Аудіометрія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Аудіометрія — в медицині (оториноларингологія) один із методів дослідження гостроти слуху, тобто визначення найменшої сили звуку, при якій він сприймається пацієнтом. В основу методу покладено реєстрацію реакції організму, яка викликана звуковою стимуляцією. Документ, який фіксує результати обстеження, називається аудіограма. На підставі результатів аудіометрії визначається відхилення порогу чутності пацієнта від усередненого порогу чутності нормального слуху.

Методи аудометрії використовують не тільки для визначення відхилення гостроти слуху від норми, але й для діагностування причин порушення слуху.

Результати аудіометрії використовують також для слухопротезування, зокрема для підбору та налаштування слухових апаратів.

Аудіометрія проводиться за допомогою спеціальних приладів — аудіометрів.

В аудіометрії методи дослідження слуху поділяються на суб'єктивні та об'єктивні.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]