Астрильд чорноголовий
| Астрильд чорноголовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Estrilda atricapilla Verreaux & Verreaux, 1851 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Астри́льд чорноголовий[2] (Estrilda atricapilla) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в Центральній Африці. Раніше вважався конспецифічним з червонобоким астрильдом.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 10-11 см. У самців верхня частина голови і верхня частина обличчя чорні. Верхня частина тіла попелясто-сіра, поцяткована тонкими чорними смужками, особливо помітними на крилах. Хвіст чорний. Боки, стегна, надхвістя яскраво-червоні. Обличчя і горло білі або білувато-сірі, в залежності від підвиду. центральна частина живота і гузка білі, решта нижньої частини тіла попелясто-сіра. Очі червонувато-карі, лапи чорнуваті. Дзьоб чорний, знизу біля основи червоний. У самиць червоні плями на боках менші і більш темні. У молодих птахів верхня частина тіла сірувато-коричнева.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють три підвиди:[3]
- E. a. atricapilla Verreaux, J & Verreaux, É, 1851 — від Камеруну до північного сходу ДР Конго;
- E. a. marungensis Prigogine, 1975 — південний схід ДР Конго (гори Марунґу[en]);
- E. a. avakubi Traylor, 1964 — від центру ДР Конго до північного сходу Анголи.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Чорноголові астрильди мешкають в Камеруні, Екваторіальній Гвінеї, Габоні, Центральноафриканській Республіці, Демократичній Республіці Конго і Анголі. Вони живуть на луках, на узліссях вологих тропічних лісів та на трав'янистих галявинах. Зустрічаються зграйками до 20 птахів, на висоті від 1500 до 3050 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться переважно насінням трав, а також ягодами, плодами, пагонами, іноді також безхребетними, зокрема дрібними літаючими комахами.
Початок сезону розмноження різниться в залежності від регіону і зазвичай припадає на завершення сезону дощів. Пара птахів будує гніздо, яке має кулеподібну форму, робиться з переплетених стебел трави і рослинних волокон, розміщується в густих чагарниках. Часто на вершині справжнього гнізда знаходиться фальшиве, в якому відпочиває самець. В кладці 4-5 білуватих яєць. Інкубаційний період триває 2 тижні. Пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення, а стають повністю самостійними ще через 3 тижні. Насиджують яйця та доглядають за пташенятами і самиці, і самці.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Estrilda atricapilla: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 08 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 вересня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Afrika. Serie Handbuch der Vogelpflege, Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2007, ISBN 978-3-8001-4964-3.
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |