Андрес Гарроне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Андрес Гарроне
Особисті дані
Повне ім'я Андрес Мігель Гарроне
Народження 13 травня 1976(1976-05-13) (47 років)
  Леонес, Аргентина
Зріст 184 см
Вага 82 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1994–1997 Аргентина «Росаріо Сентраль» 16 (2)
1997–1998 Аргентина «Лос Андес» 17 (0)
1998–1999 Аргентина «Сентраль Кордова» 2 (0)
1999–2000 Аргентина «Ель-Порвенір» 8 (0)
2000 Колумбія «Депортес Кіндіо» 4 (1)
2001 Португалія «Мая» ? (?)
2001–2003 Італія «Матера» 64 (15)
2003–2004 Італія «Сапрі» 16 (3)
2004–2005 Італія «Козенца» 30 (8)
2005–2007 Італія «Роденго Саяно» 64 (27)
2007–2009 Італія «Дарфо Боаріо» 30 (7)
2009–2010 Італія «Орса Корте Франка» ? (?)
2010–2011 Італія «Аурора Серіате» 34 (12)
2011–2012 Італія «Орса Корте Франка» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1995 Аргентина Аргентина U-20 3 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2013– Аргентина «Клуб Леонес» (мол.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Андрес Гарроне (ісп. Andrés Garrone, нар. 13 травня 1976, Леонес) — аргентинський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2013 року тренує молодіжну команду клубу «Клуб Леонес».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1994 року виступами за команду «Росаріо Сентраль», в якій провів три сезони, взявши участь у 16 матчах чемпіонату. За цей час виборов титул володаря Кубка КОНМЕБОЛ у 1995 році. Згодом з 1997 по 2000 рік грав за інші місцеві команди «Лос Андес», «Сентраль Кордова» та «Ель Порвенір».

У 2000 році він перебрався до Колумбії, де пограв за «Депортес Кіндіо», а наступного року перебрався до Європи, де спочатку недовго виступав за португальський клуб «Мая», після чого до завершення кар'єри грав у нижчих лігах Італії. Так з командою «Роденго Саяно» він став чемпіоном у Серії D у 2007 році і піднявся до Лега Про Секонда Дівізіоне, четвертого за рівнем дивізіону країни, а з клубом «Аурора Серіате» 2011 року виграв чемпіонат дивізіону нижче — Еччеленцу і вийшов з командою до Серії D[1].

Завершив ігрову кар'єру у клубі «Орса Корте Франка»[2], у складі якої виступав у 2009—2010 та 2011—2012 роках.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1995 року у складі молодіжної збірної Аргентини поїхав на молодіжний чемпіонат світу 1995 року в Катарі, де нападник провів три матчі, забив один гол і став з командою чемпіоном світу.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Повернувшись до Аргентини в кінці 2012 року[3], він став тренером молодіжної команди «Клуб Леонес»[4].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Росаріо Сентраль»: 1995

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Miguel Andres Garrone, bomber di lusso [Архівовано 24 січня 2020 у Wayback Machine.] bergamosportnews.com
  2. ↑ Rossetti e Garrone, i gol al ritmo del tango [Архівовано 9 липня 2015 у Wayback Machine.] bresciaoggi.it
  3. ↑ Darfo, Pansera ai saluti. Folzano, i big non partono[недоступне посилання] Vallecamonica.net
  4. ↑ Andrés Garrone se suma al cuerpo técnico de Fútbol Infantil [Архівовано 9 luglio 2015 у Wayback Machine.] Clubleones.com.ar

Посилання[ред. | ред. код]

Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андрес_Гарроне&oldid=38907173