Банасевич Максим Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Максим Банасевич
Особисті дані
Повне ім'я Максим Валерійович Банасевич
Народження 31 січня 1995(1995-01-31) (29 років)
  Київ, Україна
Зріст 181 см
Вага 75 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція фланговий півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Лівий берег»
Юнацькі клуби
2008—2010
2010—2011
2011
Україна «Княжа» (Щасливе)
Україна ДЮСШ-15 (Київ)
Україна «Зміна-Оболонь»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012 Україна «Оболонь» (Київ) 0 (0)
2012   Україна «Оболонь-2» 5 (0)
2013—2017 Україна «Зоря» (Луганськ) 0 (0)
2016  Україна «Десна» (Чернігів) 25 (3)
2017—2019 Україна «Десна» (Чернігів) 35 (2)
2019  Україна «Колос» (Ковалівка) 10 (0)
2019 Україна «Рух» 6 (0)
2020 Україна «Металіст 1925» 11 (1)
2020–2021 Україна «Діназ» 38 (3)
2022– Україна «Лівий берег» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2010 Україна Україна (U-17) 3 (2)
2013—2014 Україна Україна (U-19) 10 (1)
2014—2015 Україна Україна (U-20) 2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 15 травня 2022.

Максим Валерійович Банасевич (нар. 31 січня 1995, Київ, Україна) — український футболіст, півзахисник клубу «Лівий берег» (Київ). Виступав за юнацькі збірні України U-17, U-19, U-20, а також за студентську збірну України.

Біографія[ред. | ред. код]

У чемпіонаті ДЮФЛУ виступав за «Княжу» (Щасливе) та «Зміну-Оболонь» (Київ). У 2010—2011 роках грав за команду ДЮСШ-15 в чемпіонаті Києва. У 2012 році став гравцем клубу Прем'єр-ліги «Оболонь», за яку зіграв 6 матчів у молодіжному чемпіонаті і 5 у Другій лізі за другу команду[1].

У 2013 році підписав контракт з луганською «Зорею». Протягом декількох сезонів був гравцем молодіжного складу. У сезоні 2012/13 став чемпіоном України серед молодіжних команд[1]. За основний склад дебютував 24 серпня 2014 року в матчі Кубка України проти «Кременя», який завершився з рахунком 5:0 на користь «Зорі».

У лютому 2016 року перейшов на умовах оренди в клуб Першої ліги «Десна» (Чернігів)[2]. Перший матч в складі команди зіграв 26 березня проти «Геліоса» (1:0)[3]. У другій половині сезону 2015/16 був гравцем основи, виходив на поле у ​​всіх матчах. Грав переважно на лівому фланзі півзахисту[4]. У наступному сезоні продовжив виступати у складі «Десни». Під час літніх зборів відзначився голом у ворота іранського «Персеполіса»[5]. 25 вересня 2016 року забив два м'ячі в матчі зі стрийською «Скалою»[6].

У січні 2017 року розірвав контракт з «Зорею»[7]. 2 березня 2017 року підписав контракт з «Десною» строком на 3 роки[8]. Під час весняної частини сезону довгий час не грав через травму. Вперше в 2017 році вийшов на поле 4 травня в матчі зі «Скалою» (5:2)[9][10]. За підсумками сезону «Десна» виграла срібні медалі Першої ліги, здобувши право на підвищення в класі[11].

У матчах літньо-осінньої частини сезону 2017/18 переважно виходив на заміну[12]. Протягом серпня виступав у складі студентської збірної на Всесвітній Універсіаді. Наступний матч за «Десну» після повернення з турніру зіграв 15 вересня 2017 року проти «Сум» (3:0) — вийшовши на заміну, на наступній хвилині Банасевич відзначився голом[13][14]. У матчі з «Миколаєвом» (8:1) забив м'яч протягом хвилини після появи на полі[15]. Відігравши в цілому 170 хвилин в лізі, став найкориснішим гравцем команди по співвідношенню забитих голів до зіграного часу.

На початку 2019 року був відданий в оренду до кінця сезону в першоліговий «Колос» (Ковалівка)[16].

17 лютого 2020 року підписав контракт з харківським «Металістом 1925»[17].

У 2020—2021 роках грав за клуб «Діназ» (Вишгород).

З 2022 року — гравець клубу «Лівий берег» (Київ).

Збірна[ред. | ред. код]

У 15-річному віці виступав за юнацьку збірну України (U-17)[1].

У 2013—2014 роках був гравцем збірної U-19. У липні 2014 року взяв участь в трьох матчах фінального турніру юнацького чемпіонату Європи (U-19) в Угорщині[18][19]. З 2014 року викликався в юнацьку збірну (U-20).

Стиль гри[ред. | ред. код]

Володіє високою швидкістю і добре поставленим ударом[4]. Сайт football.lg.ua охарактеризував його як «легкого, мобільного та технічного» гравця[1].

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Профіль гравця. football.lg.ua. Процитовано 2 листопада 2016.
  2. Заря согласилась отдать Банасевича в аренду Десне. Sportarena.com. 8 лютого 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
  3. Десна на выезде бьет Гелиос. Sportarena.com. 28 березня 2016. Архів оригіналу за 3 травня 2016. Процитовано 3 листопада 2016.
  4. а б Шевченко, А. (2 липня 2016). Первая лига. Итоги весенней части сезона. Десна. Sportarena.com. Архів оригіналу за 10 вересня 2016. Процитовано 7 липня 2016.
  5. ТМ. Десна обыграла вице-чемпиона Ирана. SportArena.com. 9 липня 2016. Процитовано 13 липня 2016.
  6. Десна обыграла Скалу. SportArena.com. 25 вересня 2016. Процитовано 2 листопада 2016.
  7. Зоря розірвала контракт з хавбеком Банасевичем. SportArena.com. 24 січня 2017. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 23 травня 2017.
  8. Десна підписала контракт з Банасевичем. SportArena.com. 2 березня 2017. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 23 травня 2017.
  9. Перед центральним матчем сезону у чернігівської «Десни» — кадрові потери. 4ernigiv.info. 3 квітня 2017. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 23 травня 2017.
  10. Десна розгромила Скелю і знову наблизилася до Вересу. SportArena.com. 4 травня 2017. Процитовано 23 травня 2017.
  11. Перша ліга. Десна розійшлася миром з Оболонню і вийшла в УПЛ. SportArena.com. 27 травня 2017. Процитовано 27 травня 2017.
  12. Статистичні підсумки першої частини сезону: гравці (укр.). Офіційний сайт ФК «Десна». 9 грудня 2017. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2018.
  13. Десна перемагає Сумі (3:0) (укр.). Офіційний сайт ФК «Десна». 15 вересня 2017. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2018.
  14. Протокол матчу (укр.). Офіційний сайт ПФЛ України. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2018.
  15. Антоненко Д. (7 жовтня 2017). Миколаїв розгромлений Десною з рахунком 1:8. Це історичний антирекорд. Sportarena.com. Архів оригіналу за 13 квітня 2018. Процитовано 12 квітня 2018.
  16. Максим Банасевич – у «Колосі» на півроку (Ukrainian) . 10 лютого 2019. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 21 квітня 2019.
  17. Максим Банасевич та Роберт Гегедош — гравці ФК Металіст 1925. metalist1925.com. Металіст 1925. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
  18. Профіль гравця. uefa.com. Процитовано 2 листопада 2016.
  19. Сборная Александра Петракова: кадровая проблема на шестой год существования. goldtalant.com.ua. 5 липня 2015. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 2 листопада 2016.

Посилання[ред. | ред. код]