Ангіодисплазія
| Ангіодисплазія | |
|---|---|
 | |
| Спеціальність | ангіологія |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | DB34.0 |
| МКХ-10 | K55.2 |
| DiseasesDB | 2963 |
| MeSH | D016888 |
 Angiodysplasia у Вікісховищі | |
Ангіодисплазія
[від грец. αγγειον (ангіо) судина;
грец. δυσ (дис) порушення;
грец. πλάσει (плазія) утворюю, ліплю, формую] — термін у медицині, який описує патологічні кровоносні судини. Існують інші назви, якими вони можуть бути визначені, наприклад, «ангіоектазія», «АВМ» або «артеріовенозні мальформації»[1].
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Аномальні за своїм станом кровоносні судини можуть знаходитися в різних органах, однак зазвичай йдеться про ангіодисплазією шлунково-кишкового тракту, коли вони виникають у шлунково-кишковому тракті[1].
Ангіодисплазія може призводити до періодичної кровотечі, проявлятися у вигляді залізодефіцитної анемії, а іноді у вигляді видимої кровотечі з шлунково-кишкового тракту.
В основному вони виникають у літніх пацієнтів і людей з певними захворюваннями[1].
Причини[ред. | ред. код]
Причини цього стану недостатньо вивчені.
Одним із запропонованих пояснень є те, що захворювання розвивається через періодичну закупорку дрібних кровоносних судин, які називаються венами, у м’язовій стінці кишечника. З часом це періодичне закупорювання призводить до розтягування цих крихітних кровоносних судин, що призводить до розширення та скручування. Цей механізм виникає в областях, де напруга в кишковій стінці висока порівняно з іншими ділянками.
Іноді вони можуть розвиватися через несправність клапанного механізму відповідних кровоносних судин[1].
Серед причин розглядається явище звуженого серцевого клапана, що називається аортальним стенозом. Ця звуженість призводить порушення проходження мультимерів фон Віллебранда через отвір клапана.
Такого роду явища є тригерами, які викликають кровотечу[1].
Симптоми[ред. | ред. код]
Симптоми цього стану в шлунково-кишковому тракті залежать від того, чи кровоточать ці ураження та наскільки сильно вони кровоточать.
Якщо ці судини не кровоточать, у людей не буде жодних симптомів. Однак вони все одно можуть дізнатися про цей стан, коли їхній лікар проведе інший тест з іншої причини.
Якщо ці аномальні кровоносні судини кровоточать, це може відбуватися повільно та періодично протягом місяців або років. Іноді люди можуть не усвідомлювати, що у них кровотеча, але це може проявлятися як залізодефіцитна анемія (т.зв. малокрів'я).
В інших випадках цих кровотеч пацієнт може бачити криваві або чорні (смолянисті) випорожнення[1].
При анемії через кровотечу з цих аномальних судин, людина може відчувати втому або слабкість.
Анемія та слабкість буде найпоширенішим симптомом[1].
Фактори ризику[ред. | ред. код]
Діагностичне тестування[ред. | ред. код]
Специфіка тестів залежить від того, в якій області шлунково-кишкового тракту хворого лікар підозрює кровотечу.
1. Верхня ендоскопія:
Це процедура з входженням через рот з використанням камери ендоскопу, під час якої досліджується стравохід, шлунок та перша частина тонкої кишки — дванадцятипала кишка. Як правило, пацієнт отримує седативні препарати[1].
2. Колоноскопія.
Ця процедура допомагає лікареві оглянути всю протяжність товстого кишковика. Цей тест провадиться з використанням ендоскопу, який вводиться через анус[1].
3. Капсульна ендоскопія.
У цьому тесті використовується маленька камера розміром приблизно з таблетку. Цей метод дозволяє оглянуту всю протяжність стравоходу.
Проковтнута камера надсилає фотографії до зовнішнього портативного реєстратора даних, який пацієнт носить під час цього тесту[1].
4. Комп'ютерна томографія.
Це візуалізаційний тест, який створює зображення досліджуваної ділянки тіла. Як правило, під час цього тесту в систему кровообігу вводиться «контрастний матеріал»[1].
5. Аноскопія.
Це обстеження за допомогою невеликого, жорсткого, трубчастого інструменту, який називається аноскопом. Він вставляється на глибину до 10 см. в задній прохід, щоб оцінити проблеми анального каналу. Аноскопія використовується для діагностики геморою, анальних тріщин і деяких видів раку[2].
6. Візульний та пальцевий метод.
Під час візуального огляду лікарем може бути помічена анальна тріщина або, якщо її не видно, може бути промацана.
Лікування[ред. | ред. код]
Лікування, як правило, потрібне при наявності кровотеч та анемії (малокрів'ї).
Лікування зазвичай включає процедуру пошуку та зупинки кровоточивої судини.
Ці процедури[1]:
- Ендоскопія та колоноскопія — для виявлення уражень та їх лікування.
- Ентероскопія — схожа на верхню ендоскопію; однак камера передається далі в кишечник.
- Ангіографія — процедура схожа на комп’ютерну томографію для пошуку та блокування кровоточивої судини.
- Хірургічне втручання — деяким людям з великою кровотечею може знадобитися хірургічне втручання для видалення частини кишечника.
Додаткові методи лікування[ред. | ред. код]
1. Ліки, що містять залізо. Пацієнтам можуть знадобитися препарати для покращення формули крові[1].
2. Переливання крові. У разі кровотечі для покращення показників крові передбачається введення донорської крові у вену[1].
Висновки[ред. | ред. код]
- Ангіодисплазія — аномальна судинна патологія, яка розвивається через різні причини, які до кінця не вивчені. Ангіодисплазія зазвичай проявляється у вигляді анемії або шлунково-кишкової кровотечі. Як правило, це не загрожує життю; однак у рідкісних випадках це може призвести до сильної кровотечі[1].
- Загальні фактори ризику включають вік, хронічну хворобу нирок, стеноз аорти, хворобу фон Віллебранда, штучний шлуночок серця[1].
- Діагностичні дослідження включають ендоскопію, колоноскопію, капсульну ендоскопію та КТ[1].
- Лікування включає ендоскопічне лікування, ангіографію, іноді — хірургічне втручання[1].
- Інші методи лікування включають прийом таблеток заліза, переливання крові[1].
|
