Бичок (притока Сухого Торця)
Бичок | |
---|---|
48°25′19″ пн. ш. 37°40′38″ сх. д. / 48.42194444447177659° пн. ш. 37.67722222224977457° сх. д. | |
Витік | на схід від с. Голубівка |
• координати | 48°41′57″ пн. ш. 37°09′29″ сх. д. / 48.6994000000277723° пн. ш. 37.15830000002777211° сх. д. |
Гирло | Сухий Торець |
• координати | 48°52′24″ пн. ш. 37°11′30″ сх. д. / 48.873500000028° пн. ш. 37.19180000002777575° сх. д. |
Похил, м/км | 3 ‰[1] і 2,8 ‰[2] |
Басейн | басейн Дону |
Країни: |
Україна * Донецька область * Харківська область |
Регіон | Ізюмський район |
Довжина | 26 км[1] і 23 км[2] |
Площа басейну: | 154 км²[1] і 150 км²[2] |
Бичо́к — річка в Україні, у межах Краматорського району Донецької та Ізюмського району Харківської області. Права притока Сухого Торця (басейн Сіверського Дінця).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина 26 км, площа водозбірного басейну 154 км². похил — 3,0 м/км. Долина переважно трапецієподібна, завширшки до 2 км (у середній течії). Заплава двобічна, завширшки 200 м. Річище помірно звивисте, завширшки до 10—15 м (на плесах). Влітку річище пересихає, утворюючи окремі плеса. Використовується на зрошення та побутові потреби, споруджено стави і невелике водосховище.
Розташування[ред. | ред. код]
Бичок бере початок на схід від села Єлизаветівки. Тече переважно на північ. Впадає до Сухого Торця на схід від села Василівка Перша.
Населені пункти[ред. | ред. код]
Над річкою розташовані такі села (від витоків до гирла): Некременне, Василівка Друга, Василівка Перша.
Література[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Каталог річок України — Київ: 1957. — С. 147. — 192 с.
- ↑ а б в Степанян С. В. БИЧОК — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Каталог річок України / Упорядник Г. І., Швець, Н. І. Дрозд, С. П. Левченко. — К.: Видавництво АН УРСР, 1957.
- (рос.) Ресурсы поверхностных вод СССР. — Л.: Гидрометиздат, 1967.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 51 (Бичок № 6)
|
Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |