Бабій Степан Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бабій Степан Олександрович
Народився 28 березня 1940(1940-03-28) (84 роки)
Мирове, Шумський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність прессекретар, поет
Alma mater Медичний факультет Тернопільського національного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Нагороди

Степа́н Олекса́ндрович Бабій (нар. 28 березня 1940, с. Голибіси, нині Мирове, Шумський район, Тернопільська область) — український поет, прозаїк, публіцист, громадський діяч. Член Національної спілки письменників України (1981).

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчався 1 р. на філологічному факультеті Львівського університету. Закінчив Тернопільський медичний інститут (1970, нині університет). Працював лікарем на Рівненщині.

У 1990—1992 — завідувач відділу культури Рівненської міської ради, 1993—1994 — заступник представника Президента України в Рівненській області, 1995-97 — заступник голови Здолбунівської РДА з гуманітарних питань.

Літературна діяльність[ред. | ред. код]

Нині — на творчій роботі. Автор чотирьох десятків книг (збірок поезій, повістей), багатьох публіцистичних статей.

Автор

  • поетичних збірок:
    • «Журавлиний невід»,
    • «Відкриваю себе»,
    • «Пізні яблука»,
    • «Потривожені птахи»,
    • «Із вирію літ»,
    • «Ріка у відблиску очей»,
    • «Україна під сатаною»,
    • «Це інший світ»,
    • «У холодному блиску комет»,
    • «Такий день»,
    • «Вертаючий з небес»,
    • «Нічні спалахи»,
    • «Приречені сніги»,
  • книжок прози:
    • «Криниця на пагорбах»,
    • «Плата за любов. Прокляття волхвів»
  • книжок публіцистики
    • «Волинські дзвони»,
    • «Луни повстанського краю»,
    • «На хвилі, на часі» та інших.

Лауреат обласних літературних премій імені В. Поліщука (1985), імені Світочів (2016) просвітянської премії імені Григорія Чубая (2000)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]