Стравохід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стравохід
Illu01 head neck.jpg
Голова та шия
BauchOrgane wn.png
Схема органів черевної порожнини людини:
1-Стравохід, 2-Діафрагма, 3-Шлунок, 4-Печінка, 5-Жовчний міхур, 6-Дванадцятипала кишка, 7-Підшлункова залоза, 8-Селезінка
Латинська назва Oesophagus
Анатомія Грея subject #245 1144
Система Травна
Артерія Езофагеальні артрерії
Вена Езофагеальні вени
Нерв Вагус
Попередник Передня кишка
MeSH Oesophagus
Dorlands/Elsevier Esophagus

Стравохі́д (лат. oesophagus, -i ) — це пряме продовження глотки, що тягнеться від шостого шийного хребця через усю грудну порожнину, проходить крізь отвір діафрагми і закінчується на рівні одинадцятого грудного хребця в черевній порожнині. Основною функцією стравоходу є проведення їжі з порожнини рота й глотки до шлунка. Її забезпечує добре розвинена м'язова стінка, яка складається у верхній третині стравоходу з поперечнопосмугованих, а далі — із гладеньких м'язів. Їжа пересувається по стравоходу завдяки перистальтичним рухам, за допомогою них харчова грудка не падає по стравоходу в шлунок під дією сили тяжіння.

Стравохід має два сфінктерні механізми: верхній (глотково-стравохідний) і нижній (кардіальний).[1][2]

Для діагностики захворювань стравоходу може використовуватися езофаго-рН-моніторинг, манометрія стравоходу, імпеданс-рН-моніторинг або інші процедури.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Неттер Ф. (2004). Атлас анатомії людини [Цегельский А.А.]. Львів: Наутілус. с. 592. ISBN 966-95745-8-7. 
  2. Human Anatomy & Physiology (вид. 7th). Benjamin Cummings. 2006. ISBN 978-0805359091.