Берніція
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Берніція (англосакс.: Bernice, Beornice; лат. Bernicia) - англосаксонське королівство, утворене англами, що оселились тут у 6 столітті. Нині – територія південносхідної Шотландії та північно-східної Англії.
Територія Берніції приблизно відповідає сучасним англійським графствам Нортумберленд і Дарем, а також колишнім шотландським графствам Бервікшир та Східна Лотія, що простягається від річки Форт до річки Тіс. На початку 7 століття Берніцію було об’єднано з її південним сусідом - королівством Дейра, і сформовано нове королівство Нортумбрія, межі якого згодом були значно розширені.
Правителі Берніції [ред.]
- Іда син Еоппа (547–559)
- Глаппа син Іди (559–560)
- Адда син Іди (560–568)
- Етельрік син Іди (568–572)
- Теодрік син Іди (572–579)
- Фрітувальд (579–585)
- Гусса (585–593)
- Етельфріт (593–616)
- Інфріт син Етельфріта (633–634)
Примітки [ред.]
Посилання [ред.]
- Кеннет Джексон (1953). Language and History in Early Britain. Edinburgh University Press.
- Кеннет Джексон (1969). The Gododdin: The Oldest Scottish poem. Edinburgh: Edinburgh University Press.
- Джон Кох (1997). The Gododdin of Aneurin: Text and context from Dark-Age North Britain. Cardiff: University of Wales Press. ISBN 0-7083-1374-4
- Девід Ролассон (2003). Northumbria, 500–1100: Creation and Destruction of a Kingdom. Cambridge. ISBN 0521813352.
