Тернопільська область

Тернопільська область
Герб Тернопільської області	Прапор Тернопільської області
Основні дані
Прізвисько:	Тернопільщина
Країна:	Україна
Утворена:	4 грудня 1939 року
Код КОАТУУ:	61000
Населення:	▼ 1081790 (на 1.10.2011)
Площа:	13823 км²
Густота населення:	78.2 осіб/км²
Телефонні коди:	+380-35
Обласний центр:	Тернопіль
Райони:	17
Міста: обласного значення районного значення	1 17
Смт:	17
Села:	1019
Селища:	1
Селищні ради:	17
Сільські ради:	580
Номери автомобілів:	BO, ТЕ, TI, ТК
Інтернет-домени:	ternopil.ua; te.ua
Обласна влада
46021, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8
Веб-сторінка:	http://www.oda.te.gov.ua
Голова ОДА:	Хоптян Валентин Антонович
Рада:	Тернопільська обласна рада
Голова ради:	Кайда Олексій Петрович

Терно́пільська о́бласть — адміністративно-територіальна одиниця України з центром у місті Тернопіль. В історичному відношенні охоплює східну частину Галичини та південну Волинь. У географічному — розташована на Подільській височині, південна межа Тернопільської області проходить по річці Дністер, східна — по Збручі.

Площа — 13800 км² (2,3% території України), 1 087 844 мешканців (1 березня 2010), у тому числі 474 729 міських (43,6%) і 613 115 сільських (56,4%). У області 18 міст, 17 смт., 1020 сільських населених пунктів, 17 районів, 580 сільських рад. Національний склад населення, за переписом 2001: українців — 97,8%, росіян — 1,2%, поляків — 0,3%, білорусів — 0,1%.

Край є одним із найпривабливіших для туристів. На території області знаходиться найдовша в Європі карстова печера Оптимістична завдовжки в 220 кілометрів, а також одне з «Семи природних чудес України» — Дністровський каньйон. Також Тернопільщина відома Почаївської лаврою та чудотворною іконою у Зарваниці. За кількістю замків (34) Тернопільщина займає 1-ше місце в Україні.

Географія

Географічне положення

Знак на в'їзді в Тернопільську область (на межі Шумського та Лановецького районів Тернопільскої обл. та Білогірського р-ну Хмельниччини, поблизу с. Радошівка)

Тернопільська область займає західну частину Подільського плато, межуючи на півночі з Рівненською, на півдні з Чернівецькою, на південному заході з Івано-Франківською, на заході з Львівською областями України, а на сході — з Хмельницькою областями. Тернопільщина знаходиться поблизу українського кордону з Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією.

Територія

Тернопільська область займає площу 13.8 тис. км², що становить 2.3% території України. За цим показником займає 23 місце серед інших областей України (меншими є тільки Закарпатська і Чернівецька області). За площею Тернопільщина співрозмірна з Ізраїлем.

За конфігурацією території Тернопільщина нагадує трикутник з основою на сході та вершиною — на заході.

Крайні точки і протяжність

Крайня північна точка області — село Переморівка — знаходиться у Шумському районі та має координати 050.217 000026.250°13′ пн. ш. 26°12′ сх. д.50.216667° пн. ш. 26.2° сх. д. 50.216667, 26.2. Крайня південна точка — село Білівці Борщівського району з координатами 048.517 00026.3548°31′ пн. ш. 26°21′ сх. д.48.516667° пн. ш. 26.35° сх. д. 48.516667, 26.35. Крайня західна точка — село Дуляби — знаходиться у Бережанському районі і має такі координати 049.533 000024.749°32′ пн. ш. 24°42′ сх. д.49.533333° пн. ш. 24.7° сх. д. 49.533333, 24.7. Крайня східна точка — село Окопи Борщівського району з такими координатами: 048.533 000026.448°32′ пн. ш. 26°24′ сх. д.48.533333° пн. ш. 26.4° сх. д. 48.533333, 26.4.

Протяжність становить із півночі на південь на 195 км, а з заходу на схід — на 129 км

Рельєф

Тернопільська область займає західну частину Подільської височини. Рельєф її рівнинний. Поверхня області (на південь від Товтрів) має нахил з півночі на південь. Решта її території нахилена у північно-східному напрямку. Абсолютні висоти коливаються від 443 метрів (гора Попелиха біля села Мечищів Бережанського району) до 116 метрів (у місці впадіння Збруча у Дністер).

Основні рельєфні структури

На території області можна виділити кілька рельєфних структур:

• Тернопільське плато — займає центральну частину області. Поділене долинами Серету, Гнізної та Стрипи. Це найбільш рівнинна ділянка області. На півночі — висоти 80-400 метрів, на півдні — 300—350 метрів.
• Опілля (Подільське горбогір'я) — розміщене у західній частині області. Це найбільш припіднята і розчленована територія області. Відносні висоти досягають 200 метрів. Тут знаходиться гора Попелиха заввишки 443 метри — найвища точка Тернопільщини.
• Кременецькі гори (Кременецьке горбогір'я) — розташовані в північній частині області. Їх північний схил є крутим, а південний — більш пологим. Горби піднімаються до 190 метрів і мають вигляд гір-останців. Це — гори Бона, яка є найвищою (408 метрів), Божа, Дівочі Скелі, Скелі Словацького та інші. У пониженнях є значна кількість ярів та балок.
• Товтровий кряж (Медобори) — простягається з північного заходу на південний схід від сіл Чорний Ліс і Загір'я до містечка Гусятин. Цей бар'єрний риф складається з вапняків, які піднімаються на поверхню на 50-60 метрів. Тут зустрічється карст. Основні гори: Крайній Камінь (431), Зембова, Сабариха, Скала (417), Гостра Могила (398), Вікно, Богит (417). Найвища вершина — гора Нижній Камінь (Крайній Камінь) (431 метр).
• Авратинська височина — знаходиться між Медоборами і Кременецькими горами. Поверхня її слабохвиляста. Абсолютні висоти досягають 350 метрів.
• Мале Полісся — розташоване у північно-західній частині області. Рельєф плоский. Висоти становлять 210—250 метрів. На формування рельєфу помітний вплив льодовика. У долинах річок поширене значне заболочення.
• Придністровська рівнина — займає південну частину області і найбільш зниженою її ділянкою. Розчленована каньойоподібними долинами рік. Зустрічаються яри і балки. Поширені карстові форми рельєфу: печери, озера.

Основні вершини

Гора	Висота, м	Рельєфна структура	Найближчий населений пункт	Адміністративне входження	Район
Попелиха	443	Опілля	Молохів	Мечищівська сільська рада	Бережанський
Нижній Камінь (Крайній Камінь)	431	Медобори	Хомівка	Мшанецька сільська рада	Зборівський

Атласи Тернопільської області

1-й рукописний варіант атласу Тернопільщини підготував у 2-й пол. 1980-х викладачі природничного факультету Тернопільського педагогічного інституту (нині ТДПУ) під керівництвом Й. Свинка, однак він не був надрукований.

«Навчально-краєзнавчий атлас Тернопільської області» (2000), що орієнтований на вивчення геогра­фії краю та туристично-екскурсійну діяльність, підготували до друку викладачі географічних факультетів Львівського національного університету та ТДПУ; в ньому на 24 с. вміщено 42 карти різної тематики з довідковими матеріалами.

2001 у вид-ві «Мапа» вийшов з друку «Географічний атлас Тернопільської області», призначений для ЗОШ 2-го ступеня. Змістовий матеріал для карт атласу підібрали викладачі географічного факультету ТДПУ під керівництвом О. Заставецької. В ньому вміщено 20 карт з пояснювальними текстами, малюнками та фотографіями, що відображають адміністративно-територіальний устрій, природу, населення, культуру краю.

Геологія

Територія Тернопільської області знаходиться на Волино-Подільській плиті Східноєвропейської платформи. На глибині 1500-3000 метрів залягає докембрійський кристалічний фундамент. Зверху він вкритий осадовими породами.

Найдавнішими відкладами, які виходять на поверхню області, є породи верхнього силуру (у долині Дністра, нижче по течії від села Дністрове — і до Збруча). Вони представлені доломітами, доломітовими мергелями, вапняками, аргілітами і алевролітами. Девонські породи залягають на силурійських породах і зустрічаються на захід від села Дністрове в долині Дністра, а також у долинах його приток (Золотої Липи, Стрипи, Серету, Коропця, Нічлави). Представлені вони доломітами, вапняками, червоноколірними пісковиками, глинами та аргілітами.

З періодів мезозою на Тернопільщині вихід на поверхню мають породи юри і крейди. Зокрема, породи юрського періоду зустрічаються в південно-західній частині області, а також у долинах Дністра і його приток (Золотої Липи та Коропця). Вони представлені глинами, аргілітами, пісковиками, доломітами, вапняками і конгломератами. Породи ж крейдової системи найбільш поширені в Малому Поліссі, а також у долинах річок басейну Прип'яті, Золотої Липи, Коропця, верхів'їв Серету і Стрипи. Це — вапняки, пісковики, мергелі, писальна крейда та крейдоподібні вапняки і мергелі.

Найбільшу площу Тернопільської області покривають породи кайнозою. Представлені породи з усіх його періодів. Породи палеогену не мають значної товщини і залягають у долинах Вілії та Горині. Це — піски, пісковики і мергелі. Найбільш поширеними відкладами у Тернопільській області є породи нижнього неогену. Вони представлені пісками, глинами, пісковиками, вапняками, гіпсами, мергелями і бурим вугіллям.

Історія формування поверхні

Дослідженнями вчених встановлено, що суходіл почав формуватися ще в археї, а вкінці силуру на території сучасної Тернопільщини був тропічний клімат, море, назване Сарматським, наступило на сушу і затопило майже всю Волино-Подільську плиту, яка перетворилася на дно неглибокого моря. Південна частина області стала приморською рівниною з розгалуженою річковою мережею.

У кінці девону на території області внаслідок підняття встановився континентальний режим клімату, який тривав аж до середини юрського періоду. У середині цього періоду, більшість території області, крім заходу була сушею.

У крейді відбулися коливальні рухи земної кори, і знову море наступило на Волино-Подільську плиту.

У кінці мезозою — на початку кайнозою територія області знову піднімалася і стала суходолом. У палеогені відбулося опускання земної кори, і вона знову була затоплена морем.

У неогені Сарматське море займало уже південну частину області. Уздовж східного узбережжя моря відбулося формування бар'єрного рифу (теперішні Товтри) із скелетів молюсків, коралів, червів, різноманітних водоростей. Унаслідок горотворення в Карпатах територія Волино-Поділської плити почала підніматися, і море, відступило, встановився континентальний режим клімату. Відтоді поверхня Тернопільщини не зазнавала суттєвих змін і формувалася під впливом вивітрювання, поверхневих і підземних вод, вітру, зледеніння, господарської діяльності людини.

Геоморфологічна будова і антропогенні відклади

Антропогенні відклади

Більшу частину області займають ліси та лісоподібні відклади (суглинки та супіски). У районі Малого Полісся поширені малопотужні елювіальні та делювіальні суглинки і супіски з уламками карбонатних порід. У західній частині області (на Опіллі) знаходиться область поширення сольових та сольово-делювіальних відкладів лесового типу та малопотужних суглинків і супісків з включенням грубоуламкового матеріалу. В районі Медобор поширені елювіальні та делювіальні відклади вершин і схилів Товтр. Це — суглинки, супіски і піски з уламками вапняків, щебнисто-брилові нагромадження. В долинах річок поширені алювіальні відклади: суглинки, супіски, піски, галечники. Відклади карбонатних джерел (травертинів) зустрічаються в долинах Стрипи, Серету, Джурину.

Геоморфологічна будова

В області можна виділити три геоморфологічні регіони: Мале Полісся, Поділля і Опілля.

Мале Полісся представлене денудаційними плоскохвилястими, слабкохвилястими та місцями східчастими рівнинами. На них насувався льодовик. Зустрічаються піщані горби — «гриви». Тут де-не-де можна зустріти горби-останці та поглиблення карстового походження.

Більшу частину території Поділля займають лесові плато. На півночі і в середній частині річкові долини тут слабо врізані — до 80-100 метрів. На півдні річкові долини розчленовані значно сильніше — до 150 метрів і більше. У південній частині — Придністров'ї — досить поширені карстові форми рельєфу: печери, озера, лійко- та блюцеподібні пониження. Тут же значно поширені яри та глибоко врізані каньйоноподібні долини річок.

Вододільні структурно-денудаційні височини, слабко перетворені нагромадженням лесових відкладів, займають територію Кременецьких гір та Медоборів. У Кременецьких горах багато уступів, улоговин, ярів, яроподібних долин та гір-останців. Товтровий кряж складається з вапнякових горбів і гряд із значними уступами з південної сторони.

Геоморфологічний район Опілля складається з платоподібних рівнин з глибоко врізаними річковими долинами, ярами, балками, лійко- та блюдцеподібними пониженнями карстового походження.

Клімат та гідрологія

Клімат Тернопільщини є помірно континентальний, з теплим вологим літом і м'якою зимою. Середня температура повітря коливається від −5 °C в січні до +19 °C в липні. Середньорічна кількість опадів становить 520—600 мм.

Абсолютний максимум температур

Абсолютний максимум температур для метеостанцій Тернопільської області:

• місто Чортків — плюс 38,8° С,
• місто Тернопіль — плюс 36° С (обидва — серпень 1946);
• місто Кременець — плюс 37,3° С, місто Бережани — плюс 36,6° С (обидва — серпень 1952).

Найтеплішим на Тернопільщині був 1989, коли середньорічна температура повітря становила плюс 8,9° С. при кліматичній нормі плюс 7,1° С.

Абсолютний мінімум температур

Абсолютний мінімум температур для метеостанцій Тернопільської області зафіксований до 1944:

• село Білокриниця Кременецького району — мінус 36° С,
• місто Тернопіль — мінус 34° С,
• місто Бережани — мінус 33° С.

Згодом найнижча температура була зафіксована:

• село Білокриниця Кременецького району — мінус 30,9° С (1949—1950), мінус 31,6° С (1986—1987),
• місто Бережани — мінус 30,5° С (1962—1963),
• місто Чортків — мінус 31,6° С (1962—1963).

Найхолоднішим був 1980 із се­редньорічною температурою плюс 5,7° С.

Агрокліматичне районування

Тернопіль­щина належить до вологої, помірно теплої зони: основна частина території — до підзони достатнього зволоження грунту (гідротермічний коефіціент — 2,0-1,3, сума температур у градусах — 2400—2600); пд. ч. (Борщівський і Заліщицький райони) — до Передкарпатського вологого, теплого району (гідротермічний коефіціент — 1,6-1,3, сума температур — 2400­-2600).

Річки Тернопільської області

Територією Тернопільської області протікає понад 2400 річок і потічків, 120 із них мають довжину більше 10 кілометрів.

№	Назва	Впадає у	права чи ліва притока	довжина (у межах області), км	площа басейну, км²
1	Дністер	Чорне море		215
2	Бариш	Дністер	ліва	38	186
3	Висушка	Стрипа	ліва	32	187
4	Вільховець	Стрипа	ліва	38	173
5	Гнила	Збруч	права	58	772
6	Гніздечна	Гнізна	права	39	264
7	Гнізна	Серет	ліва	34	1110
8	Гнізна Гнила	Гнізна	ліва	36	410
9	Джурин	Дністер	ліва	51	300
10	Дупла	Серет	права	44	229
11	Золота Липа	Дністер	ліва	85	1310
12	Збруч	Дністер	ліва	244	3955
13	Коропець	Дністер	ліва	78	511
14	Нічлава	Дністер	ліва	83	871
15	Серет	Дністер	ліва	218	3900
16	Стрипа	Дністер	ліва	135	1610
17	Стрілка	Нічлава	права	38	209
18	Тайна	Гнила	права	45	327
19	Вілія	Горинь	ліва	32	745
20	Горинь	Прип'ять	права	50	995
21	Жердь	Жирак	права	41	139
22	Жирак	Горинь	права	30	561
23	Іква	Стир	права	40	354

Басейни

Річки Тернопільщини належать до басейну Дністра (Золота Липа, Коропець, Стрипа, Джурин, Серет, Нічлава, Збруч) і Прип'яті (Горинь, Іква, Вілія) у кількісному співвідношенні 4/5 до 1/5. Річки басейну Дністра мають глибоко врізані річкові долини, а річки басейну Прип'яті — широкі та заболочені долини.

Живлення

Річки області мають змішаний тип живлення: при таненні снігу вони поповнюються талими водами, у теплий період року — дощовими, упродовж року — підземними водами. При цьому атмосферні опади складають близько 70%, а підземні води — 30% загального стоку.

Режим

Найвищий рівень води в ріках Тернопільщини спостерігається у березні-квітні, коли тане сніг, а також у першій половині літа, коли часто випадають дощі. Найнижчий — у серпні-вересні і у грудні-лютому, коли випадає незначна кількість опадів.

Кригою ріки області вкриваються, в середньому, на 60-65 днів (найчастіше — з другої декади грудня до першої декади березня).

Водоспади

Найбільшим водоспадом області є Червоногородський, висотою 16 метрів на річці Джурин, притоці Дністра, у Заліщицькому районі.

Флора

У Тернопільській області росте близько 1200 видів вищих спорових і насінних рослин. Рослинний світ краю відноситься до двох основних видів: лісової і степової рослинності.

Лісова рослинність

Упродовж останніх десятиліть продовжувалося скорочення площ лісових масивів. У наш час^[Коли?] ліси займають близько 13.2% території області.

Через вирубування цінних порід дерев відбувається зміна видового складу лісів: зі зменшенням частки дуба і бука зростає частка граба, осики, берези тощо. У наш час^[Коли?] найважливішими лісоутворюючими породами на Тернопільщині є:

• дуб — 50%
• граб — 18%
• сосна — 8,8%
• ялина — 6,5% лісового фонду.

Доповнюють його бук, ясен, береза, осика, тополя, вільха, клен, модрина та інші.

Найбільші площі лісових масивів розташовані у західній частині області. Дещо менше — на півночі (особливо у Кременецьких горах). Значні лісові масиви є в долинах Серету, Збруча і Стрипи.

Майже всі ділянки, які вкриті лісом, займають широколистяні ліси: грабові, грабово-дубові, букові та інші.

Грабові і дубово-грабові ліси поширені у Придністров'ї, на Тернопільському плато, на півночі Товтрового кряжу, у Кременецьких горах. Крім граба, у цих лісах ростуть дуб, ясен, береза, осика, бук, а в підліску — ліщина, горобина тощо.

Букові, дубові та грабово-букові ліси найбільше поширені на Бережанщині. Також у інших районах: Опіллі, Придністров'ї, Тернопільському плато, Медоборах. У букових лісах ростуть також граб, явір, липа, а в підліску — ліщина, калина, терен, глід та інші.

Мішані (переважно дубово-соснові) ліси поширені на території Малого Полісся. В їх підліску росте крушина, ліщина, калина.

У долинах річок Вілії, Ікви, Горині зустрічаються заплавні ліси, деревостій яких складається з вільхи, дуба, в'яза, осокора, клена та інших порід.

Крім зазначених лісів, лісовий вид ролинності Тернопільської області доповнений ще штучними насадженнями: лісосмугами (навколо міст, уздовж автошляхів та залізниць), лісопарками, дендропарками, скверами тощо.

Степова рослинність

Степова рослинність у природному вигляді на території Тернопільської області не збереглася. Під впливом діяльності людини майже всі степи розорані. Нерозорані ділянки ж зазнали техногенних змін. Їх ще можна зустріти на крутих схилах горбів, балок, у заплавах річок. Найбільше таких ділянок у Придністров'ї, Медоборах та Кременецьких горах. Серед степового різнотрав'я найпоширенішими тут є ковила, тонконіг, костриця, пирій, бородач, типчак, чебрець. Серед чагарникових формацій зустрічається терен, глід, кизил, таволга, барбарис.

Лучна рослинність

Лучна рослинність поширена на нерозораних ділянках у долинах річок. Тут проростають: костриця, тонконіг, мітлиця, осока, пирій, біловус, купичник, конюшина, тимофіївка, стоколос та інші.

На Тернопільщині зустрічаються як ендемічні, так і реліктові види рослин. До ендеміків належать шавлія кременецька, шиверекія подільська, тонконіг різнобарвний та інші. Із рослин-реліктів зустрічаються брусниця карликова, молочай багатобарвний, осока біла, осока низька, хвощ великий тощо.

Червона книга України

Близько сотні представників рослинного світу Тернопільської області занесено до «Червоної книги України», серед них — білоцвіт весняний, зозулині черевички, сон великий, шавлія кременецька та ряд інших

Фауна

Тваринний світ Тернопільської області представнлений лісовими та степовими видами. В області зареєстровано 412 видів хребетних, які належать до 242 родів, 97 родин, 37 рядів і 6 класів. Окремі класи нараховують: круглороті — 1 вид, риби — 45, земноводні — 11, плазуни — 10, птахи — 283, ссавці — 62.

Тварини півночі області

Поліські види тварин поширені в північній частині області. Серед них: заєць-русак, лисиця, тхір темний, дикий кабан, куниця, козуля європейська, їжак, вовк.

З птахів: тетерев, рябчик, горлиця, канюк, лелека білий, дятел, грак, сорока, шпак, сіра ворона.

Тварини півдня області

У середній та південній чатині області живуть як степові види, так і представники тваринного світу Карпат: заєць-руснак, білка, лисиця, тхір, козуля європейська, олень, рись, горностай, дикий кабан, кріт, їжак, полівка сіра, полівка степова, миша, ласка.

Серед птахів: синиця, горобець, дрізд, сойка, грак, галка, сорока, шпак, жайворонок, перепелиця, ластівка, стриж, сич, сова, зозуля, горлиця, канюк.

Земноводні і плазуни

Серед земноводних і плазунів найпоширенішими є: жаба, ропуха сіра, квакша, тритон, ящірка, черепаха болотяна.

Водиться 4 види змій: гадюка звичайна, мідянка, полоз лісовий, вуж.

Тварини водойм

Із риб у річках і ставках області водяться: карасі, коропи, в'юни, окуні, лящі, лини, щуки, соми, пучкурі, краснопірки та інші. У багатьох водоймах живуть ондатри, видри та деякі хутрові звірі, а на їх плесі скупчуються дикі водоплавні птахи: чайки, качки-крижні, дикі гуси тощо).

Рідкісні види

До ендемічних видів тварин належать мала кутора, подільський кріт, плямистий ховрах, чагарникова полівка.

До «Червоної книги України» занесені: із ссавців — кіт лісовий, горностай, борсук, тхір степовий, рись, видра річкова, кутора мала та інші. З птахів — беркут, лелека чорний, шуліка рудий, орлан-білохвіст, скопа, змієїд, пугач та інші. З плазунів — мідянка, полоз лісовий та інші. З риб — стерлядь, вирезуб.

Природні ресурси

У Тернопільській області родовищ:

• бентонітів — 1 родовище (не розробляється), запаси — 0,4 млн. т.

Система управління

Бюджет

У Тернопільській області 2002 залучено до державного бюджету 225,4 млн. грн., з яких 114 млн. грн. (50,5%) — податок на додану вартість, по 37 млн. (16,5%) — акцизний збір та податок на прибуток. Тернопільщина — одна з областей із найнижчим індексом податкоспроможності. У загальному обсязі доходів бюджету області 70% — дотація та субвенція з державним бюджетом Укра­їни.

До місцевих бюджетів Тернопільської області 2002 надійшло 212 млн. грн. власних доходів. Обсяг доходів відповідно до Бюджетного кодексу України поділ. на дві групи:

• Доходи, що закріплюють за бюджетами місц. самовря­дування та враховують при визначенні обсягів міжбюджет. трансфертів; гол. джерело цих доходів — прибутк. податок із громадян (до 70% заг. обсягу).
• Група 17 видів платежів, які не враховують при визначенні обсягу міжбюджет. трансфертів; головні з них — місц. податки і збори, плата за землю, податок із власників транспорт. засобів та ін. самохід. машин і механізмів, власні надходження бюджет. установ, що утримуються за рахунок коштів відповідного бюджету тощо.

Населення

Національний склад населення Тернопільської області станом на 2001 рік

№	Національність	Кількість осіб	Відсоток до загальної кількості
1	Українці	1 113 516	97,81%
2	Росіяни	14 194	1,25%
3	Поляки	3 856	0,34%
4	Білоруси	968	0,09%
5	Молдавани	356	0,03%
6	Вірмени	259	0,02%
7	Євреї	167	0,01%
8	Вепси	162	0,01%
9	Німці	139	0,01%
10	Татари	130	0,01%
11	Iншi	4 753	0,42%
	Разом	1 138 500	100%

Найбільші населені пункти Тернопільської області
Тернопіль Кременець Бережани Чортків	Місце	Місто	Населення	Борщів Збараж Заліщики Бучач
	1	Тернопіль	218 641
	2	Чортків	28 855
	3	Кременець	23 300
	4	Бережани	18 872
	5	Теребовля	13 660
	6	Збараж	13 053
	7	Бучач	12 500
	8	Борщів	11 251
	9	Заліщики	9 739
	10	смт Козова	8 900

Політика

Станом на 1 жовтня 2007 зареєстровано обласні органіції 109 партій України, в тому числі (у порядку реєстрації):

• Тернопільська крайова організація (ТКО) НРУ,
• ТОО УРП «Собор»,
• Християнсько-демократична партія України,
• ДемПУ,
• ПЗУ,
• СПУ,
• КПУ,
• Ліберальна партія України,
• НДПУ,
• Республіканська Християнська партія,
• «Реформи і порядок»,
• КУН,
• Народна партія України,
• Соціал-демократична партія України (об'єднана),
• Українська селянська демократична партія,
• Всеукраїнське об'єднання «Громада»,
• Партія Національно-економічного розвитку України,
• УСДП,
• Соціал-демократичний союз,
• Тернопільська регіональна організація соціал-демократ. партії України,
• TOO СелПУ,
• Ліберальна партія України (оновлена),
• Партія Демократичний союз,
• партія «Молода Україна»,
• Трудова партія України,
• Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»,
• УНП,
• Партія реабілітації тяжкохворих,
• Партія підприємців і промисловців України,
• Українська партія Справедливості — «Свіча»,
• партія «Прагматичний вибір»,
• партія «Трудова Україна»,
• TOO Всеукраїнського об'єднання лівих «Справедливість»,
• TPO партії «Яблуко»,
• TOO «Народний Рух України за єдність»,
• Тернопільське обласне відділення Партії регіонів,
• TOO Всеукр. політ. об'єдн. «Єдина родина»,
• Екологічна партія України «Захист»,
• Всеукраїнське політичне об'єднання «Жінки за майбутнє»,
• TOO Всеукраїнсько партії «Нова сила»,
• Українська партія «Єдина Україна»,
• Українська партія «Єдність»,
• Партія захисту знедолених народу України,
• партія «Нова політика»,
• «Солідарність»,
• «Нова генерація України»,
• ЛДПУ,
• партія «Руський блок»,
• Народна партія вкладників та соціального захисту,
• партія «Національно-демократичне об'єднання «Україна»»,
• партія «Вперед, Україно»,
• Партія приватної власності,
• Молодіжна партія України,
• Партія захисту пенсіонерів України,
• Партія «Жінки України»,
• Всеукраїнська партія трудящих,
• Українська морська партії,
• Tеpнопільський обласний осередок Політичної партії малого і середнього бізнесу України,
• TOO партія «Християнсько-народний союз»,
• Всеукраїнська партія духовності і патріотизму,
• Українська національно-консервативна партія,
• партія «Громадський контроль»,
• OУН в Україні,
• Соціал-націоналістична партії України,
• «Солідарність жінок України»,
• Партія пенсіонерів України,
• українська політична партія «Християнський рух»,
• Християнсько-ліберальна партія України,
• Партія вільних селян і підприємців України,
• соціально-екологічна партія «Союз. Чорнобиль. Україна.»,
• УНА,
• Зелена партія України,
• партія розбудови, правозахисту недержавних організацій України «Партія правозахисту»,
• партія «Відродження»,
• «Вітчизна»,
• «Народна влада»,
• TPO партії Свободи,
• TOO партії «Держава»,
• Колгоспна партії України,
• Республіканська партія України,
• TPO «Партія Державного нейтралітету України»,
• TOO «Зелена планета»,
• «Народний Союз Наша Україна»,
• «Справедлива Україна»,
• Українська консервативна партія,
• Партії патріотичних сил України,
• TOO партій «Україна соборна»,
• «Нова демократія»,
• «Партія здоров'я»,
• «Пора»,
• Соціально-християнська партія,
• партія «КМКС»,
• Партія угорців України,
• партія «Інформаційна Україна»,
• «Наша партія»,
• «Могутня Україна»,
• «Партія труда»,
• «Патріотична партія України»,
• «Віче»,
• «Третя сила»,
• «Русько-український союз» (Русь),
• Партія захисників Вітчизни,
• «Народна Партія Нова Україна»,
• Прогресивна соціалістична партія України,
• «Спільна Дія»,
• Аграрна ПУ,
• ТКО Української партії,
• ТОО політичної партії «Політичне об'єднання «Пряма дія»»,
• ТКО УРП Лук'яненка.

Транспорт

Автошляхи

Автошлях М 19 у селі Колодне, Збаразький район

Через територію Тернопільської області проходять автошляхи:

• європейського значення:
  • E50
• міжнародні:
  • М 12, М 19
• національні:
  • Н 02, Н 18 та інші
• регіональні:
  • Р 05, Р 24, Р 25, Р 26, Р 32

Залізниця

Залізнична ко­лія з'єднала Тернопіль (залізничний вокзал) зі Львовом 12 грудня 1870.

Приймальна комісія дійшла до висновку, що магістраль Золочів-Тернопіль можна відкрити для товарних перевезень і обмежено для пасажирсь­ких. її протяжність була 64 км 43 м. Вартість будівництвва 1 км — 102 тисяч 713 золотих ринських. Будувала акціонерна компанія «Цісарсько-коро­лівської привілейованої галицької залізниці Карла-Людовіка». її відкрито 22 грудня 1870 для то­варних перевезень, 1 серпня 1871 — для пасажирсь­ких, 4 жовтня 1871 — лінію Тернопіль-Підволочиськ.

Залізнична колія через Тернопіль з'єднувала Австрію з Російською імперією.

До початку І світової війни пролягла розгалужена мережа залізниць: Тернопіль-Копичинці-Гримайлів, Тернопіль-Великі Бірки-Скалат-Гримайлів, Тернопіль-Чортків-Заліщики, Тернопіль-Копичинці-Бучач, Чортків-Іване-Пусте.

1915—1916 прокладено Гусятинську військово-стратегічну залізницю. Устаткування для будівництва ко­лій замовляли на фабриках і заводах Австро-Угорщи­ни, Великої Британії, Німеччини. Основними акціонерами були держава, частково комунальні осередки, місцева влада і приватні особи.

Від 1925 власник — підприємство «Польська державна залізниця». Залізничні лінії Тер­нопільщини належали до Львівської і Станіславської ди­рекцій. Від грудня 1939 діяли Тернопільське відділення Львівської залізниці, згодом — відділок, нині — Тер­нопільська дирекція залізничних перевезень Львівської залізниці.

Історія

Основні державні та адміністративно-територіальні формування на території Тернопільщини

Теребовлянське князівство

Західноукраїнська Народна Республіка

Галицька Соціалістична Радянська Республіка

Тернопільське воєводство

Тернопільська область

Адміністративний поділ

Бережанський

Борщівський

Бучацький

Гусятинський

Заліщицький

Збаразький

Зборівський

Козівський

Кременецький

Лановецький

Монастириський

Підволочиський

Підгаєцький

Теребовлянський

Тернопільський

Чортківський

Шумський

№п/п	Регіон	Площа (тис. га)	Населення 2001(тис.ос.)	Центр
Район
1	Бережанський	66,1	44,3	Бережани
2	Борщівський	100,6	75,3	Борщів
3	Бучацький	80,2	64,7	Бучач
4	Гусятинський	101,6	64,9	Гусятин
5	Заліщицький	68.4	52.1	Заліщики
6	Збаразький	86,3	59,9	Збараж
7	Зборівський	97,7	46,3	Зборів
8	Козівський	69,4	41,3	Козова
9	Кременецький	91,8	71,8	Кременець
10	Лановецький	63,2	32,2	Ланівці
11	Монастирський	55,8	33,2	Монастириська
12	Підволочиський	83,7	45,3	Підволочиськ
13	Підгаєцький	49,6	21,8	Підгайці
14	Теребовлянський	113,0	70,2	Теребовля
15	Тернопільський (без м. Тернополя)	74,9	60,8	Тернопіль
16	Чортківський	90,3	79,4	Чортків
17	Шумський	83,8	36,6	Шумськ
Місто
18	Тернопіль
	Разом			Тернопіль

З 1939 року по березень 1959 року в області був Білобожницький район, який потім увійшов до Чортківського району.

Економіка

Банківська справа

Управління НБУ в Тернопільській області

Управління НБУ в Тернопільській області проводить у регіоні роз'яснювальну роботу з питань грошови-кредит. і валют. політики НБУ, нада є органам держ. вла- ди та місц. самоврядуванняінформацію про стан розвитку економіки, банків. системи, грош. -кредит., фонд. й валют. ринків, аналізу є та прогнозу є готівк. обіг, розгляда є документи і приймає рішення про ре єстрацію філій та відділень банків. Від 1991 діяльність упр. НБУ в Терноп. обл. спрям. на розбудову банків. системи ре ґіону, яка динамічно розвива ється. На 1 січня 2007 в обл. функціон. 261 банк. установа, з яких 37 — баланс. філії, 224 — безбаланс. відділ., які надають населенню увесь спектр банк. послуг. Від 1998 упр. очол. В. Чвалюк.

Аграрний сектор

Аграрний сектор — провідна галузь господарства області. Його частка у вироб-ві вал. продукції обл. — понад 60%. А. с. е. Т. виробляє 3% загальнодерж. продукції с. госп-ва; цукру та спирту — більше 10%. Нині в ньому є 1018 тис. га с.-г. угідь, у тому числі 834 тис. га ріллі — 0,82 га на одного жителя; 9307 тракторів, 2547 зернокомбайнів (на 1000 га ріллі припадає 16 тракторів, на 1000 га зернових — 7 комбайнів). Працюють 78,3 тис. осіб, або 28% від усіх зайнятих у сусп. вироб-ві. Після реформування А. с. е. Т. створено 578 с.-г. підпр-в, у тому числі приватно-оренд. −297, госп. т-в — 247, кооп. — 14, держ. — 8, ін. форм −12, селян.-фермер. госп-в — 721, обслуговуючих кооперативів — 25. В обл. найбільшу питому вагу мають зернопродукт. та цукробуряк. підкомп-лекси. Зернопродукт. об'єднує 432 тис. га посівів зерн. та зернобоб. культур, 15 хлібоприйм. пунк­тів, понад 250 млинів і крупорушок, майже 150 пекарень і цехів. До цукробуряк. підкомплексу належать 9 цукрозаводів заг. вироб. потужністю 35 тис. т на добу, а також понад 500 бурякосіючих госп-в із посів. пл. 78 тис. га. Із 1997 госп-ва обл. від реалізації цукросировини мають збитки. Більшість цукрозаводів через нестачу сировини зменшили обсяги вироб-ва цукру. Нині А. с. е. Т. потребує держ. підтримки, посилення інвест. політики для збільш. обсягів вироб-ва продоволь­чої продукції та соц.-екон. перетворень на селі. Програмою діяльності Уряду України «Реформи заради добробуту» на 2000-04 передбачено за­вершити реформування с.-г. підпр-в на засадах приват. власності, формування інфраструктури аграр. ринку, орг-цію обслуговуючих коопера­тивів, розширення мережі МТС, впровадження екон. методів держ. впливу на аграр. сектор, що відповідає вимогам щодо розвитку вироб-ва в ринк. умовах.

Політика

Адвокатура

До 1939 адвокати в Галичині відігравали значну громад.-політ. роль: майже кожен адвокат-українець брав участь у роботі нац. сусп.-політ. або культ.-освіт. орг-цій і т-в, правн. освіті населення, займався благодійною діяльністю. Чимало адвокатів обрали послами австр. парламенту, Галиц. і польс. сеймів. На Тернопільщині були відомі адвокати: С. Баран, В. Бачинський, С. Брикович, С. Голубович, А. Горбачевський, В. Лучаківський, Л. Онуферко та ін. Нині в утвореній 1946 обл. колегії адвокатів — 189 осіб. Більшість із них — чл. Спілки адвокатів України; її Терноп. відділ. утвор. 1991. Організа­ційними формами А. в Україні є адвокат. об'єд­нання (колегії, адвокат. фірми, контори тощо) та індивід. адвокат. діяльність

Топоніміка

Природна топоніміка Тернопільщини

• Населені пункти, назви яких пов'язані з рослинами: Бересток, Велика і Мала Березовиця, Великі і Малі Бірки, Вербів, Вільховець, Гарбузів, Грабівці, Дубівці, Оріховець, Соснів, Яблунів.
• Населені пункти, назви яких пов'язані з тваринами: Білка, Борсуки, Вовчківці, Зозулинці, Зубрець, Комарівка, Коропець, Кунин, Курники, Лисичинці, Лисичники, Лосяч, Медведівці, Оленівка, Сокілець, Соколів, Турівка, Яструбове та інші.
• Населені пункти, назви яких пов'язані з геоморфологічною будовою і корисними копалинами: Глиниці, Глиниця, Голігради, Залізці, Кам'янки, Кременець, Печірна, Піщане, Скала-Подільська, Скалат, Солоне та інші
• Населені пункти, назви яких пов'язані з ландшафтами: Горигляди, Жолоби, Загір'я, Крутилів, Нагірянка, Плоске, Стінка, Чортория

Соціальна і господарська топоніміка Тернопільщини

На Тернопільщині дуже багато назв давнього минулого: Городище, Дзвенигород, Дуліби, Литвинів, Москалівка, Русилів, Скоморохи, Татаринці, Угорськ, Угринь, Чехів, Язловець і т. д.

Із господарською діяльністю людини пов'язані назви: Бондарівка, Гута, Ковалівка, Конюхи, Медин, Млинівці, Пасічне, Рудки, Скорики, Скородинці, Смолянка, Токи та інші.

Багато назв започатковано від власних імен: Денисів, Йосипівка, Катеринівка, Максимівка, Мар'янівка, Миколаївка, Микулинці, Настасів, Олексинці, Остап'є, Пилипче, Романівка, Романове Село, Якимівці.

На Тернопільщині багато колоритних ліричних назв: Більче-Золоте, Воля, Добривода, Добропілля, Золотий Потік, Золотники, Іване-Золоте, Коханівка, Красне, Ласківці, Нараїв, Рай, Райгород (Вишгородок), Різдвяни, Соколів, Щаснівка та інші.

Культура

Архівна справа

Перші збірки документів були укладені на Тернопільщині, найімовірніше, 12—13 ст. при дворах теребовлян. і шумс. князів. Власне архіви виникли пізніше; їх мали міські магістрати, гродські суди, монастирі, магнат.-шляхет. родини, де зберігались актові книги, грамоти на магдебур. право, володіння маєтками, торгівлю, привілеї, документи про повинності підданих і госп. діяльність тощо. На поч. 20 ст. функціонували держ., громад., церк. та приватні архіви. Вел. та цінні архівні зібрання були в Бучац. монастирі ЧСВВ і Почаїв. лаврі, Терноп. магістраті, маєтку Федоровичів у с. Вікно (нині Гусятин. р-ну) та ін. Сучас. система А. с. на Т. склалася після утвор. області в кін. 1939. Всі матеріали архівів області є складовою ч. Нац. архів. фонду (НАФ) України, ч. укр. та світ. істор.-культ. спадщини. Зберігання документів НАФ, що мають місцеве значення, та здійснення упр. А. с. забезпечує нині мережа архів. установ: Державний архів Тернопільської області, його 18 архів. відділів — 17 РДА і Терноп. міської ради, архів. підрозділи держ. і самовряд. установ і навч. закладів, держ. та громад. музеїв, держ., колектив. і приват. підпр-в та орг-цій, об'єднань громадян. У держ. архівосховищах є 3572 фонди, 703346 одиниць зберігання (од. зб.), 1768 од. зб. наук.-тех. документації, 27868 од. зб. фотодокументів, 606 од. зб. фонодокументів, 17 од. зб. кінодокументів за 1557—2000. Всі установи, орг-ції та підпр-ва, служб. й приватні особи зобов'язані забезпечувати схоронність і поповнення архів. фондів. Матеріали архівів -джерело наук. досліджень, використов. для потреб держ. упр. та самоврядування, а також окремих громадян. На архівні установи покладені обов'язки надання довідок для громадян та організацій. Громадяни України та зарубіж. країн мають право користуватися в архівних установах документами або їх копіями відповідно до правил користування і збереження матеріалів.

Література

Антології

1790—1791 видано у Почаєві «Богогласник» — А. духовних пісень. Особливо поширилися А. на поч. 20 ст. («Вік», «Акорди», «Розвага», «Ук­раїнська муза» та ін.). Серед А. рад. періоду: «Укра­їнська радянська новела» (1948), «Антологія ук­раїнського оповідання» (Т. 1-4, 1960), «Антологія української поезії» (Т. 1-6, 1984-86) та ін., де представлена творчість і уродж. Тернопільщини, зокрема в останній — І. Гнатюка, Г. Гордасевич, Б. Демкова, П. Думки, Я. Кондри, Р. Лубків-ського, Д. Наливайка, О. Сенатович, М. Тар-навського, С. Твердохліба, С. Чарнецького. 1983 видана А. «Слов'янська ліра» (упоряд. Р. Луб-ківський). Серед вид. на Заході А., що давали альтернат. версію розвитку поезії, — «Координати. Антологія сучасної української поезії на Заході» (Нью-Йорк, 1969; 2 т.), яку уклали Б. Рубчак та уродж. Тернопільщини Б. Бойчук. Однією з перших А. в незалеж. Україні став зб. духовної поезіїзахідноукр. авторів «Богославень» (Т., 1994). Також у Тернополі 1998 видана «авторська антологія нової укр. поезії» (упоряд. В. Махно) «Дев'ятдесятники». Того ж року в Києві вийшла друком А. молод. драматургії «У чеканні театру», де опубл. п'єса 'Учитель" А. Дніст­рового — вихідця з Тернопільщини.

Театр

Нині найвідоміші на Тернопільщині Аматорські театри діють у Копичинцях, Озерній (Зборівського району), Борщеві, Бучачі, Кременці та ін. Всього в області функціонують 640 театральних колективів (з них 335 дитячих), у тому числі — 23 народних театри та 8 зразк. дит. театр. колективи, 5 театрів мініатюр і 10 театр. студій; 621 гурток худож. слова (з них 335 дит.), а також 121 худож.-освіт. гурток (з них 30 дит.).

Музика

Бандуристи та кобзарі

На Тернопільщині кобзар. мистецтво розвинулось у 20 ст.: Струсів. засл. капела бандуристів «Кобзар», бандуристи З. Бережан (Бережанщина), М. Чорний-Досінчук (Кременеччина), Ю. Олійник (м. Тернопіль). Нині до Нац. спілки кобзарів України входять Ю. Бари-шовець, О. Бистрицька, Н. Ткачук (м. Шумськ), Я. Кубіт (м. Теребовля), Л. Атаманчук,І.Виспінський, М. Євгеньєва, О. Козій, І. Турко (м. Тернопіль), М. Носатий (с. Струсів). 1960-і популяризували кобзар. мист-во жінки-бандуристки Г. Білогуб-Вернигір на Теребовлянщині та А. Голуб у Терноп. муз. уч-щі, в класі якої навчався М. Литвин. Нині діють аматор. ансамблі «Барви» та"Диво-струни", дит. ансамбль бандуристів Заліщиц. муз. школи. Відроджують кобзар. традиції Д. Губ'як, Т. Кузьмич, П. Хом'як, О. Ціж та ін. Гри на бандурі навчають у майже всіх дит. муз. школах, у Чортків. пед. уч-щі, Теребовлян. вищому уч-щі культури, Терноп. муз. уч-щі, Кременец. гуманітарно-пед. ін-ті та на муз.-пед. ф-ті ТДПУ. Учні-бандуристи беруть участь в обл. огляді-конкурсі «Творчість юних» у Тернополі, регіон., всеукр. та міжнар. фестивалях і конкурсах. Зокрема, в травні 2000 вони виступали на міжнар. конкурсі-фестивалі «Срібні струни» у ТДПУ. 1989 започатк. Кобзарське свято, в якому беруть участь колективи України, 1991 — капела бандуристів ім. Т. Шевченка із Детройта (США). На обл. телебаченні записані програми духовної музики «Втішайтеся, люди!» (1995), «Голос коляди», «У звуках кобзи хай історія озветься» (обидві — 2000). Тоді ж на базі ЗОШ № 6, 8, 16, 18, 23 Тернополя створ. «Малу кобзарську школу». Вихованка Терноп. муз. уч-ща Л. Ковальчук — переможець 1-го Міжнар. конкурсу бандуристів ім. Г. Хоткевича (Київ, 1993). Дипломанти 1-го Всеукр. конкурсу студентів-бандуристів ВНЗ України (1992) — О. Станкевич і О. Музичук, його лауреат — тріо Л. Квасниця-Атаманчук, О. Му-зичук та М. Ціж. Володар Гран-прі міжнар. пісен. фестивалів у Кельце (Польща, 1999) і Тернополі (2000), переможець Всеукр. фестивалю кобзар. мист-ва ім. К. Місевича у Дубно (2000) — тріо бандуристок У. Пюрко, І. Гальчак та О. Гатала. Дипломом міжнар. фестивалю «Срібні струни» у Тернополі (2000) відзнач. У. Пюрко, О. Лісовець, ансамбль бандуристів ТДПУ (кер. М. Євгеньєва та О. Дубас). Дипломами 1-го Всеукр. конкурсу кобзар. мист-ва «Під срібний дзвін бандур» (Миколаїв, 2003) нагородж. тріо бандуристок Н. Кулик, О. Світова та І. Гальчак, солістка І. Гальчак, тріо бандуристок Богуслава, Христина та Марія Простаки. Останнє тріо відзнач. також дипломом лауреата фестивалю дит. духовної пісні «О Мати Божа, о Райський Цвіте!» (Тернопіль, 2003) і почес. грамотою на святі укр. культури «Над Ославою» в Мокрому (Польща, 2003). У творч. звіті майстрів мист-в Терноп. області в Києві в червні 2003 брали участь Струсів. засл. капела бандуристів «Кобзар», нар. аматор. капела бандуристок з Кременця (кер. О. Бистрицька), ансамблі «Барви» та «Диво-струни», дит. ансамбль бандуристів Заліщиц. муз. школи (кер. Н. Кафлюк та Г. Федорчук), тріо бандуристок сестер Простаків.

Капели бандуристів

Капели бандуристів Тернопільщини:

• Струсівська самодіяльна заслужена капела бандуристів «Коб­зар» (1957),
• народна самодіяльна мішана капела банду­ристів «Мрія» Чортківського районного Будинку культури (1960),
• мішана капела бандуристів Кременецького районного Будинку культури (1972, керівник А. Бродін, хор­мейстер М. Матерський) — лауреат обл. туру Всеукр. огляду нар. творчості (1990), від 1991 на її базі утвор. жін. капела бандуристок Кре-менец. гуманіт.-пед. ін-ту (кер. О. Бистрицька, концертмейстер О. Вальчук);
• жіноча капела банду­ристок Тернопільського музичного училища імені Соломії Крушельницької (1986, кер. В. Верней, від 1991 — І. Турко) -лауреат конкурсів ім. С. Крушельницької (1986, 1987).

Автопортрети

Відомі автопортрети уродженців Тернопільщини: Я. Гніздовського, О. Кульчицької, Л. Левицького, С. Мамчура, А. Манастирського, М. Николайчука, П. Обаля, М. Паращука, О. Шатківського, Д. Шолдри, П. Шпорчука та ін.

Акварелі

Відомі акварелі уродженців Терно­пільщини, художників О. Кульчицької, А. Малюци, М. Николайчука, Ю. Панькевича та інші.

Екслібрис

У цьому жанрі працювали О. Кульчицька, Я. Му­зика, М. Осінчук та інші уродженці Тернопільщини. Із сучасних художників Тернопільщини одні з пер­ших екслібрис створив у кінці 1960-х Є. Удін. Нині в цьо­му жанрі плідно працюють М. Дмітрух, І. Зілінко, Я. Омелян, О. Федорів, М. Харинович, П. Шпорчук га інші тернопільські художники. Значну частину сучасного екслібрису сгановлять книжкові знаки українських письменників, видавництв, музеїв, колекцій. У сюжегах фігурує переважно образ книжки; окремі з них виконано за могивами літературних і фольклорних творів. Техніка виготовлення різноманігна: деревориг; шовкографія; ліногравюра; цинкографія; туш, перо; олівець; комп'ютерна графіка тощо. Сьогодні чимало гернополян мають власні еслібриси. Їх колекціонували Е. Бергер, І. Ґерета, нині — фахівці ДАТО, ТОКМ, а також Н. Волинець, І. Пилипець, В. Сушкевич та ін.

Освіта

Су­часна освіта на Тернопільщині — це продовження кращих тра­дицій шкільництва. Нині — понад 10 освітніх про­грам і цільових програмних заходів; визначаль­ний принцип — державно-громадське управління на засадах демократії: громадські слухання, дієвість рад педагогічних колективів і піклувальних рад, діяльність «Просвіти», звітність перед батьківською гро­мадою тощо.

Освіта на Тернопільщині за станом на кінець 2004-20­05 навчального року:

• дошкільні навчальні заклади (ДНЗ) — 496 (із них 485 — комунальна власність) 4 — спеціальні ДНЗ (832 дитини), 1 — санатор­ний (250). У 13-ти ДНЗ — 36 спеціальні груп (651), у 7-ми — 11 санаторних груп (234). Усього у ДНЗ Тернопільщини — понад 21 тис. дітей (49,9% від їх загальної чисельності; в Україні — 48%), педагогічних пра­цівників — 2480.
• Професійно-технічні заклади — 26 (10707 учнів, 75 ліцензійних професій; 1446 педа­гогів), 16 міжшкілбних (3880 учнів) та 6 галузевих навчально-виробничих комбінатів, 58 ін. організацій, підприємств різних форм власності та підпорядкування.
• Загально-освітні навчальні заклади — 922 (151 529 учнів, 17 146 педагогів): ЗОШ — 911; комплекси «шко­ла — дитячий садок» — 54; спеціалізовані школи — 8; гімназії — 14; ліцеї — 10 (у тому числі 1 — приват., 1 — Міністерства охорони здоров'я); колегіуми — 2; вечірні шкіл — 3; школи-інтернати — 14; школи інших відомств — 6. 1 школа — двомовна. Забезпеченість підручниками — 70,8%.
• Позашкільні навчальні заклади — 73 (38,2 тис. дітей): будинків школярів — 24; станції та цент­ри технічної творчості — 11; еколого-натуралістичні цен­три — 4; дитячі парки — 2; хорова школа — 1; школа народних ремесел — 1; центри туризму і краєзнавства — 2; ДЮСШ — 26; дитячий оздоровчий заклад — 1; обласне відділення Малої АН України.
• Вищі навчальні закла­ди — 34 (1-4 рівнів акредитації); 68,9 тис. сту­дентів; 150 спеціальностей; 4,3 тис. викладачів (169 докторів наук, 75 кандидатів наук). У 4-х ВНЗ (1-4 р. а.) — аспірантури, у 3-х (4 р. а.) — докторантури, у яких 440 аспірантів (у тому числі із зарубіж. країн), 10 докторантів.

Громадські організації

Тернопільське обласне відділення Асоціації фермерів України

Гро­мадська організація, утворена у червні 1991. 1-й голова — І. Томич, від лютого 1998 — В. Жовтюк. Об'єднує 740 фермерів; загальна площа ріллі в них становить 36,5 тис. га, ще 42 тис. га орендують у селян. У валовому виробництві сільськогосподарської продукції АПК області фермерська частка становить 10-12%

Асоціація пасічників імені Миколи Михалевича

громадська організація, що об'єднує пасічників-любителів Тернопільщини. Про­довжує традиції Подільської пасічничої спілки. Зас. в грудні 2001. Голова — Б. Рудка. Щорічно організовує «Свято меду», проводить благодійні акції, влаштовує зустрічі пасічників із різних регіонів України

Екологічна ліга

Тернопільський обласний осередок Всеук­раїнської екологічної ліги. Колективний член Тернопільської обласної органіції «Нова Україна». Зареєстрована 23 листопада 1998. Чисельність організації — 1097 осіб. Очолює С. Вадзюк. Районні осередки створені в Бе­режанському, Гусятинському, Зборівському, Теребовлянському, Тернопільському та Шумському районах, міський — у Тернополі. Функ­ціонує наукова рада (голова — В. Кондратюк). Ак­тивну екологічну роботу проводить Бережанський районний осе­редок (голова — Г. Проців). Традиційними стали природоохоронні акції «Посади своє дерево», «Збережи ялинку», «Первоцвіт», конкурси «Я від­даю свій голос на захист природи», «Замість ялинки — зимовий букет» та ін. Екологічне ви­ховання школярів здійснюють через обл. осере­док Вееукр. дит. спілки «Екологічна варта», «Екологічна ліга» координує його діяльність.

Інша подібного спрямування громадська організація — «Екологічно чиста молодь» — колективний член Тер­нопільської обласної органіції «Нова Україна». Заснована 1999. Основні напрямки діяльності: молодіжні проблеми й єкологічна робота. Голова — Н. Копилець.

Релігія

Більшість населення області греко-католики, за винятком Кременецького, Шумського та Лановецького районів де більшість населення — православні.

Пам'ятки

На території Тернопільської області розташовано: 426 пам'яток археології (з них — 6 національного значення), 1673 пам'ятки історії (з них — 1 національного значення), 1315 пам'яток архітектури та містобудування (з них — 180 національного значення), 164 пам'ятки монументального мистецтва. До Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878, включено 30 населених місць Тернопільської області: Бережани, Борщів, Бучач, Вишнівець, Гримайлів, Гусятин, Залізці, Заліщики, Збараж, Зборів, Золотий Потік, Козова, Копичинці, Коропець, Кременець, Ланівці, Мельниця-Подільська, Микулинці, Монастириська, Підволочиськ, Підгайці, Почаїв, Скала-Подільська, Скалат, Теребовля, Тернопіль, Товсте, Хоростків, Чортків, Шумське.

Дерев'яні церкви

Карта найкраще збережених церков

На території Тернопільщини зосереджено близько 85 дерев'яних храмів. Більшість із них — у Шумському, Лановецькому, Кременецькому, Збаразькому та Зборівському районах.

Некрополі

У даний час на території Тернопільської області є 5 поховань (гробниць, каплиць, некрополів й мавзолеїв) XVII—XX ст., які внесені до державного реєстру національного і культурного надбання:

• Каплиця сім'ї Михайлівських — м. Чортків, вул. Міцкевича (міський цвинтар)
• Усипальниця Сапігів, XVIII ст. — с. Більче-Золоте, Борщівський р-н.
• Усипальниця Сапігів, XVIII ст. — с. Пилатківці, Борщівський р-н.
• Гробниця Марцеліни, XVII—XVIII — с. Язлівець, Бучацький р-н.
• Мавзолей Понінських, ХІХ ст. — с. Нирків, Заліщицький р-н.
• Єврейський некрополь, ХV-ХХ ст. — м. Підгайці (міське кладовище)

Узагалі, у всіх районах Тернопільщини є 962 діючих і 14 закритих кладовищ. Є місця поховання євреїв, поляків, чехів, словаків, австрійців, німців та осіб інших національностей. Багато на території області є поховань учасників бойових дій періоду 1941—1944 рр.

Туризм

За кількістю замків (34) займає 1-ше місце в Україні.

Розвиток туризму на Поділлі активізувався від 1924 за сприяння відділу туризму Польського міністерства публічних робіт. У місті Тернопіль 2 липня 1925 створено «Воєводське туристично-краєзнавче товариство», голова — Т. Кунзек; від 1931 — «Подільське туристично-краєзнавче товариство»; 1935 об'єдналося з Польським краєзнавчим товариством. У товаристві діяли: секції пропаганди туризму і краєзнавства, виставок, лекційні роботи, екскурсій і охорони пам'ятників історії. Товариство надрукувало «Путівник по Тернопільському воєводству» (1928) із 70 ілюстраціями і картами, наукові праці, карти, фотоальбоми, схеми, зокрема, «План міста Тернопіль», «Наше Поділля», журнал «Туристичні відомості» і «Відвідуємо», повітовий «Ілюстровані путівники». Члени товариства — учасники міжнародної комунікативно-туристичної конференції у місті Познань (Польща), регіональної сільськогосподарської виставки у Тернополі, Волинської краєзнавчої виставки (1932). Товариство сприяло популяризації екскурсійних маршрутів Поділлям: вид. інформ. таблиці, схеми, маршрутні проспекти, зокрема — «Відвідайте Поділля» (англійської, німецькою, польською і французькою мовами), проводило ознайомлення екскурсії для членів іноземних туристичних товариств та краєзнавчих з'їзди.

1933 вийшов 1-й краєзнавчий фільм «Відвідайте Поділля». Діяли повітові відділи товариства, які віднаходили, реставровували і обслугововували історичні пам'ятки, зокрема — руїни Угорницицького монастиря поблизу села Підгора (Теребовлянського району), Теребовлянський замок, Чортківський замок, фортецю у с. Кудринці (нині Борщівського району); споруджували туристичні бази в селах Крутилів (нині Гусятинського) та Скоморохи (Бучацького районів) і м. Бережани.

У післявоєнний період у Тернопільській області діяла мережа туристичних організацій: обласна дитяча екскурсійна туристична станція (від 1956, нині Центр туризму, краєзнавства і екскурсій учнівської молоді), Обласна рада по туризму (1965, нині ЗАТ «Тернопільтурист»), бюро міжнародного туризму «Супутник» та організація «Інтурист».

У 1970-ті на Тернопільщині створено туристичні бази:

• «Збруч» у смт Мельниця-Подільська Борщівського,
• «Лісова» (нині база відпочинку «Над Стрипою») у селі Скоморохи Бучацького районів,
• автобаза «Турист»,
• розпочато будівництво бази «Дністрянка» у селі Добрівляни Заліщицького району.

Рішенням № 234 від 27 квітня 2001 Тернопільська обласна рада затвердила програму розвитку туризму в області на 2001—2010. Від 2006 у Тернополі виходить газета «Туризм і відпочинок».

Література

• Тернопільський Енциклопедичний Словник
• Давня історія України. — К, 1998. — Т. 2.
• Заставецька О. В. Географія Тернопільської області [Текст] : навч. посіб. / О. В. Заставецька, Б. І. Заставецький, Д. В. Ткач. — 3-тє вид., доп. — Т. : Підручники і посібники, 2001. — 104 с.
• Мечник Л. А. Природа рідного краю [Текст] : посіб. з природничого краєзнавства для вчителів поч. кл. / Л. А. Мечник, І. І. Мечник, О. М. Волошин. — Т. : Підручники і посібники, 1997. — 32 с.
• Петранівський В. Л. Туристичне краєзнавство [Текст] : навч. посіб. / за ред. Ф. Д. Заставного, В. Л. Петранівського, М. Й. Рутинського. — К. : Знання, 2006. — 575 с.
• Свинко Й. М. Нарис про природу Тернопільської області : геологічне минуле, сучасний стан [Текст] / Й. Свинко. — Т. : Навч. книга — Богдан, 2007. — 189 с.
• Тернопільська область [Карти] : географічний атлас : Моя мала Батьківщина / О. В. Заставецька. — К. : Мапа. 2009. — 20 с.

Посилання

	Портал «Тернопільщина»
	Тернопільська область у Вікісловнику?
	Тернопільська область на Вікісховищі?

• Наталя Мельник "Подільський рай"
• Портал Тернопільської ОДА
• Тернопіль і Тернопільщина
• Довідник телефонних номерів Тернополя і Тернопільської області
• Довідник поштових індексів Тернопільської області

Легенди, вірші та пісні про край, міста і села на сайті

• «Жнибороди - Бучаччина - Тернопілля»

Рокся няшка ;3