Адальберт Лончар

Адальберт Лончар
нім. Adalbert Lontschar
Народився	10 (22) вересня 1885 Марибор, Словенія
Помер	19 лютого 1947(1947-02-19) (61 рік) Белград
Країна	Австро-Угорщина  Австрія
Діяльність	воєначальник
Знання мов	німецька
Військове звання	Генерал-майор
Нагороди	Ювілейний хрест Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Орден Залізної Корони 3 ступеня Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина) Медаль за поранення для інвалідів (Австро-Угорщина) Пам'ятна військова медаль (Австрія) Пам'ятна військова медаль (Угорщина) Золотий знак «За заслуги перед Австрійською Республікою» Хрест «За вислугу років» (Австрія) Лицарський хрест ордена Заслуг (Австрія) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Нагрудний знак «За поранення» в чорному Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами

Адальберт Лончар (нім. Adalbert Lontschar; 10 вересня 1885, Марбург-ан-дер-Драу — 26 лютого 1947, Белград) — австро-угорський, австрійський і німецький офіцер, генерал-майор вермахту.

Біографія

18 серпня 1905 року вступив в австро-угорську армію. Учасник Першої світової війни, після завершення якої продовжив службу в австрійській армії. З 1 жовтня 1937 року — командир тірольського єгерського полку. Після аншлюсу 15 березня 1938 року автоматично перейшов у вермахт. 1 квітня 1938 року призначений в штаб 53-го піхотного полку 14-ї піхотної дивізії, з 1 липня 1939 року — командир полку. Учасник Польської кампанії. З 1 лютого 1940 року — командир 14-го піхотного запасного полку, з 18 квітня 1941 року — 724-го піхотного полку 704-ї піхотної дивізії, який ніс окупаційну службу в Сербії. 18 липня 1941 року пережив напад югославських партизан, під час якого його ад'ютант отримав важкі поранення. З 9 лютого 1942 року — комендант 599-ї польової комендатури (Белградська область), з 1943 року — Белграда. 16 грудня 1943 року відправлений в резерв фюрера. 30 листопада 1944 року звільнений у відставку. В 1945 році заарештований югославською владою. Військовим трибуналом засуджений до страти і повішений.

Звання

• Кадет-заступник офіцера (18 серпня 1905)
• Лейтенант (1 травня 1908)
• Оберлейтенант (1 травня 1913)
• Гауптман (1 вересня 1915)
• Майор (1 січня 1921)
• Оберстлейтенант (15 травня 1933)
• Оберст (1 лютого 1939)
• Генерал-майор (1 липня 1941)

Нагороди

• Ювілейний хрест
• Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
  • бронзова з мечами
  • 2 срібні з мечами
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
• Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
• Військовий Хрест Карла
• Медаль «За поранення» (Австро-Угорщина) для інвалідів
• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
• Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами
• Почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою», золотий знак
• Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу для офіцерів (25 років)
• Орден Заслуг (Австрія), лицарський хрест
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами

Посилання

• Біографічні дані.
• Нагороди. [Архівовано 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.]