Багряні ріки (телесеріал)
| Багряні ріки | |
|---|---|
| фр. Les rivieres pourpres, нім. Die purpurnen Flusse | |
| Тип | телесеріал |
| Телеканал(и) | |
| Дистриб'ютор(и) | Netflix |
| Жанр | |
| Тривалість серії | 48–52 хв. |
| Тривалість | 60 хв.[1] |
| Компанія |
|
| Сценарист | Жан-Крістоф Ґранже |
| Режисер |
|
| На основі |
роману «Багряні ріки» Жана-Крістофа Ґранже |
| Оператор |
Бруно Деґрав Дені Руден |
| Художник |
Люк Ноель Перрен Рюлен |
| Продюсери |
|
| У головних ролях | |
| Композитор | |
| Країна-виробник | |
| Мова оригіналу | французька |
| Перший показ | 6 вересня 2018 — |
| Кількість сезонів | 4 |
| Кількість серій | 8 |
| Посилання | |
Багряні ріки (фр. Les rivieres pourpres, нім. Die purpurnen Flusse) — французько-німецький телесеріал 2018 року за однойменним романом французького письменника Жана-Крістофа Ґранже[2]. У серіалі головні ролі виконали: Олів'є Маршаль[fr] та Еріка Сейнт. Прем'єра телесеріалу відбулась 6 вересня 2018 року на швейцарському телеканалі «RTS 1», 5 листопада 2018 року на німецькому «ZDF» та 26 листопада 2018 року французькому «France 2»[3].
Синопсис[ред. | ред. код]
Комісар поліції П'єр Ньеман, який переведений на посаду керівника Центрального управління по боротьбі з насильницькими злочинами, та його нова напарниця Каміль Делоне розслідують серії злочинів у віддалених районах Франції. Всі ці справи об'єднує неймовірна жорстокість, з якою були скоєні вбивства. Такі розслідування не під силу місцевої поліції. У кожній справі є трохи містики, заснованої на місцевих легендах або давно забутих звичаях.
У ролях[ред. | ред. код]
- Головні
- Олів'є Маршаль[fr] — комісар поліції
- Еріка Сейнт — Каміль Делоне, лейтенантка поліції
- Повторювані
- Кен Дюкен[en] — Ніколя Клайнерт
- Любна Азабаль[en] —
- Мікеланджело Маркезе[fr] — Карл Брух
- Нора фон Вальдштеттен — Лаура фон Ґейерсберґ
- Патрік Декамп[en] — Філіп Шулер
- Стів Дрізен[fr] — Філіп Ґаяр
- Філіп Резімон[fr] — Козинський
- Міхаель Ерпелдінґ — Марк Мессоньє
- Франсуа Леванталь[fr] — Ансельме, священник
- Патрік Каталіфо[fr] — адвокат
- Деніель Нджо Лобе — Тьєррі Шоврон
- Жан-Люк Кушар[fr] — Ніколя Дюреро
- Карім Баррас[fr] — Мішель Лаґорс
- П'єр Лаплас[fr] — Маріотт
- Джо Престіа[fr] — Матуссен
- Ален Лемпоель[fr] — мер
- Стефані Біссо — дружина мера
- Стефан Войтович[fr] — Ерік Ґастінет
- Патрік Рідремон[fr] — Бокарн
- Жан-Мішель Бальтазар[fr] — Кудрай
- Ґійом Кербуш[fr] — Стефан
- Клод Перрон[fr] — Керолайн де Монфервіль
- Ісака Савадоґо[fr] — професор
- Жорж Сіатідіс[fr] — прокурор
- Крістіана Пауль[en] — пані Віале
- Антон Цазар — Мішель Наті
- Ніколя Ґрандомм — Стефан Ґандольфі
- Каміла Сантеррі — Бландін
- Тео Дарденн — Бруно
- П’єр Дерте — Ґійом
- Труус де Бур — німецька поліціянтка
- Тьєррі Янссен — Жозеф Рейно
Виробництво[ред. | ред. код]
Фільмування телесеріалу відбувалося у Бельгії.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Жан-Крістоф Ґранже. Багряні ріки. Переклад з французької О. Є. Лесько. — Х.: «Книжковий Клуб „Клуб Сімейного Дозвілля“», 2018. — 352 с. ISBN 978-617-12-4722-2[недоступне посилання]
- ↑ Les Rivieres pourpres. Архів оригіналу за 19 вересня 2019. Процитовано 31 вересня 2019.(фр.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Багряні ріки на сайті IMDb (англ.)
- Багряні ріки на сайті AlloCiné (фр.)
- Багряні ріки [Архівовано 1 жовтня 2019 у Wayback Machine.] на «France Televisions»(фр.)
