Антонович Марко Дмитрович
| Антонович Марко Дмитрович | |
|---|---|
| Народився | 23 липня (5 серпня) 1916[1] |
| Помер | 28 січня 2005 (88 років) |
| Діяльність | історик, публіцист |
| Галузь | історія[2] і публіцистика[2] |
| Знання мов | українська[2] і англійська[2] |
| Батько | Антонович Дмитро Володимирович |
| Мати | Антонович Катерина Михайлівна |
| Брати, сестри | Антонович Михайло Дмитрович і Антонович-Рудницька Марина Дмитрівна |
Марко Дмитрович Антоно́вич (23 липня (5 серпня) 1916 — 28 січня 2005) — український історик і публіцист, організатор наукової праці у діаспорі. Мешкав у США, Канаді.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 23 липня (5 серпня) 1916 року[3] в Києві у родині українського історика Дмитра Антоновича. Онук Володимира Антоновича та брат Михайла Антоновича. На еміграції з 1923. Вивчав єгиптологію в Карловому університеті у Празі (1936—1939), Мюнхенському університеті (1945—1949). Докторат УВУ (1942, історія). В'язень концтабору Терезінштадт (1944—1945). Працював в універмазі та на шоколадній фабриці в Канаді (1951—1955). 1956—82 — в українському відділенні Держрадіо Канади (Сі-Бі-Сі). Автор праць з історії громадянського руху в Україні XIX століття, епістолярної спадщини української аристократії XIX — початку ХХ століть, історії українського студентства 20-х — 40-х років XX століття та студій з історії доби античності на території півдня України.
Від 1992 року президент Вільної академії наук у діаспорі. Видавець журналу «Розбудова держави», співробітник журналу «Український історик».
Твори[ред. | ред. код]
- Історичні концепції А. П. Свидницького. «Український історик», 1964, № 2—3
- П. Куліш в оцінці І. Нечуя-Левицького. Там само, 1969, № 4
- П. О. Куліш і О. Я. Кониський (їх взаємини за 1860-их років) / Український історик, — 1970, — № 1/3 [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Зізнання Степана Томашівського: коментарі і переклад. Там само, 1972, № 1/2
- 3 приводу статті О. Пріцака «Походження Руси» Український історик № 03; 1975
- Коли постали Громади? В кн.: Збірник на пошану проф. д-ра О. Оглоблина. Нью-Йорк, 1977
- М. П. Драгоманов і «Вільне слово». «Український історик», 1978, № 4
- До 15-річчя Українського Історичного Товариства: Декілька міркувань. Там само, 1980, № 1—4
- В. Липинський і Д. Дорошенко. Там само, 1982/1983, № 3/4, 1; «Киевская старина» (З приводу ювілеїв). Там само, 1983, № 2—4
- Нова невдала концепція. Там само, 1985, № 1—4; Омелян Сеник і Микола Сціборський. В кн.: Календар-альманах Нового шляху на 1991 рік. Торонто, 1991
- Шевченко і громади. «Слово і час», 1992, № 3
- 50-річчя Української Вільної Академії Наук. «Український історик», 1995, № 1/4.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Ясь О. В. Антонович Марко Дмитрович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 107. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5. [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- А. І. Жуковський. Антонович Марко Дмитрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X. [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Праці М. Антоновича в електронній бібліотеці Чтиво [Архівовано 19 січня 2013 у Wayback Machine.]
- З династії славетних Антоновичів: Інтерв'ю Марка Антоновича для «Старожитностей». «Старожитності», 1993, № 19/24.
|
