Акбаров Едуард Ільдусович

Едуард Акбаров
Особисті дані
Повне ім'я	Едуард Ільдусович Акбаров
Народження	7 жовтня 1964(1964-10-07) (59 років)
	Казань, РРФСР, СРСР
Зріст	165 см
Вага	63 кг
Громадянство	СРСР  Росія
Позиція	нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Юнацькі клуби
	«Електрон» (Казань)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1982—1983 «Рубін» (К) 30 (2) 1984 «Динамо» (Кр) 29 (3) 1985 «Динамо» (М) 0 (0) 1986 «Рубні» (К) 27 (4) 1987—1988 «Факел» (В) 62 (3) 1989 «Рубін» (К) 7 (0) 1989—1992 / «Нива» (В) 121 (17) 1992—1993 «Хемлон» (Г) ? (1) 1993 «Нива» (В) 1 (0) 1993 «Хімік» (Ж) 4 (1) 1994—1995 «Нафтохімік» (Н) 44 (6) 1995—1996 «Рубін» (К) 50 (2) 1997 «Локомотив» (Лиски) 34 (2)
Суддівська діяльність
Місто	Воронеж
Професія	футболіст
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Едуард Ільдусович Акбаров (рос. Эдуард Ильдусович Акбаров; нар. 7 жовтня 1964, Казань, РРФСР) —радянський та російський футболіст, виступав на позиції нападника або крайнього півзахисника, футбольний арбітр. Зіграв 8 матчів у вищій лізі України.

Спортивна кар'єра

Вихованець казанського спортивного клубу «Електрон», в дитинстві окрім футболу грав у хокей та хокей з м'ячем. У 16-річному віці потрапив у «Рубін» і виходив на поле в матчах другої ліги за квотою для молодих гравців.

У 1984 році був призваний в армію і почав виступати за кіровське «Динамо», там був помічений тренерами московських одноклубників і запрошений в команду. У січні 1985 року на динамівському турнірі в складі москвичів став переможцем, причому в фіналі забив м'яч у ворота свого колишнього клубу з Кірова і був визнаний найкращим півзахисником турніру. В офіційних матчах за «біло-блакитних» вийшов на поле тільки одного разу — 30 липня 1985 року в матчі Суперкубка проти «Зеніту».

Після закінчення служби повернувся в Казань, потім провів два сезони у складі воронезького «Факела». У складі воронезького клубу в лютому 1988 року зробив хет-трик у міжнародному матчі зі збірною Бангладешу.

З 1989 року протягом декількох років виступав за вінницьку «Ниву». В її складі 7 березня 1992 роки зіграв перший матч у першому сезоні вищої ліги України проти «Кременя». В ході весняного сезону 1992 року зіграв 7 матчів у вищій лізі і разом з командою вилетів у першу лігу, де виступав у першій половині сезону 1992/93. Навесні 1993 року грав у Чехословаччині за «Хемлон» з міста Гуменне, а в серпні 1993 року зіграв ще один матч за «Ниву», яка повернулася у вищу лігу.

У 1994 році футболіст повернувся в Росію та виступав за «Нафтохімік», «Рубін» і «Локомотив» (Лиски). У віці 33 років завершив спортивну кар'єру.

Після закінчення кар'єри проживає у Воронежі. На рубежі 1990-х і 2000-х років займався суддівством футбольних матчів, працював на поєдинках другого дивізіону і турніру дублерів, згодом судив матчі з футзалу та пляжного футболу. Працював головним тренером команди з пляжного футболу «Буран» (Воронеж).

Особисте життя

Одружений, дружину звуть Олена. Дочка Вікторія займалася тенісом і бадмінтоном, а також судила футбольні матчі на аматорському рівні.

Молодший брат Ніяз також був футболістом, в деяких командах виступав разом зі своїм братом. Зокрема, в 1990 році захищав кольори вінницької «Ниви». Мати займалася ковзанярським спортом, а батько грав в футбол і хокей.

За віросповіданням — православний.

Посилання

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Візитна картка футболіста на офіційному сайті УПЛ [Архівовано 21 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль гравця на сайті «Український футбол»
• Профіль гравця на сайті footbook.ru
• Профіль гравця [Архівовано 22 березня 2019 у Wayback Machine.] на сайті sportbox.ru
• Профіль [Архівовано 8 липня 2017 у Wayback Machine.] на сайті fc-dynamo.ru
• Эдуард Акбаров: «В каждом деле нужна самоотдача» [Архівовано 26 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)