Радіостанція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Радіоста́нція — один або кілька радіопередавачів або радіоприймачів, або комбінація радіопередавачів і радіоприймачів, включаючи допоміжне обладнання, необхідні в певному місці для організації служби радіозв'язку.

Радіостанція — пристрій, комплекс пристроїв або система інженерних споруд і радіоелектронних приладів, призначені для прийому і/або передачі радіохвиль. Хоча формально радіоприймальні пристрої відносяться до радіостанцій, на практиці, в технічній літературі та документації під радіостанціями звичайно розуміють ті технічні засоби, які містять у своєму складі радіопередавач.

Під терміном радіостанція в побуті розуміють також підприємство (установа) масової інформації, що займається радіомовленням. Така «радіостанція» може і не володіти власним радиопередающим обладнанням, а орендувати його або орендувати ефірний час, вести передачі по провідним каналам або в інтернеті[1].

Радіостанція як технічний засіб[ред.ред. код]

Радіостанція як технічний комплекс складається, в загальному випадку, з наступних основних компонентів:

  • передавач
  • приймач
  • антенно-фідерний пристрій
  • пристрої перетворення інформації
  • джерела живлення

Різновиди радіостанцій[ред.ред. код]

Цифрові радіостанції[ред.ред. код]

Цифрові радіостанції (DRM, Digital Radio Mondiale) передають стислий і закодований цифровий сигнал. Діапазони від ДХ до КХ. Якість висока при невеликій потужності передавача. Вже ведуться регулярні передачі десятків станцій, однак формат поки не отримав широкого поширення через непоширеність приймачів.

Телевізійні станції[ред.ред. код]

УКХ (МХ і ДМХ) радіостанції, що передають телевізійний сигнал. Мовлення локальне. Ширина сигналу від 4 до 6 МГц. У широко використовуваному поки аналоговому телебаченні (NTSC, PAL, SECAM) використовується амплітудна модуляція для передачі зображення і частотна модуляція для передачі звуку.

Бортові радіостанції[ред.ред. код]

КХ радіостанція Fusprech на бронетранспортері, Німеччина, 1941

Бортові радіостанції встановлюються на мобільних об'єктах військового або цивільного призначення (автомобілях, літальних апаратах, суднах, танках і т. д.). Використовується УКХ-діапазон — для ближнього (диспетчерського) зв'язку та ДХ, СХ, КХ — для далекого зв'язку.

Автомобільні радіостанції[ред.ред. код]

Різновид бортових радіостанцій (інший термін Радіостанції, що перевозяться). Застосовуються для організації радіоканалів на ПУЗ (польових вузлах зв'язку). Частково застосовуються, як особисті радіостанції посадових осіб.

Р-161-А2М[ред.ред. код]

Радіостанція середньої потужності на базі ЗіЛ-131. Набула широкого розповсюдження у військах, тому можна привести як приклад автомобільної радіостанції.

Радіостанція Р 162 А2М 01.png
ТТХ
  • відносна нестабільність частоти . . . 10 -7 (довготривала);
    • 2,5х10 -8 (добова);
  • кількість ЗПЧ. . . . 20 (10 - КВ-діапазон; 10 - УКХ-діапазон);
  • потужність передавача.................. не менш 1200 Вт на навантаженні 75 Ом;
  • чутливість приймача: AT................................... 0,3-0,6 мкВ;
    • ЧТ,ДЧТ, ВІД........................................0,4-0,9 мкВ;
    • ОМ................................................. 2 мкВ;
    • AM..................................................6-8мкВ;
    • ЧС..................................................3-4 мкВ.
Види радіосигналів
  • 1. A3J - А1(В1) - одноканальна телефонна робота з односмуговою модуляцією по верхній (нижній) бічній смузі з пригніченою несучої.
  • 2. АЗА - А1(В1) - одноканальна телефонна робота з односмуговою модуляцією по верхній (нижній) бічній смузі із залишком несучої 10 %.
  • 3. АЗН - А1(В1) - одноканальна телефонна робота з односмуговою модуляцією по верхній (нижній) бічній смузі із залишком несучої 50 %.
  • 4. АЗВ - ослаблена 2К ТФ - двоканальна телефонна робота з односмуговою модуляцією по верхній і нижній незалежним бічних смугах і залишком несучої 10 %.
  • 5. АЗВ - пригнічена 2К ТФ - двоканальна телефонна робота з односмуговою модуляцією по верхній і нижній незалежним бічних смугах і пригніченою несучої.
  • 6. АЗВ - ослаблена 1К ТФ - одноканальна телефонна робота з односмуговою модуляцією по двох бічних смугах і залишком несучої 10 %.
  • 7. АЗВ - пригнічена 1К ТФ - одноканальна телефонна робота з односмуговою модуляцією по двох бічних смугах і пригніченою несучої.
  • 8. F3 - одноканальна телефонна робота з частотною модуляцією (дозволяється використовувати тільки в діапазоні 20-60 МГц).
  • 9. А1 - амплітудна телеграфна робота зі швидкістю до 25 Бод.
  • 10. Fl-125, Fl-200, Fl-250, Fl-500, Fl-1000, F1-6000 - одноканальна частотна телеграфна робота зі зрушеннями частот 125, 200, 250, 500, 1000 і 6000 Гц відповідно.
  • 11. F6-125, F6-200, F6-500, F6-1000 - двоканальна частотна телеграфна робота зі зрушеннями частот 125, 200, 500 і 1000 Гц відповідно.
  • 12. F9 - телеграфна робота щодо фазовою маніпуляцією зі швидкостями 300 і 500 Бод.
Антени радіостанції
  • а) передавальні:
    • штирьова антена висотою 4 (3) м на даху кузова (АШ-4);
    • антена зенітного випромінювання (АЗИ-рос. Антенна зенитного излучения);
    • логоперіодична антена (ЛНА);
    • широкодіапазонна антена (ШДА);
    • λ-подібна антена;
    • похилий диполь з довжиною плечей по 13 м (Д2х13), з якого може бути утворена Т-подібна антена (Т2х13);
    • комбіноване антенне полотно, з якого можуть бути утворені:
      • V-подібна антена з довжиною плечей по 46 м (V2x46);
      • похилий диполь з довжиною плечей по 40 м (Д2х40), з якого може бути утворена Т-подібна антена (Т2х40);
      • кутовий диполь з довжиною плечей по 40 м (ДУ2х40);
  • б) приймальні
    • штирьова антена висотою 3 м, встановлена на щоглі;
    • феритова приймальна антена (ФАП) на даху кузова;
    • похилий диполь з довжиною плечей по 13 м (Д2х13);
    • логоперіодична антена (ЛНА);
    • λ-подібна антена (15x60);
    • комбіноване антенне полотно, з якого можуть бути утворені:
      • V-подібна антена з довжиною плечей 46 м (V2x46);
      • похилий диполь з довжиною плечей 40 м (Д2х40);
      • λ-подібна антена з довжиною плечей 46 м (15x46).

Антени підвішуються і встановлюються на дві телескопічні щогли висотою 12 м. Майданчик для розгортання всього комплекту антен потрібно не менше 150x100 м.

Дальність радіозв'язку
  • а)при роботі на стоянці:
    • КХ-діапазоні до 2000 км;
    • в УКХ-діапазоні до 200 км;
  • б)при роботі в русі зі швидкістю 30 км/год:
    • КВ-діапазоні до 300 км;
    • в УКХ-діапазоні до 75 км.
Електроживлення радіостанції здійснюється від мережі змінного трифазного струму напругою 380 В (2 фази по 220 В) частотою 50 Гц від одного з первинних джерел живлення
  • промислової мережі 380 В (2 фази по 220 В);
  • уніфікованої електроустановки змінного струму ЭУ131-8-Т/400 (відбору потужності);
  • агрегату бензоелектричногоо АБ-8-Т/400;
  • електростанції ЕСБ-12-Т/400, розміщеної в окремому причепі.
Електростанція є основним джерелом живленя на стоянці. Час безперервної роботи без додаткової заправки паливом 8 годин.

Бензоелектричний агрегат є основним джерелом живлення в русі. Час його безперервної роботи без додаткової заправки пальним 4 години, а з додатковими заправками 24 години.

Уніфікована електроустановка і промислова мережа є резервними джерелами живлення і можуть використовуватися тільки на стоянці.Живлення радіостанції від нестабільної промислової мережі може здійснюватися тільки через стабілізатор напруги,який перевозиться окремо (може встановлюватися в радіостанції).

В радіостанції передбачена можливість підключення зовнішнього споживача електроенергії. При живленні радіостанції від бензоэелектричного агрегату підключення зовнішнього споживача не передбачено.

Сумарна потужність, споживана радіостанцією, не повинна перевищувати при живленні від ЕУ і АБ їх номінальної потужності, а при живленні від промислової мережі через стабілізатор напруги його номінальної потужності.

Керування радіостанцією може проводитися
  • з апаратного відсіку;
  • з кабіни водія;
  • з приймальної апаратної по кабелю або радіорелейної лінії;
  • з КШМ по кабелю;
  • з кінцевих апаратних по кабелю;
  • з винесеного телефонного апарату (ВТА) на відстань до 500 м.
З апаратного відсіку забезпечуються
  • включення і вимикання радіостанції;
  • увімкнення та вимкнення високої напруги;
  • переналаштування передавача і приймача на будь-яку з 10 ЗПЧ [2] (KХ - або УКХ-діапазоні);
  • ведення дуплексного і симплексного телефонного і телеграфного радіозв'язку у всіх режимах роботи;
  • ведення дуплексного адаптивного радіозв'язку;
  • службовий зв'язок з зовнішніми абонентами.
З кабіни водія забезпечуються
  • ведення дуплексного і симплексного телефонного радіозв'язку;
  • службовий зв'язок з екіпажем радіостанції і з зовнішніми абонентами по радіостанції Р-105М (Р-159).
З приймальної апаратної забезпечуються
  • увімкнення та вимкнення живлення передавача радіостанції;
  • увімкнення та вимкнення високої напруги;
  • переналаштування передавача на будь-яку з 10 ЗПЧ;
  • дистанційне управління передавачем в телефонному або телеграфному режимі;
  • ведення дуплексного адаптивного радіозв'язку.
З кінцевих апаратних забезпечуються
  • дуплексний телефонний і телеграфний радіозв'язок;
  • службовий зв'язок з апаратним відсіком.
З винесеного телефонного апарату забезпечуються
  • симплексний телефонний радіозв'язок;
  • службовий зв'язок з апаратним відсіком.

Екіпаж радіостанції складається з 4 чоловік:

  • начальника радіостанції,
  • радіотелеграфіста,
  • механіка-радіотелефоніста
  • і водія-електрика.

Час готовності до роботи - не більше 30 хв при температурі навколишнього середовища поза кузова -40 °С з включеним обігрівом апаратного відсіку.

Час розгортання - на всі типи антен в літніх умовах не більше 2 год 30 хв.

Кліматичні умови. Апаратура радіостанції розрахована на безперервну роботу при температурі навколишнього середовища поза кузова від -40 до +40 0С і відносній вологості 95-98 %.

Транспортна база. Апаратура радіостанції розміщена в кузові К6-131, встановленому на шасі автомобіля ЗІЛ-131. Кузов з допомогою перегородок розділений на 3 відсіки: апаратний, що передає і агрегатний.

У конструкції радіостанції передбачена можливість установки додаткового устаткування - радіорелейної станції Р-415В або ШАЗ [3] Т-230-1А або Т-225.

Маса радіостанції з повною заправкою і екіпажем не перевищує 10 500 кг.

Радіостанція може транспортуватися літаком Ан-22.

Портативні радіостанції[ред.ред. код]

Радіостанції невеликої маси і габаритів, часто мають додаткові пристосування для носіння — темляки, застібки, лямки і т. д. За призначенням можуть бути професійні (у тому числі військові), побутові, радіолюбительські (для радіоспорту), а також аварійно-рятувальні.

Радіостанції глушіння (jamming)[ред.ред. код]

Використовуються для придушення сигналу небажаних радіостанцій, наприклад, зарубіжних радіостанцій (РЕБ — радіоелектронна боротьба). Часто використовуються військовими для порушення зв'язку супротивника.

Застосовуються передачі (на тій же частоті):

  • випадкового сигналу (виття)
  • того ж сигналу, але зі зрушенням за часом
  • сигналу іншої радіостанції (китайський спосіб)

Широко застосовувалися в СРСР, до кінця 1988 року, поступово припинили свою роботу, деякі з них були переобладнані під радіомовні. В даний час, за непідтвердженими даними, існують в Китаї, на Кубі та в КНДР.

Радіорелейні станції[ред.ред. код]

Р-409. Вигляд на передню панель РРС
Основна стаття: Радіорелейний зв'язок

Приймально-передавальні станції з направленими антенами, утворюють ланки (радіорелейні лінії). Відстань між станціями до декількох сотень кілометрів (маючи на увазі і тропосферні лінії). Застосовуються для побудови ліній зв'язку там, де прокладка кабелів неможлива або невигідна. При застосуванні у військовій зв'язку радіорелейні лінії є основою «опорної мережі» при переміщенні військ.

Навігаційні радіостанції[ред.ред. код]

Застосовуються для ближньої (діапазони ДХ і СХ) і дальньої навігації літаків, кораблів, підводних човнів, тощо (передавачі систем LORAN, «Консоль», «Альфа», «Омега», наземні та космічні передавачі систем GPS, ГЛОНАСС і Бейдоу).

Для забезпечення польотів літаків використовуються маркерні радіомаяки (МРМ), ближні (БПРС) і далекі (ДПРС) приводні радіостанції.

Морські маяки іноді, крім світлового та звукового сигналів, передають також і радіосигнал.

Радіостанція як організація[ред.ред. код]

Основна стаття: Радіомовлення

Широкомовні радіостанції передають сигнал, доступний для прийому звичайними побутовими приймачами. Мовлення може вестися в діапазонах КХ, ДХ, СХ, УКХ (FM). Для здійснення своєї діяльності, мають: штат співробітників (диктори, діджеї, ведучі, кореспонденти і тд.), студію мовлення, один або кілька радіопередавачів. Є органом ЗМІ і підлягає обов'язковій реєстрації і ліцензування у відповідних інстанціях. Залежно від формату мовлення можуть бути новинними, музичними, спортивними, пізнавальними тощо

Інтервал між частотами сусідніх широкомовних радіостанцій на ДХ і СХ — 9 (у США 10) кГц, на КХ 5 кГц (у всіх) і на УКХ не менше 180 кГц (як правило, 400–500 кГц).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. ru:Радиостанция
  2. ЗПЧ - завчасно підготовані частоти
  3. ШАЗ - тут Шифрувальна Апаратура Зв'язку.