Башкирська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Башкирська мова, Башҡорт теле
Поширена в: Росії, Казахстані, Узбекистані
Регіон: Росія, Башкортостан
Носії: — 1 379 700 .
Класифікація: Алтайська сім'я
 Тюркська гілка
  Кипчацька група
   
Офіційний статус
Офіційна: Башкортостан
Коди мови
ISO 639-2 bak
SIL bak

Башки́рська мо́ва — мова башкирів, одна з мов тюркської групи, найближча до татарської.

Літературна башкирська мова сформувалась у пожовтневий період на базі двох провідних діалектів — куваканського (південно-східного) і юрматинського (північно-західного). В основі алфавіту башкирської мови — російська графіка (1940).

Абетка і діалекти[ред.ред. код]

Башкири спочатку були угорським плем'ям, після вони прийняли булгарську мову. Після монгольської навали кіпчацька мова стала загально уживанною завдяки тому, що ця мова була розмовною для більшості племен Золотої Орди.

Сучасна башкирська мова, як і сучасна татарська мова, бере свій початок з кіпчацької групи мов. Сьогодні мова має багато діалектів, які дуже схожі на татарську. У минулому башкири використовували татарську як письмову мову. У 15-му сторіччі башкири перейшли з чагатайської (проте, згідно з деякими дослідниками, перейшли з давньотатарський варіант чагатайської мови) на сучасну татарську, яка була у використанні до 1923. Як татарська, так і чагатайська використовували арабську абетку. У 1923 була створена башкирська письмова система на базі арабської абетки.

У 1930 абетка була замінена на латинську основу. І, нарешті, у 1938 - на кирилицю, яка використовується і сьогодні з додаванням деяких букв: Ә ә [æ], Ө ө [œ], Ү ү [y], Ғ ғ [ɣ], Ҡ ҡ [q], Ң ң [ŋ], Ҙ ҙ [ð], Ҫ ҫ [θ], Һ һ [h].

Башҡорт әлифбаһы
Аа (а) [a] Бб (бэ) [b] Вв (вэ) [v]
Гг (гэ) [g] Ғғ (ғы) [ɣ] Дд (дэ) [d]
Ҙҙ (ҙэ) [ð] Ее (йе) [e], [je] Ёё (йо) [jo]
Жж (жэ) [ʒ] Зз (зэ) [z] Ии (и) [i]
Йй (ҡыҫҡа и) [j] Кк (ка) [k] Ҡҡ (ҡы) [q]
Лл (эль) [l] Мм (эм) [m] Нн (эн) [n]
Ңң (эң) [ŋ] Оо (о) [o] Өө (ө) [ø]
Пп (пэ) [p] Рр (эр) [r] Сс (эс) [s]
Ҫҫ (ҫэ) [θ] Тт (тэ) [t] Уу (у) [u]
Үү (ү) [y] Фф (эф) [f] Хх (ха) [x]
Һһ (һа) [h] Цц (цэ) [ʦ] Чч (чэ) [ʧ]
Шш (ша) [ʃ] Щщ (ща) [ɕ] Ъъ (ҡатылыҡ билдәһе) [ʔ]
Ыы (ы) [ɯ] Ьь (йомшаҡлыҡ билдәһе) [ʲ] Ээ (э) [e]
Әә (ә) [æ] Юю (йу) [ju] Яя (йа) [ja]

Приклад[ред.ред. код]

"Заповіт" Т.Шевченка башкирською мовою (переклав Хай Мухамедьяров)

ВАСЫЯТ
Мин үлгәс, мине күмегеҙ
Тау башына: эсенә
Киң яландың, һәм һөйөклө
Украина еренә.


Унан киң баҫыуҙар, Днепр
Һәм текә яр күренһен,
Ташҡын йылғаларҙың нисек
Үкереүе ишетелһен.


Украинанан күк диңгеҙгә
Китһә ағыҙып алып
Дошман ҡанын. Бөтәһен дә —
Баҫыу, тауҙы ҡалдырып,
Шул ваҡытта осармын
Мин үҙенә алланың
Ялбарырға, ә уғаса
Мин белмәнем алланы.


Күмегеҙ ҙә күтәрелегеҙ,
Ватығыҙ бығауҙарҙы,
Дошмандың яуыз ҡаны менән
Бөркөгөҙ азатлыҡты.


Һәм мине бөйөк, ирекле
Яңы семьялы көндәрҙә,
Яман түгел, тын һүҙ менән
Онотмағыҙ хәтерләргә.

Джерело: Українська бібліотека

Джерела[ред.ред. код]