Іван Вазов
Іва́н Ми́нчов Ва́зов — (* 9 липня 1850, Сопот, Болгарія — † 22 вересня 1921, Софія) — болгарський письменник і громадський діяч.
Академік БАН. Міністр народної освіти Болгарії (1897-1899).
Зміст |
Біографія [ред.]
Навчався у Пловдивській гімназії. 1872—1873 вчителював у Свиленграді.
Учасник національно-визвольного руху. 1876—1877 мешкав у Румунії, де зблизився з політичною еміграцією. Під час російсько-турецької війни 1877—1878 служив у російській армії.
1887—1889 жив в Україні, в Одесі. Емігрувавши до Князівства Болгарія, продовжив активну громадську і літературну діяльність. Автор багатьох поем і поетичних збірок, сповнених національного пафосу. Творчість Вазова у болгарській літературній критиці зараховують до критичного реалізму.
Вазов і Україна [ред.]
З творчістю Тараса Шевченка Вазова ознайомив учитель і культурний діяч П. Белчев, який розповів учням про долю українського поета і прочитав уривок з поеми «Катерина». Під враженням від цього твору Вазов пізніше написав поему «Громада» (1880). Певний вплив Шевченка відчувається в поемах «Загорка» (1883), «У царстві самодив» (1884), у поезіях «Іванка» (1878), «Красуня» (1879), «Малина» (1880), «Затужив Бунарджик» (1882), «Пловдив» (1883), «Любену Каравелову» (1884).
Згадки про Тараса Шевченка, які трапляються у літературно-критичних працях Вазова — нотатці про Миколу Костомарова (надрукована у «Зібранні творів» Вазова (том 18, Софія, 1957)), рецензії (1885) на 15-ту книжку «Периодическо списание» («Періодичний журнал»), дорожніх нотатках «Поза Болгарією» (газета «Денница» («Ранкова зоря», 1891)), — свідчать про те, що він добре знав головні віхи життєвого і творчого шляху Шевченка.
Переклади українською мовою [ред.]
- Вазов Іван. Поезії/З болг. переклав Дмитро Білоус//1973. - Журнал "Всесвіт", ч.5;
- Вазов Іван. Поезії/З болг. переклав Дмитро Білоус//1980. - Журнал "Всесвіт", ч.1.
Література [ред.]
 |
Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Іван Вазов |
- Шевченківський словник: У двох томах / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — К.: Головна редакція УРЕ, 1978.
