Ану Іффліс
Ану Іффліс  | |
|---|---|
| Характеристики | |
| Тип | карстова |
| Гірські породи | вапняк |
| Довжина | 11 800 м |
| Глибина | 1170 м |
| Висота н. р. м. | 2160 м |
| Кількість входів | 1 |
| Дослідження | |
| Рік відкриття | 1980 |
| Розташування | |
| Країна |
 Алжир |
| Регіон | Тізі-Узу |
| Місцевість | Тикжда |
| Карти розташування | |
 
| |
Ану Іффліс (фр. Anou Ifflis, Anu Ifflis тобто «печера леопарда» або «печера плямистої гієни»)[1] — вертикальна карстова печера на півночі Алжиру. Розташована в південній частині провінції Тизі-Узу, на території національного парку Джурджура. Карстова порожнина у вапняковому масиві приморського гірського хребта фр. Djurdjura, що належить до низки гірських хребтів Тель-Атлас. Відкрито в 1980 р., досліджувалась французькими і іспанськими спелеологами. Довжина печери становить понад 1800 м, глибина досягає 1170 м, що робить її найглибшою печерою в Африці[2]. Печера має один вузький вхід, що знаходиться на висоті 2160 м над рівнем моря, біля основи найвищого урвища на гребені, приблизно в 3 км на північний схід від міста Тикжда фр. Tikjda. Вхід веде до системи вертикальних колодязів (глибиною до 90 м), які чергуються з горизонтальними і похилими ділянками. Глибше 200 м печера обводнена, потік до 100 л/с[3]. В інтервалі 200–530 м глубини стіни печери всіяні різнобарвними плямами, утвореними прожилками золотоносних руд, які формують візерунок, що нагадує шкіру плямистої гієни або леопарда[4]. На глибині 975 м печера переходить у сифон, першим до цього місця дійшов французький спелеолог Люк-Анрі Фаге фр. Luc-Henri Fage в 1983 p.[1][5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Історія дослідження печери Ану Іффліс [Архівовано 23 квітня 2011 у Wayback Machine.] (фр.)
- ↑ National Park Service, U.S. Interior Departement (ред.). Deepest caves in the world (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 вересня 2012. (англ.)
- ↑ Словарь современных географических названий. — Екатеринбург: У-Фактория. Под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. 2006.
- ↑ Erikas Laiconas[lt]. Leopardo praraja. Visuotinė lietuvių enciklopedija, T. XIII (Leo-Magazyn). V.: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2008, 19 psl. (лит.)
- ↑ Офіційний сайт Люка-Анрі Фаге [Архівовано 9 листопада 2012 у Wayback Machine.] (фр.)