Балка Кунжи
| Балка Кунжи | |
|---|---|
| Витік | на південно-східній стороні від села Малоянисоль |
| • координати | 47°19′03″ пн. ш. 37°22′48″ сх. д. / 47.31750° пн. ш. 37.38000° сх. д. |
| Гирло | Калець |
| • координати | 47°17′10″ пн. ш. 37°23′46″ сх. д. / 47.28611° пн. ш. 37.39611° сх. д. |
| Басейн | Азовського моря |
| Країни: |
 Україна |
| Регіон | Донецька область |
| Довжина | ~4,06 км |
Балка Кунжи, Кунжі[1][2][3] — балка (річка) в Україні у Маріупольському районі Донецької області. Ліва притока річки Кальця (басейн Азовського моря).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина балки приблизно 4,06 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 3,68 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,10 [4]. Формується декількома балками та загатами[1][2][3].
Розташування[ред. | ред. код]
Бере початок на південно-східній стороні від села Малоянисоль. Тече переважно на південний схід і на північно-західній околиці села Перемоги впадає у річку Калець, праву притоку річки Кальчика.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- Біля гирла балки у селі Перемога на східній стороні на відстані приблизно 283 м пролягає автошлях Т 0523[4] (автомобільний шлях територіального значення у Донецькій області. Пролягає територією Маріупольського району, пролягає від Н20 через Кременівку — Ялту. Загальна довжина — 59,7 км.).
- У XX столітті на балці існували природні джерела та свино-тваринна ферма (СТФ)[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXVIII, лист: 16. Показаны территории: Екатеринославской губернии, Область Войска Донского. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 16 лютого 2021.
- ↑ а б в Генеральний штаб // Володарське // Україна Донецька, Запорізька області // Система координат 1942 р.
- ↑ а б openstreetmap. Архів оригіналу за 21 березня 2021. Процитовано 16 лютого 2021.
- ↑ а б https://www.google.com.ua/maps/@47.3017814,37.3855869,14.75z?hl=uk
Джерела[ред. | ред. код]
- Словник гідронімів України [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.] / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С. 302
