Болгари
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Болгари Българи |
|
|---|---|
 |
|
| Климент Охридський, Симеон I, Василь Левски, Христо Ботев, Джон Вінсент Атанасов, Георгій Іванов, Христо Стоїчков, Веселін Топалов | |
| Загальна кількість | понад 11.0 млн (разом з емігрантами) |
| Найбільші розселення | Болгарія: 6 550 900 (інформація на 2005 рік) Республіка Македонія: приблизно 1300 000 |
| Мова | Болгарська мова |
| Релігія | Православ'я, атеїзм, іслам, католицизм і протестантство. |
| Близькі народи | Індоєвропейці |
Болгари (самоназва Българи) — південнослов'янський народ, основне населення Болгарії, говорять болгарською мовою. Болгарська діаспора та болгари як національна меншина наявні в інших державах Європи, а також у США, Канаді тощо.
Значна частина болгар працює в промисловості. Основне заняття сільського населення — землеробство (зокрема садівництво, виноградарство) і тваринництво. Традиційне народне житло — каркасні одно- і двоповерхові будинки. Національний одяг: у чоловіків — поверх тунікоподібної сорочки білі або чорні штани та куртка; у жінок — поверх довгої сорочки два фартухи типу української запаски, або сарафан типу російського, або розпашна сукня, або один фартух. Цей одяг витісняється міським. Віруючі болгари — здебільшого православні; частина болгар, що живуть в Родопах (помаки),— мусульмани.
Зміст |
[ред.] Походження
Болгари походять від слов'янських племен (Союз Семи Племен, северяни, смоляни тощо), які в основному з сучасних українських земель в 6 ст. заселили територію сучасної Болгарії, частково винищили, а частково змішалися с місцевим романізованим фракійським населенням, а в 7—9 ст. асимілювали кочові племена булгар (т. з. протоболгар), перейнявши їх етнічну назву. При цьому основою сучасних болгар є змішане слов'яно-фракійське населення, тоді як протобулгарський елемент (змішаний с слов'янським та фракійським) відчувається в основному в Добруджі, куди більшість протобулгар виселилися для оборони північно-східного кордону від тюрків.
Болгари поділяються на кілька етнічних груп: рупців, полянців, балканців, шопів, македонців.
[ред.] Мова
- Основна стаття: Болгарська мова.
[ред.] Болгари в Україні
За даними перепису 1989 року в Україні налічувалось 233,8 тисяч болгар, за переписом 2001 року — 204,6 тисяч. Більшість з них живе у західних районах Одеської і надазовських землях Запорізької областей. Етнічно мішані болгарські села є в Кіровоградській і Миколаївській областях.
На початку 20-х років 18 століття значна частина болгар входила до гусарських полків, сформованих із балканських вихідців, зокрема Сербського полку, який входив до Київського гарнізону. Після успішної участі у війнах з Туреччиною частина їх, переважно офіцери, які прийняли російське підданство, була поселена поблизу Бахмута [2]
У 1752 році з'явилися компактні поселення болгар у долині річок Вись і Синюха — села Ольшанка, Добре та інші Бобринецького повіту Херсонської губернії. Вони входили до складу Бузького козацького війська, так званої Новосербії, а потім військових поселень Північного Причорномор'я.
Після царського маніфесту від 22 липня 1763 року із закликом до чужинців селитися в Росії невелика група болгар осіла під Києвом на землях Києво-Братського монастиря і на Чернігівщині. Так звані ніжинські «греки» переважно були болгарами, носіями православної (грецької) релігії. Вперше їх запросив до Ніжина у 1657 році Богдан Хмельницький і надав значні привілеї. У другій половині XVII століття вони утворили колонію — «Ніжинське купецьке грецьке братство» (засновник Христофор Дмітрієв), в майбутньому «грецький магістрат», який проіснував до 1873 року.
У кінці XVIII — перших десятиліттях ХІХ століття під час російсько-турецьких воєн болгари масами переселялися у Російську імперію, рятуючись від турецьких репресій щодо християнського населення. Вони заснували великі поселення у південній Бессарабії з центром у Болграді, в Одеському повіті, Криму і в передмісті Миколаєва (село Тирнівка). Значна кількість болгар до 90-х років XVIII століття увійшла до Бузького козачого війська і була розселена в околицях Бобринця і Вознесенська.
Інтенсивній колонізації болгар сприяло надання їм колоністських прав і різного роду заохочувальних заходів, особливо напередодні російсько-турецької війни 1787—1791 років. У 1809-1832 роках тільки на півдні Бессарабії було засновано 36 поселень. Переселення в першій полонині ХІХ століття відбулося із різних регіонів Болгарії і охопило кілька етапів:
- з переселенців 1801-1805 років більшість становили східні фракійці — вихідці із південно-східної Болгарії. Вони поселилися на північ від Одеси (сучасні села Червонознам'янка, Благоєве Іванівського району, Кубанка, Свердлове Комінтернівського району та інші);
- у 1806-1812 роках переселення відбувалося передусім з північно-східної Болгарії, а також із району східної Стара-Планіни ( так звані «туканці», мешканці сіл Нагірне, Владичень, Городнє, Баннівка, Кам'янка та інших) у Прутсько-Дністровському межиріччі;
- найбільш масова хвиля болгарської еміграції 1828—1834 років відбулася за рахунок переселенців із округів Сливен, Ямбол і деяких районів Фракії.
[ред.] Посилання
- ↑ Перепис населення 2001
- ↑ Мільчев В. І. Болгарська еміграція до України у XVIII ст.//Південна Україна XVIII-ХІХ ст. — Зап. наук.-досл. лабор. історії Південної України ЗДУ,1998, № 3, стор. 115—116.
[ред.] Джерела, посилання і література
- Українська радянська енциклопедія
- Етнонаціональні процеси в Україні. Історія та сучасність. Київ, 2001, стор. 21-23. ISBN 9666-522-122-1
- Eremian, Suren. Reconstructed map of Central Asia from ‘Ashharatsuyts’.
- Shirakatsi, Anania, The Geography of Ananias of Sirak (Asxarhacoyc): The Long and the Short Recensions. Introduction, Translation and Commentary by Robert H. Hewsen. Wiesbaden: Reichert Verlag, 1992. 467 pp. ISBN 9783882264852
- Bakalov, Georgi. Little known facts of the history of ancient Bulgarians. Science Magazine. Union of Scientists in Bulgaria. Vol. 15 (2005) Issue 1. (in Bulgarian)
- Dobrev, Petar. Unknown Ancient Bulgaria. Sofia: Ivan Vazov Publishers, 2001. 158 pp. (in Bulgarian) ISBN 9546041211
[ред.] Зовнішні посилання
[ред.] Дослідження походження болгар
- HLA polymorphism in Bulgarians defined by high-resolution typing methods in comparison with other populations, резюме на научно изследване
- Distributions of HLA class I alleles and haplotypes in Bulgarians – contribution to understanding the origin of the population, резюме на научно изследване
- "Y-chromosomal diversity in Europe is clinal and influenced primarily by geography, rather than by language" (PDF), научно изследване
|
|
|
|---|---|
| Західні слов'яни | гуралі • кашуби • лужичани • моравцi • поляки • сілезці • словаки • чехи |
| Східні слов'яни | білоруси • росіяни • українці |
| Південні слов'яни | болгари • босняки • македонці • серби (ґоранцi ) • словенці • хорвати (бунєвцi • шокцi) • чорногорці |
