Борис Вазов
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Борис Вазов | |
---|---|
болг. Борис Вазов | |
Ім'я при народженні | болг. Борис Минчов Вазов |
Народився |
1873 Сопот, Болгарія |
Помер |
1957 Софія, Болгарія |
Громадянство | Болгарія |
Діяльність | громадський діяч, політик |
Знання мов | болгарська і французька |
Посада | депутат Народних зборів Болгарії[d], депутат Народних зборів Болгарії[d], депутат Народних зборів Болгарії[d], депутат Народних зборів Болгарії[d] і депутат Народних зборів Болгарії[d] |
Військове звання | капітан |
Батько | Mincho Vazovd |
Мати | Саба Вазова |
Брати, сестри | Kiril Vazovd, Владимир Вазов, Іван Вазов, Georgi Vazovd, Mihail Vazovd, Ana Vazovad, Nikola Vazovd і Valka Vazova-Fetvadzhievad |
У шлюбі з | Єлисавета Консулова-Вазова |
Діти | Binka Vazovad |
Нагороди | |
Борис Вазов (Борис Мінчов Вазов; 1873, Сопот, Болгарія — 1957, Софія, Болгарія) — болгарський громадський діяч і політик, наймолодший з братів Вазоваих — брат письменника Івана Вазова і військових діячів Георгія Вазова і Владимира Вазова.
Життєпис[ред. | ред. код]
Борис Вазов — відомий публіцист, громадський і культурний діяч свого часу. Багато зробив для виходу в світ багатьох творів свого відомого брата. Написав більшу частину роману «Під ігом» під диктовку свого брата Івана, який у той час страждав від хвороби «очного яблука» і тому не міг написати.
У 1925 Вазов був серед поранених в організованому комуністами нападі на Собор Святої Неділі.[1]
Його дружина Єлисавета Консулова-Вазова та донька Бінка Вазова — відомі болгарські художниці.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Недев, Недю (2007). Три държавни преврата или Кимон Георгиев и неговото време. София: „Сиела“. с. 157. ISBN 978-954-28-0163-4.