Альдоль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Загальна формула альдолів; якщо R" = Н, то сполуку можна назвати β-гідроксиальдегідом, а якщо R" представлений карбоновим ланцюгом — то β-гідроксикетоном.

Альдо́ль (англ. aldol, aldol adduct) — органічна сполука, що містить карбонільну групу та гідроксильну групу в позиції β до першої. Альдолі є продуктами альдольної конденсації, мова про ці сполуки також зазвичай йде в контексті альдольної конденсації.

Історично, термін «альдоль» також є тривіальною назвою сполуки 3-гідроксибутаналь[en].[1][2]

Відкриття[ред. | ред. код]

Реакція альдольної конденсації була виявлена в 1872 році французьким хіміком Шарлем Адольфом Вюрцом і залишається основним елементом органічного синтезу.

Олександру Бородіну також приписують відкриття цієї реакції. У 1872 році Бородін оголосив Російському Хімічному Товариству про відкриття в реакціях альдегіду нового продукту із властивостями подібними до алкоголю і схожими із сполуками, які вже було обговорено у публікаціях Вюрца того ж року.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. PubChem. Aldol. pubchem.ncbi.nlm.nih.gov (англ.). Архів оригіналу за 15 вересня 2020. Процитовано 25 грудня 2019.
  2. Clayden, Jonathan.; Warren, Stuart G. (2012). Organic chemistry (вид. 2nd ed). Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-927029-3. OCLC 761379371.
  3. McMurry, John (2008). Organic Chemistry, 7th Ed. Thomson Brooks/Cole. с. 877—80. ISBN 978-0-495-11258-7.