Баязит Бікбай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баязит Бікбай
башк. Баязит Бикбай
Народився 9 січня 1909(1909-01-09)
Новокалтаєво, Мурапталовська сільська рада, Росія
Помер 2 вересня 1968(1968-09-02) (59 років)
Уфа, Башкирська АРСР, РРФСР, СРСР
Поховання Магометанське кладовищеd
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність поет, драматург, публіцист, прозаїк
Alma mater Orenburg Bashkir Pedagogical Colleged
Мова творів башкирська
Роки активності 19271968
Жанр вірш[d], оповідна поезіяd, п'єса, лібрето, оповідання, повість[d] і роман
Членство Bashkortostan Republic Writers Uniond
Нагороди

CMNS: Баязит Бікбай у Вікісховищі

Баязит Бікбай (башк. Баязит Бикбай; повне ім'я — Баязит Гаязович Бікбаєв, башк. Баязит Ғаяз улы Бикбаев; нар. 9 січня (10 січня — на могильній плиті) 1909 року — пом. 2 вересня 1968 року) — башкирський поет, прозаїк і драматург, лібретист. Заслужений діяч мистецтв Башкирської АРСР.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1929 році Баязит Бікбай закінчив педагогічний технікум. Після цього працював відповідальним секретарем туймазинської районної газети «Шлях Леніна», завідувачем відділу газети «Башкортостан», у книжковому видавництві, відповідальним секретарем журналу «Жовтень», завідувачем літературною частиною Башкирського театру драми, в Спілці письменників Башкирії.

Баязит Бікбай — поет, драматург, прозаїк і публіцист. У 1932 році вийшов його перший збірник віршів «Поточні дні». Потім з'явилися книжки «За лісом», «Світла земля».

У роки німецько-радянської війни за станом здоров'я не міг бути на фронті. Але військова тема прозвучала у нього в збірках віршів «Я славлю землю», «Вогненні рядки». У ці роки він також створив драми «Батьківщина кличе» («Ватан саҡыра», 1943), «Діти однієї родини» («Бер туғандар», 1944)[1].

З 1937 року успішно працює і в драматургії, виступивши вперше з драмою «Карлугас». Його перу належать п'єси «Батьківщина кличе», «Діти однієї сім'ї», багато одноактних п'єс. Особливе місце в його творчості займає лібрето для музичного театру.

Баязит Бікбай є автором близько сорока книг, віршів та поем, нарисів і оповідань, лібрето і п'єс, повістей і роману «Коли розливається Акселян». Перекладав класичні твори російської літератури таких авторів як Олексій Толстой, Іван Тургенєв і Максим Горький.

За заслуги у розвитку башкирської літератури і мистецтва Баязит Бікбай був нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора і «Знак Пошани». У 1970 році йому посмертно присуджена премія імені Салават Юлаєв.

Помер Баязит Бікбай 2 вересня 1968 року. Похований на мусульманському кладовищі в Уфі.

Пам'ять[ред. | ред. код]

Відзначаючи заслуги башкирського поета, драматурга, прозаїка і публіциста Баязита Бікбая, виконком міськради Уфи своїм рішенням від 1 березня 1984 року назвав його ім'ям нову вулицю в Жовтневому районі Уфи, в Сіпайлово.

На будинку № 47 по вулиці Леніна в Уфі встановлена меморіальна дошка башкирською та російською мовами з написом: «У цьому будинку в 1959—1968 рр. жив видатний письменник, лауреат премії Башкирської АРСР імені Салавата Юлаєва, заслужений діяч мистецтв республіки Баязит Бікбай».

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

Избранные произведения: Предисл. Г. Хусаинова. В 5-ти томах. Уфа, Башкнигоиздат, 1969—1973 (башкирскою мовою)

  • Т. 1. Вірші. Поема. 1969.303 с.
  • Т. 2. Коли разливаеться Акселян. Роман. 1969. 334 с.
  • Т. 3. Повісті, оповідання, нариси. 1971. 344 с.
  • Т. 4. П'єси. 1972. 390 с.

Література[ред. | ред. код]

  • Баязит Бикбай тураһында иҫтәлектәр. Өфө, 1985;
  • Хәмиҙуллина М. Ғ. Баязит Бикбай ижады. Өфө, 1987.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]