Харківська область
| Харківська область | |
|---|---|
 |
 |
| Герб Харківської області | Прапор Харківської області |
 |
|
| Основні дані | |
| Прізвисько: | Харківщина Слобожанщина |
| Країна: |  Україна |
| Утворена: | 27 лютого 1932 року |
| Код КОАТУУ: | 63000 |
| Населення: | ▼ 2 743 087 (на 1.04.2013) |
| Площа: | 31415 км² |
| Густота населення: | 87.2 осіб/км² |
| Телефонні коди: | +380-57 |
| Обласний центр: | Харків |
| Райони: | 27 |
| Міста: обласного значення |
7 10 |
| Райони в містах: | 9 |
| Смт: | 61 |
| Села: | 1508 |
| Селища: | 175 |
| Селищні ради: | 60 |
| Сільські ради: | 381 |
| Номери автомобілів: | AX |
| Інтернет-домени: | kharkov.ua; kh.ua |
 |
|
| Обласна влада | |
| 61200, м. Харків, МСП вул. Сумська, 64 | |
| Веб-сторінка: | http://www.kharkivoda.gov.ua |
| Голова ОДА: | Добкін Михайло Маркович |
| Рада: | Харківська обласна рада |
| Голова ради: | Чернов Сергій Іванович |
Ха́рківська о́бласть — область у Слобідській Україні в межах Придніпровської низовини і Середньоруської височини.
Область розташована на сході України. Вона межує з Луганською, Донецькою, Дніпропетровською, Полтавською, Сумською областями України та з Білгородською областю Росії.
- Площа — 31,4 тис. км²
- Населення — 2 760 948 осіб, в тому числі міського 2 208 029 осіб і сільського 552 919 осіб[1].
- Густота населення — вище середньої по країні, 96,2 особи на км².
- Схематична карта Харківської області
Харківська область двічі удостоювалася вищої державної нагороди СРСР — ордена Леніна — у 1958 і 1968 рр.
З 18 березня 2010 р. обласною державною адміністрацією керує Михайло Добкін, до того обіймав посаду Харківського міського голови.
Інтереси територіальних громад області представляє Харківська обласна рада. 31 жовтня 2010-го обраний депутатський корпус Харківської обласної ради VI скликання. Він складається зі 136 депутатів. В обласній раді нині діє 5 депутатських фракцій: найбільша — фракція «Партії регіонів» (95 депутатів), а також фракції партії «Сильна Україна», Комуністичної партії України, партії «Фронт змін», ВО «Батьківщина». Голова Харківської обласної ради VI скликання — Сергій Чернов.
Харківська обласна рада є засновником дитячого телевізійного фестивалю «Дитятко» та обласного літературного конкурсу ім. О. С. Масельського на кращий літературний твір.
Зміст |
Населення [ред.]
Міста [ред.]
| Міські населені пункти з кількістю жителів понад 10,0 тисяч за даними Держкомстату[2][3] |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад [ред.]
Національний склад населення
| (за переписом 1970 р.): | (за переписом 2001 р.): | |
| українців | 66,2 | 70,7 %[4] |
| росіян | 29,3 % | 25,6 %[5] |
| євреїв | 2,7 % | 0,4 % |
| білорусів | 0,6 % | 0,5 % |
| інших | 1,2 % | |
| вірменів | 0,4 % | |
| азербайджанців | 0,2 % | |
| грузинів | 0,2 % |
Адміністративний поділ [ред.]
Райони [ред.]
Міста [ред.]
В області найбільшими є міста Балаклія, Богодухів, Ізюм, Красноград, Куп'янськ, Лозова, Харків, Чугуїв. Серед об'єктів області відзначаються санаторій «Березівські мінеральні води», Краснокутський дендропарк, Ізюм, с. Сковородинівка, Чугуїв.
Селища міського типу [ред.]
| Селищні ради Харківської області | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Назва селищної ради | Район | Кількість селищ міського типу |
Кількість сільських населених пунктів |
Кількість селищ |
Кількість сіл |
| Андріївська селищна рада | Балаклійський район | 1 | |||
| Бабаївська селищна рада | Харківський район | 1 | 1 | 1 | |
| Безлюдівська селищна рада | Харківський район | 1 | |||
| Березівська селищна рада | Харківський район | 1 | |||
| Білоколодязька селищна рада | Вовчанський район | 1 | 2 | 2 | |
| Бірківська селищна рада | Нововодолазький район | 1 | 4 | 4 | |
| Близнюківська селищна рада | Близнюківський район | 1 | 2 | 1 | 1 |
| Борівська селищна рада | Борівський район | 1 | 3 | 3 | |
| Будянська селищна рада | Харківський район | 1 | 2 | 2 | |
| Васищівська селищна рада | Харківський район | 1 | 1 | 1 | |
| Введенська селищна рада | Чугуївський район | 1 | 4 | 4 | |
| Великобурлуцька селищна рада | Великобурлуцький район | 1 | 15 | 2 | 13 |
| Височанська селищна рада | Харківський район | 1 | 1 | 1 | |
| Вільчанська селищна рада | Вовчанський район | 1 | |||
| Вільшанська селищна рада | Дергачівський район | 1 | |||
| Гутянська селищна рада | Богодухівський район | 1 | 2 | 2 | |
| Дворічанська селищна рада | Дворічанський район | 1 | 1 | 1 | |
| Есхарівська селищна рада | Чугуївський район | 1 | |||
| Зачепилівська селищна рада | Зачепилівський район | 1 | 2 | 2 | |
| Зідьківська селищна рада | Зміївський район | 1 | 3 | 3 | |
| Золочівська селищна рада | Золочівський район | 1 | 9 | 9 | |
| Кегичівська селищна рада | Кегичівський район | 1 | 2 | 2 | |
| Ков'язька селищна рада | Валківський район | 1 | 4 | 4 | |
| Козачо-Лопанська селищна рада | Дергачівський район | 1 | 4 | 1 | 3 |
| Коломацька селищна рада | Коломацький район | 1 | 1 | 1 | |
| Комсомольська селищна рада | Зміївський район | 1 | 2 | 2 | |
| Коротичанська селищна рада | Харківський район | 1 | 2 | 1 | 1 |
| Костянтинівська селищна рада | Краснокутський район | 1 | 3 | 3 | |
| Кочетоцька селищна рада | Чугуївський район | 1 | |||
| Краснокутська селищна рада | Краснокутський район | 1 | 4 | 4 | |
| Краснопавлівська селищна рада | Лозівський район | 1 | 2 | 2 | |
| Кулиничівська селищна рада | Харківський район | 1 | 13 | 7 | 6 |
| Куп'янськ-Вузлова селищна рада | Куп'янськ | 1 | |||
| Малинівська селищна рада | Чугуївський район | 1 | |||
| Малоданилівська селищна рада | Дергачівський район | 1 | 4 | 4 | |
| Манченківська селищна рада | Харківський район | 1 | 9 | 5 | 4 |
| Нововодолазька селищна рада | Нововодолазький район | 1 | 1 | 1 | |
| Новопокровська селищна рада | Чугуївський район | 1 | 1 | 1 | |
| Орільська селищна рада | Лозівський район | 1 | 7 | 7 | |
| Панютинська селищна рада | Лозова | 1 | 1 | 1 | |
| Пересічнянська селищна рада | Дергачівський район | 1 | 2 | 2 | |
| Печенізька селищна рада | Печенізький район | 1 | 3 | 3 | |
| Пісочинська селищна рада | Харківський район | 1 | 3 | 1 | 2 |
| Покотилівська селищна рада | Харківський район | 1 | |||
| Приколотненська селищна рада | Великобурлуцький район | 1 | 1 | 1 | |
| Прудянська селищна рада | Дергачівський район | 1 | 2 | 2 | |
| Роганська селищна рада | Харківський район | 1 | 1 | 1 | |
| Савинська селищна рада | Балаклійський район | 1 | 2 | 1 | 1 |
| Сахновщинська селищна рада | Сахновщинський район | 1 | 3 | 3 | |
| Слатинська селищна рада | Дергачівський район | 1 | 1 | 1 | |
| Солоницівська селищна рада | Дергачівський район | 1 | 3 | 3 | |
| Старомерчицька селищна рада | Валківський район | 1 | 5 | 2 | 3 |
| Старосалтівська селищна рада | Вовчанський район | 1 | 3 | 3 | |
| Утківська селищна рада | Харківський район | 1 | 4 | 4 | |
| Хорошівська селищна рада | Харківський район | 1 | |||
| Чапаєвська селищна рада | Кегичівський район | 1 | 2 | 2 | |
| Червонодонецька селищна рада | Балаклійський район | 1 | 4 | 4 | |
| Чкаловська селищна рада | Чугуївський район | 1 | 4 | 1 | 3 |
| Шарівська селищна рада | Богодухівський район | 1 | 2 | 1 | 1 |
| Шевченківська селищна рада | Шевченківський район | 1 | 8 | 8 | |
Персоналії [ред.]
З областю пов'язані життя і діяльність таких видатних осіб:
- Філософа Г.Сковороди
- Художника І.Рєпіна
- Біолога І.Мечнікова
- Мовознавця О.Потебні
- Історика Д.Багалія
- Письменника Г.Квітки-Основ'яненка
- Педагога А.Макаренка
- Поета, письменника, літературознавця Шатуна (Голубенка) Петра
- Плевако Петро Антонович - громадський, політичний і церковний діяч, член Української Центральної Ради
- Білецький Спиридон Максимович - член Української Центральної Ради.
та інших.
Освіта та наука [ред.]
Харків відомий як студентське місто. В ньому нараховується велика кількість державних та приватних вищих навчальних закладів.
Сільське господарство [ред.]
Структура сільськогосподарських угідь [ред.]
Рілля становить 61,3 %, пасовища — 9,8 %, сіножаті — 3,8 %
Структура посівних площ [ред.]
Зернові культури становлять 49 %, кормові — 25 %, технічні — 17 %, овочі та картопля — 9 %.
Тваринництво [ред.]
- Скотарство
- Птахівництво
- Вівчарство
- Конярство
- Бджільництво
Соціально-економічні ресурси [ред.]
Потужні промислові підприємства у Балаклії (виробництво цементу та будівельних матеріалів), у м. Первомайський (хімічна промисловість), Ізюмі (приладобудування, оптика), Змієві (виробництво електроенергії), Лозовій, Куп'янську, Чугуєві (машинобудування та металообробка).
Розвинена переробна та харчова промисловість, які орієнтовані на місцеве сільське господарство.
Головні сільськогосподарські культури: кукурудза, соняшник, пшениця, кормові трави, цукровий буряк, ячмінь та ін. Розвинене садівництво (вишні, груші, сливи, яблука тощо).
В області функціонує потужна транспортна мережа. Найбільші залізничні станції — Ізюм, Куп'янськ, Люботин, Лозова. Важливі міжнародні автотраси у Донбас, на Київ, Москву, Сімферополь.
Рівень газифікації Харківської області (на середину 2009 року) — 68,8 %, міст та селищ — 80,8 %, сіл — 51,9 %.[6]
Корисні копалини [ред.]
Значні поклади природного газу (Шебелинка, Красноград), вапняку, крейди, інших корисних копалин.
За попередніми оцінками, запаси газу в межах відомих родовищ на Харківщині становлять 75 мільярдів кубічних метрів. А перспективні прогнозні запаси газових ресурсів сягають 800 мільярдів. Харківщина була і залишається до 2010 року головним газовидобувним регіоном України. її перспективні запаси оцінено 8 мільйонами 100 тисячами тонн.
Природно-заповідний фонд [ред.]
Історико-культурні ресурси [ред.]
В області багато слідів поселень людей за останні 10000 років, наприклад, у Богодухівському, Борівському, Валківському, Коломацькому, Краснокутському, Ізюмському районах. Зустрічаються сліди скіфів, хозарів (салтівська культура), сарматів і печенігів (навіть є населений пункт з такою назвою — Печеніги). З історією слов'ян та Київської Русі пов'язують матеріали розкопок на Удах поблизу Харкова. У 1111 році у районі Ізюму київський князь Володимир Мономах воював з половцями. Через 70 років князь Ігор зупиняється у районі гори Кременець в Ізюмі, де тоді був умовний кордон Київської Русі. Ця подія відбита епізодом у літописі «Слово о полку Ігореві» («О, Русская земле, ти уже за спиною…»). Татаро-монголи, що зруйнували ці землі у середині XIII сторіччя, довгий час не дозволяли орати «Дике поле». У 1596 році південніше Ізюму була заснована перша російська фортеця — Цареборисів. Зберігся меморіальний камінь масою у кілька тонн, який позначив закладення фортеці у 1596—1612 роках. Освоєння у другій половині XVII сторіччя району, що дістав назву «Слобідська Україна», представлене назвами багатьох населених пунктів: Балаклія, Васищеве, Ізюм, Куп'янськ, Чугуїв та десятками інших. Після 1654 року сюди переселялись з Західної та Північної України цілими селами, іноді навіть давали старі назви новим поселенням (Вільшана, Золочів та ін.). Склався оригінальний адміністративний устрій — поділ на полки (Харківський, Ізюмський та ін.). Поблизу від оборонних споруд росли села і міста. На заході області у 1708—1709 роках пройшли військові дії шведських і російських військ, що передували Полтавській битві. У першій половині XVIII сторіччя були споруджені на півдні області у районі Балаклії, Лозової, Первомайського потужні земельні укріплення — Українська оборонна лінія. Залишки фортець і валів цієї лінії збереглись у Краснограді та інших місцях.
Численні храми у селах і містах стали чудовими архітектурними прикрасами області.
В області є місця, пам'ятники, музеї, пов'язані з подіями, справами та подвигами династій та окремих осіб, таких як: Данилевські, Донець-Захаржевські, Каразіни, Харитоненки, Шидловські, Л.Кеніг, П.Мартинович, І.Первомайський, І.Рєпін, Г.Сковорода, К.Треньов, Г.Хоперська, А.Щусев, О.Ярош та ін.
Багато пам'ятників, присвячених подіям громадянської війни і Великої Вітчизняної війни (меморіальні комплекси «Висота маршала Конєва», «Дробицький яр», кургани Слави, братські могили, меморіал у селі Соколове та ін.).
Кліматогеографічні ресурси [ред.]
Область розташована у зонах лісостепу та степу. Клімат — помірно континентальний. Середня температура у січні −7 ºС, а в липні +21 ºС. Рельєф у більшій частині області рівнинний, це північно-східна частина Придніпровської низовини. Серед ґрунтів переважають чорноземи. На півночі області є відроги Середньоруської височини, а на південному сході — Донецької височини.
Ліси і кущі займають лише 11 % території області, і розташовані вони переважно у річищах річок на високих правих берегах. Степові райони Харківської області характеризуються рівнинним ландшафтом, іноді зустрічаються глибокі яри. Система річок Харківської області має певні особливості. Найбільшою річкою області є Сіверський Донець — найбільша річка Лівобережної України (довжина 1053 км). Сіверський Донець починається в Росії у районі міста Білгород, протікає територією Харківської, Донецької, Луганської областей і впадає в Дон у Ростовській області. Великими притоками Сіверського Дінця є Оскіл, Уди, Межова. Друга група річок — це дрібні степові річки, що майже висихають влітку і течуть від центра області на південь. Усі вони є притоками Дніпра — Багата, Орель, Орчик, Самара та ін. Третя група дрібних річок тече серед луків та лісів на північному заході області (Коломак, Мерло та ін.). Вони також належать до басейна Дніпра, але впадають у Ворсклу. Таким чином, на території Харківської області проходить вододіл великих водних систем Європи: Дніпра і Дону. Цей вододіл іде умовно уздовж лінії Золочів — Богодухів — Валки — Нова Водолага — Первомайський — Лозова, а його особливістю є відсутність високих гір, численні мілини на річках. Саме наявність такого вододілу визначила історичні шляхи руху народів і військ через територію Харківської області, наприклад, відомий Муравський шлях з Криму в Україну.
В області збудовано 57 водосховищ і 2 тис. 538 ставків[7]. (Див. також Водосховища Харківської області).
В області є багато лісових озер (поблизу Змієва, Чугуєва, Балаклії), які, як правило, зв'язані з руслами річок. Найбільше озеро — Лиман — розташоване недалеко від міста Зміїв. Навколишня краса лісів і лук, чиста вода самих озер роблять їх одним з місць відпочинку та об'єктом туризму.
В області є декілька штучних водосховищ, каналів. На Осколі споруджено найбільше водосховище області — Червонооскільське. Воно було побудоване у 1954 році для постачання донецьких шахт водою і простягається від Червоного Осколу (у потужному лісовому масиві на межі Харківської і Донецької областей) на північ на багато десятків кілометрів (до Куп'янська). У деяких місцях ширина водосховища досягає 1-2 км. Руслами річок Орель та інших степових річок під землею та по поверхні проходить через область канал «Дніпро-Донбас», на якому є найбільше — Червонопавлівське — водосховище, що входить до системи зрошення полів області.
На півночі області на Сіверському Дінці розташоване Печенізьке водосховище. На берегах Сіверського Дінця та інших річок розкинулись чудові ліси та заливні луки. У лісах ростуть дуби, сосни, осики, верби та інші дерева; живуть багато зайців, птахів, інших різних тварин та комах; зустрічаються численні види грибів, трав, квітів. У річках водиться чимало видів риб: щука, карась, товстолобик та ін. В області є також зариблені озера та ділянки риборозведення. А уздовж берегів річок простяглися численні пляжі, чарівні місця, наприклад, урочище Коробові Хутори, Фігуровка, місця поблизу населених пунктів Балаклія, Гороховатка, Зміїв, Ізюм, Червоний Оскіл, Червоний Донець.
Місцевість у міжріччях хвиляста, з пологими підйомами та спусками, багато дивовижних пейзажів: безмежні поля, пагорби та височини з гаями. У зелені дерев та кущів ховаються вулиці міст і сіл. Є лісонасадження уздовж доріг і навколо полів. Багаті чорноземи області утворились, зокрема, у XIII—XVIII століттях завдяки наявності неораної території так званого «Дикого поля». За кожні 100 років у середньому нарощувалось 25 см благодатного ґрунту.
Серед природних об'єктів, що охороняються, можна відзначити дендропарк у Краснокутську, садово-паркові комплекси у Сковородинівці, Старому Мерчику, Шаровці та ін.
Бальнеологічні ресурси представлені мінеральною водою курорту «Березовські мінеральні води» під Харковом.
Індекс забруднення атмосфери на території області знизився з 5,03 у 2007 році до 4,89 у 2008 році[8].
Ресурси Інтернет [ред.]
- Герб Харківської області
- Інформація про герб та прапор Харківської області
- Схематична карта Харківської області
- Енциклопедія прізвищ Харківської губернії. (Російською мовою)
- Довідник поштових індексів Харківської області
- Топографічні мапи Харківщини
- Старовинні мапи Харківської області
- Відомі люди Харківщини
Примітки [ред.]
- ↑ Держкомстат України «Чисельність населення на 1 червня 2010 року»
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2012 року, Київ-2012 (rar) — Державний комітет статистики України
- ↑ При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2011 по січень 2012 року
- ↑ http://www.culturalstudies.in.ua/sekcia_s_s4_4.php 1
- ↑ http://www.culturalstudies.in.ua/sekcia_s_s4_4.php 1
- ↑ В області продовжується газифікація селищ
- ↑ У Харківській області паспортизовані 682 водних об'єкти
- ↑ Звіт Харківської обласної державної адміністрації «Що зроблено 2005—2010» — С. 47
|
||||||||||
|
||||||||
|
|||||||||||
