БТМ-3

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
БТМ−3
Тип Важка швидкохідна траншейна машина
Походження Радянський Союз
Історія використання
Оператори СРСР СРСР
Характеристики
Вага 27,7 т
Довжина 7,6 м
в робочому положенні 11,2 м
Ширина 3,164 м
в робочому положенні 3,164 м
Висота 4,32 м
в робочому положенні 2,885 м
Екіпаж 2 чол.
Десант У кабіні до 5 чоловік, з водієм
Головне
озброєння
 Роторний орган на 8 х 160 літрових ковшів
Двигун В-401
415 к. с
Ємність
паливних баків

Витрата палива 140 л/100км
Об'єм баків 1415 л
Запас ходу 500 км

Продуктивність 800 м траншеї/год
Швидкість 35 км/год
БТМ-3 у Вікісховищі

БТМ-3 — (Швидкохідна траншейна машина рос. Быстроходная траншейная машина, звідки й абревіатура БТМ) — належить до класу важких землерийних машин.

Призначення[ред. | ред. код]

БТМ-3 призначена для відривання траншей основного профілю (глибина до 1,1 м.) чи повного профілю (глибина 1,5 м) у ґрунтах I—IV категорій[1]. У скельних ґрунтах вона працювати не призначена.

Складається із гусеничного тягача АТ-Т і встановленого на його базі роторного робочого органу із 8 х 160-літровими ковшами.

У похідному положенні

Тактико — технічні характеристики[ред. | ред. код]

  • Екіпаж 2 чол.
  • Габаритні розміри:
    • довжина 7,6 м
    • ширина 3,164 м
    • висота 4,32 м
  • У робочому положенні:
    • довжина 11,2 м
    • ширина 3,164 м
    • висота 2,885 м
  • Маса 27,7 т
  • Транспортна швидкість 35 км/год
  • Витрата палива 140 л/100км
  • Об'єм баків 1415 л
  • Запас ходу 500 км
  • Продуктивність 800 м/год
  • Місткість ковша 8х160 л
  • Середній питомий тиск 0,71 кгс/см2
  • Категорія ґрунту, в якому можлива робота I … IV
  • Глибина подоланого броду 1 м
  • Допустимий бічний нахил при роботі до 12 градусів
  • Робоча крутизна підйому чи спуску до 20 градусів.
  • Ширина траншеї, що відривається
    • по верху — 90 см при глибині 1.1 м
    • -"- — 1.1 м при глибині 1.5 м.
  • Ширина по дну траншеї у всіх випадках 0.6 м.
  • У плані траншея може відриватися прямолінійної, зигзагоподібної (з коротких відрізків прямолінійної траншеї) чи звивистої (радіус закруглення 25 м) форми.
  • Ґрунт, що виривається, скидається по обидві сторони траншеї, утворюючи передній і задній бруствер висотою до 50 см.
  • Продуктивність коливається в залежності від заданої глибини траншеї та міцності ґрунту від 270 до 810 метрів на годину. При уривку траншеї зменшеною глибиною (40-50 см.) продуктивність зростає до 1200—1400 метрів на годину. Це буває необхідно при влаштуванні помилкових траншей або при дефіциті часу. У цьому випадку піхота докопує траншею вручну.
  • Базова машина — важкий артилерійський тягач АТ-Т.
  • Двигун В-401 (415 к. с)
  • Транспортна швидкість до 36 км/год.
  • Кабіна герметизована, забезпечена фільтро — вентиляційною установкою (ФВУА), завдяки чому, машина може працювати на місцевості, зараженій отруйними чи радіоактивними речовинами, при цьому екіпаж (2 чол.) у кабіні може знаходиться без засобів захисту.
  • Кабіна вміщує до п'яти осіб, включаючи водія.
  • Запас палива — 500 км пробігу чи 10-12 годин ґрунтових робіт.
  • Час на підготовку машини до роботи 5-7 хв.
  • Є місце для установки радіостанції Р-123 (танкової) але в базовій комплектації нею не комплектується. *Оснащена радіометром-ретнгенометром, комплектом ПНВ-57Т (прилад нічного бачення).

Стояла на озброєнні в інженерно-саперному батальйоні радянської мотострілецької (танковій) дивізії — 3 к-ти.

Сучасна оцінка машини[ред. | ред. код]

Вважають, що до початку XXI століття БТМ-3 застаріла і їй на зміну в 1997 р. прийшла машина БТМ-4М, яка має більшу продуктивність, але і істотно більші габарити і майже вдвічі більшу вагу. Якщо взяти до уваги, що базовою машиною БТМ-4М є танк Т-80, то нова траншейна машина набагато дорожча й складніша в експлуатації. Вона вимагає кваліфікованого механіка-водія[2]

Спочатку БТМ створювалася, виходячи з масштабів світової війни[3] з величезною по протяжності лінією фронту, з участю величезних мас військ.

Нині ж більшість військових фахівців вважають, що в найближчому майбутньому війни будуть локальними за участю відносно невеликих військових контингентів і дуже маневровими. Тобто позиційної оборони, яка вимагає траншей великої протяжності, не передбачається. До того ж машини такого класу витрачають значну кількість пального й перевозяться залізницею чи громіздкими трейлерами (виникає проблема вантажності мостів).

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Инструкция по материальной части и эксплуатации быстроходной траншейной машины БТМ. Военное издательство МО СССР. Москва 1965г.
  • Военно-инженерная подготовка. Учебное пособие. Военное издательство Министерства обороны СССР. Москва. 1982г.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Машина здатна відривати траншеї в ґрунтах від піщаного до мерзлого
  2. ↑ Строковик за рік служби чи освоїть БТМ-4М, а відшукати контрактника в глухих містечках чи селах, де зазвичай стоять саперні батальйони, практично неможливо.
  3. ↑ Як передбачала тодішня воєнна доктрина
Військова інженерна техніка СРСР
Гусенична
Колісна
Техніка військового призначення заводів Харкова
Танки, БМП, САУ
Т-24 • Т-26 • БТ-2 • БТ-5 • БТ-7 • БТ-7М • Т-34 • Т-34М • Т-44 • Т-54 • Т-55 • Т-55АГМ • Т-64 • Т-64БМ «Булат» • Т-64Е • Т-64БВ • Т-84 • Т-84У «Оплот» • БМ «Оплот» • Ятаган • Т-80УД • важка бойова машина піхоти БТМП-84 • Об'єкт 416
Логотип Харківського тракторного заводуЛоготип Заводу імені В. О. Малишева
Бронетранспортери
Тягачі
Інженерні машини
БАТ-М (шляхопрокладач) • БАТ-2 (шляхопрокладач) • БРЕМ-Т • БТМ−3 (швидкісна траншейна машина) • МДК-2 (машина для копання котлованів) • МДК-3 • ПЗМ-2
Інше
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=БТМ-3&oldid=40523744