персонажами постперебудовної епохи. Підписано до друку 16 листопада 1992 року. Тираж 50 000 примірників.
Історія[ред. | ред. код]
Ідея цього проекту народилася у видавця газети «Новий Погляд» Євгена Додолєва як відповідь на реакцію передплатників і читачів, які в редакційній пошті ставили питання щодо різних аспектів біографій соціально-значущих сучасників.
Дев'ять ексклюзивних інтерв'ю виконані майстром жанру Андрієм Ванденко, Євген Додолєв написав післямову про авторське розуміння феномена культу особистостей і не є співавтором інтерв'ю.
Як відзначали читачі газети «Аргументы и факты[ru]» багато років тому[2]:
Там інтерв'ю з багатьма на той час відомими людьми ... |
«Московський комсомолець» у вересні 2010 року зазначав[3]:
Віталій Коротич на сторінках збірника «Їхній Кремль» талановито і медично точно описував метання журналіста. |
Сюжет[ред. | ред. код]
Сюжет як такий відсутній - глави розташовані в алфавітному порядку.
У збірнику представлені активні учасники постперебудовної політики:
- Віктор Алксніс[ru]
- Олена Боннер[4]
- Дмитро Васильєв[ru]
- Володимир Жириновський, який на початку 90-х активно співпрацював з «Новим Взглядом» як колумніст[5]
- Олег Калугін
- Віталій Коротич, у період роботи в США вів рубрику в епістолярному жанрі у «Новому Взгляді»[6]
- Альберт Макашов[ru]
- Олександр Невзоров
- Сажі Умалатова
Один з героїв збірки, колишній головний редактор журналу «Огонек» В. Коротич, підкреслював, що під однією обкладинкою зібрані персонажі важкосумісні[7]:
Такий градус взаємної недовіри, що мимоволі на думку спадає словосполучення «громадянська війна». Хоча це все радянські люди. |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://web.archive.org/web/20160304230007/http://www.biblus.ru/Default.aspx?book=7b4e168i2
- ↑ Аргументы и факты — «И виден уровень г…на» — «Аргументы и факты», № 25 (1338) от 21.06.2006
- ↑ Полная несвобода выбора // МК. Архів оригіналу за 12 вересня 2010. Процитовано 11 липня 2019.
- ↑ Чапман в койку, Обаму на десерт // МК. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 11 липня 2019.
- ↑ Политический портрет Жириновского // 5ballov.ru. Архів оригіналу за 18 березня 2009. Процитовано 2 жовтня 2009.
- ↑ ГАЗЕТА «НОВЫЙ ВЗГЛЯД». Архів оригіналу за 23 лютого 2010. Процитовано 11 липня 2019.
- ↑ http://text.newlookmedia.ru/?p=2922 Диктатура — власть ненависти
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт видавництва [Архівовано 30 липня 2019 у Wayback Machine.]