Атомна одиниця маси
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Атомна одиниця маси (а.о.м., інша назва дальтон) - позасистемна одиниця маси для представлення мас мікрочастинок (молекул, атомів, атомних ядер і елементарних часток). Рекомендована до застосування IUPAP із 1960 та IUPAC із 1961 років. Офіційно рекомендуються англомовні терміни atomic mass unit (amu, атомна одиниця маси) і точніший — unified atomic mass unit (u, універсальна атомна одиниця маси), але в україномовних наукових і технічних джерелах «а.о.м.» вживається частіше.
Атомна одиниця маси виражається через масу нукліду карбону-12 (12C) і дорівнює 1/12 маси ізотопу вуглецю з масовим числом 12 (т.з. вуглецева шкала).
Встановлені чисельні значення атомних одиниць маси дорівнюють:
- 1 а.о.м. (amu) ≈ 1,6605402(10) ∙ 10−24 г [Джерело?]
- 1 u ≈ 1.660538782(83) × 10−24 г ≈ 931.494028(23) МеВ/с2
- 1 u = 1.000 317 9 а.о.м. (у фізиці) = 1.000 043 а.о.м. (у хімії).
З іншого боку, 1 а.о.м. — це величина, обернена числу Авогадро, тобто 1/NA г. Такий вибір атомної одиниці маси зручний тим, що молярна маса певного елементу, виражена у грамах на моль, цілком співпадає із масою цього елементу, вираженою в а.о.м.
[ред.] Історія
Поняття атомної маси ввів Джон Дальтон у 1803 році. Одиницею вимірювання атомної маси спочатку слугувала маса атома гідрогену (т.з. воднева шкала).
1818-го Берцеліус опублікував таблицю атомних мас, співвіднесених до атомної маси оксигену, прийнятою тоді рівною 103. Система атомних мас Берцеліуса панувала до 1860-тих років, в які хіміки повернулись до водневої шкали.
1906-го науковці перейшли на кисневу шкалу, за якою за одиницю атомної маси приймали 1/16 частину атомної маси оксигену.
Після відкриття ізотопів кисню (16O, 17O, 18O) атомні маси стали указувати у двох шкалах: хімічній, в основі якої лежала 1/16 частина середньої маси атома природного кисню, і фізичній — з одиницею маси, рівною 1/16 мас атома нукліда оксигену-16. Використання двох шкал мало ряд недоліків, унаслідок чого із 1961 перешли до єдиної, вуглецевої шкали.
