Англійський більярд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Англі́йський білья́рд (англ. English billiards, також існує спрощена назва billiards) - різновид більярду, що поєднує в собі елементи гри в карамболь та «лузний» більярд. Гра з'явилась та є найпоширенішою у Великобританії.

Гра в англійський більярд. Кінець XIX століття

Історія[ред.ред. код]

Шаблон:Розділ не завершений

Англійська більярд був створений на початку XIX століття і аж до 20-х років XX століття вважався найпопулярнішим видом більярду у Британській імперії. Багато фахівців вважають, що кращим гравцем в англійський більярд всіх часів є австралієць Волтер Ліндрум, який виступав у 1911-1950 роках і встановив безліч абсолютних рекордів. Дотепер англійський більярд найпопулярніший у Великобританії, також є сильні гравці з Індії та деяких інших країн світу. В даний час головними міжнародними організаціями цієї гри є IBSF та WPBSA.

Основні елементи правил гри[ред.ред. код]

Англійський більярд являє собою суміш карамболю і лузного більярду. Грається на столі для снукеру (розміри - 1.7 x 3.8 м.). Для гри використовується 3 кулі: 2 білих (хоча з недавніх пір застосовуються 1 білий і 1 жовтий) і червона куля, яка завжди є прицільною.

У грі беруть участь зазвичай два більярдисти (також можлива командна гра). Для кожного з суперників призначений окремий биток; у випадку, якщо обидва битка білого кольору, то на одному з них наноситься відмітка (найчастіше просто чорна точка).

Мета гри, як і в більшості інших видів більярду - набрати в рамках правил більше очок, ніж суперник. Очки набираються переважно за рахунок серії. Існує три способи набору очок:

  1. «Кеннон двома кулями» - за один удар торкнутися битком прицільної (червоної) кулі і битка суперника. За успішне виконання такого Кеннона гравець набирає 2 очки;
  2. англ. «Winning hazards» - забити або червону кулю (3 очки) або биток суперника (2 очки);
  3. англ. «Losing hazards» - забити биток карамболем (в цьому випадку ударом від кулі). Якщо биток впаде в лузу, торкнувшись спершу о червону кулю - гравець набирає 3 очки; якщо іншого битка - 2 очки.

Після кожного успішного удару серія триває. Варто відзначити, що, на відміну від снукеру, кількість набраних очок у серії в англійському більярді практично не обмежена (за винятком професійних турнірів, в яких вводиться певний ліміт на кількість ударів). Наприклад, світовий рекорд з величини брейку встановив Волтер Ліндрум - 4137 очок.

В англійському більярді, як і в інших видах більярду, при порушенні правил призначається штраф. У разі штрафу супернику присуджуються 2 очка і йому ж передається право удару. Суперник може або грати з позиції, що виникла в результаті попереднього удару, або попросити відновити позицію рефері. Штраф призначається в небагатьох випадках:

  1. Якщо гравець вдарив по битку суперника;
  2. Якщо куля (і) вискочила (ли) за межі столу;
  3. Якщо гравець промахнувся по прицільній кулі;
  4. Якщо стався пропіх;
  5. Якщо биток перескочив через прицільну кулю;
  6. Якщо гравець виконує 16-й поспіль «winning hazards» або 76-й поспіль «losing hazards»;
  7. Якщо гравець торкнувся іншої кулі під час гри з руки (точніше - сектора D).

Відомі гравці[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Шаблон:Billiards-stub