Стравохід
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 11 травня 2013.
| Стравохід | |
|---|---|
 |
|
| Голова та шия | |
 |
|
| Схема органів черевної порожнини людини: 1-Стравохід, 2-Діафрагма, 3-Шлунок, 4-Печінка, 5-Жовчний міхур, 6-Дванадцятипала кишка, 7-Підшлункова залоза, 8-Селезінка |
|
| Латинська назва | Oesophagus |
| Анатомія Грея | subject #245 1144 |
| Система | Травна |
| Артерія | Езофагеальні артрерії |
| Вена | Езофагеальні вени |
| Нерв | Вагус |
| Попередник | Передня кишка |
| MeSH | Oesophagus |
| Dorlands/Elsevier | Esophagus |
Стравохі́д (лат. oesophagus, -i ) — це пряме продовження глотки, що тягнеться від шостого шийного хребця через усю грудну порожнину, проходить крізь отвір діафрагми і закінчується на рівні одинадцятого грудного хребця в черевній порожнині. Основною функцією стравоходу є проведення їжі з порожнини рота й глотки до шлунка. Її забезпечує добре розвинена м'язова стінка, яка складається у верхній третині стравоходу з поперечнопосмугованих, а далі — із гладеньких м'язів. Стравохід має два сфінктерні механізми: верхній (глотково-стравохідний) і нижній (кардіальний).[1][2]
Для діагностики захворювань стравоходу може використовуватися езофаго-рН-моніторинг, манометрія стравоходу, імпеданс-рН-моніторинг або інші процедури.
Посилання [ред.]
- ↑ Неттер Ф. (2004). Атлас анатомії людини. Львів: Наутілус. с. 592. ISBN 966-95745-8-7. Проігноровано невідомий параметр
|переклад=(довідка) - ↑ Human Anatomy & Physiology (вид. 7th). Benjamin Cummings. 2006. ISBN 978-0805359091.
