Андрейко Ілля Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрейко Ілля Степанович
Народився 15 липня 1918(1918-07-15)
Пономаревський район, Росія
Помер 16 лютого 1960(1960-02-16) (41 рік)
Поховання Другий християнський цвинтар
Країна  СРСР
Національність українці[1]
Діяльність офіцер
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання старший лейтенант, капітан, майор і підполковник
Партія ВКП(б)[2]
Нагороди
Герой Радянського Союзу медаль «Золота Зірка»
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Олександра Невського (СРСР) орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Берліна» медаль «За визволення Праги»

Андрейко Ілля Степанович (1918—1960) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (23 жовтня 1943).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1918 році в с. Гаврилівка Пономарівського району Оренбурзької області. Закінчив школу ФЗУ м. Магнітогорська (після Професійне училище № 97). Працював слюсарем-ремонтником кисневого цеху ММК. Навчався на вечірньому відділенні індустріального технікуму.

У 1942 році призваний в Червону армію. На передовій з серпня 1942 року. Воював на Сталінградському і Воронезькому фронтах. Гвардії старший лейтенант, командир стрілецької роти 198-го гвардійського стрілецького полку 68-ї гвардійської стрілецької дивізії. Член КПРС з 1943 року.

Звання Героя Радянського Союзу присвоєне 23 жовтня 1943 року. Після війни продовжував службу в лавах Радянської Армії. Загинув в 1960 році в автомобільній катастрофі.

Похований в Одесі на Другому християнському кладовиищі.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Андрейко Ілля Степанович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  1. http://www.podvignaroda.ru/?#id=19474264&tab=navDetailDocument
  2. http://www.podvignaroda.ru/?#id=34487109&tab=navDetailDocument